Безпека разом зі свободою та справедливістю — у трійці найважливіших для українців цінностей. А ще безпека — головна умова існування держави та її незалежності. На цьому наголосив Президент Володимир Зеленський, відкриваючи форум «Україна 30. Безпека країни», який триває в Києві 11—13 травня.

Торік у вересні затверджено Стратегію національної безпеки і оборони, в основі якої — найвищі соціальні цінності: людина, її життя, здоров’я, честь, гідність, недоторканність і безпека, а найвищим пріоритетом держави визначено відновлення миру, територіальної цілісності й суверенітету України в межах міжнародно визнаних кордонів.

Правильні акценти

«Ми продовжуємо стримувати російську агресію та нарощуємо свій бойовий потенціал. Як і будь-яка цивілізована країна, Україна не хоче війни, але для миру, хоч як би це парадоксально звучало, вона повинна мати сильну й боєздатну армію. Саме вона — запорука стабільності, гарантія спокою й того, що ні в кого не виникне думка забрати щось у нашої держави легко й без жодного пострілу», — цитує слова Президента його Офіс.

Підготовлений військовий резерв і ефективна територіальна оборона в поєднанні з іншими органами сектору безпеки й оборони здатні захищати країну на землі, на морі, в повітрі та, що зараз дуже актуально, у кіберпросторі.

«Кіберзагрози можуть становити не меншу небезпеку, ніж ворожа зброя. Для протидії їм створено центр кібербезпеки, презентація якого відбудеться найближчим часом. Кіберцентр співпрацюватиме з різними розвідками — як українськими, так і держав-партнерів. Залучатимуть велику кількість аналітиків — українських, європейських та американських. Для ґрунтовнішої протидії кіберзлочинам з’явиться навчальний заклад для підготовки фахівців у галузі кібербезпеки», — зауважив Президент.

Важливий і системний, цілісний підхід до політики безпеки, а не лише концентрація на військовому компоненті. Тому завершується розроблення документів стратегічного планування, зокрема енергетичної, інформаційної, екологічної, економічної, зовнішньополітичної та кібербезпеки країни.

Безпекова система України — складова більших за масштабом безпекових систем, зокрема глобальної системи міжнародної безпеки, основними архітекторами якої є ООН і НАТО, та європейської системи безпеки, що сформована за провідної ролі Євросоюзу, НАТО, ОБСЄ та країн регіону.

«Належність до згаданих систем вищого рівня не лише формує тісні зв’язки між учасниками, а й створює умови для підтримання взаємодії у вирішенні спільних безпекових питань і надає додаткові можливості для реагування на загрози. Стратегічний курс України — набуття повноправного членства в ЄС і НАТО. Для цього планується досягти в максимально стислі строки достатньої взаємосумісності Збройних сил й інших складових сектору безпеки й оборони з відповідними структурами Альянсу й отримати запрошення та приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО», — заявив Володимир Зеленський.

Так діє політика стримування

Говорив Президент і про те, що завдяки спільним зусиллям України й міжнародних партнерів спостерігається зменшення кількості пострілів на Донбасі, хоч провокації з боку противника не припинилися. Що завдяки міжнародному тиску зупинено ймовірну ескалацію на кордонах з Україною з боку Росії та незаконних збройних формувань.

«Майже припинилися прицільні снайперські постріли на Донбасі, а саме через снайперський вогонь було понад 30 жертв з початку цього року. РФ відвела лише 3,5 тисячі своїх військових з території тимчасово окупованого Криму, а тому загроза загострення зберігається. Щодо техніки на кордонах України та Росії — зменшення там не фіксуємо. Дуже повільно вони відходять назад», — констатував глава держави.

Присутній на форумі голова представництва НАТО в Україні Александер Вінніков підкреслив, що Альянс продовжує стежити за діями військ РФ біля кордонів України.

«Тисячі російських військ залишаються навколо України. Також бачимо, що Росія зберегла багато зброї та обладнання і впроваджує обмеження в Чорному морі, включаючи обмеження доступу до Азовського моря через Керченську протоку. НАТО залишається пильним і ретельно стежить за подіями», — запевнив він.

Говорив він і про те, що останніми роками річні національні програми України стали стратегічнішими та орієнтованішими на результат.

«Союзники закликають Україну надалі зміцнювати демократичні інституції, посилити верховенство права й розвинути можливості з безпеки та захисту відповідно до стандартів, принципів і найкращих практик НАТО. Альянс підтримує амбітний порядок денний реформ України, який буде корисний громадянам і допоможе просуванню її євроатлантичних прагнень. Дорога до членства в НАТО нелегка, і не існує коротких шляхів, але Україна не сама. Союзники НАТО налаштовані підтримувати кожен її крок на цьому шляху», — зауважив він.

Ще на саміті НАТО у 2008 році погоджено, що Україна і Грузія стануть членами Альянсу. Це рішення залишається в силі, що було підтверджено на наступних самітах.

Тимчасова повірена у справах США Крістіна Квін запевнила, що США підтримує євроатлантичні прагнення свого стратегічного партнера — України. Водночас закликала останню посилити боротьбу з корупцією, яка збільшує вразливість держави.

Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас наголосив, що міжнародна підтримка України, її суверенітету та територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів надзвичайно сильна.

«Це підтримка на основі спільних цінностей, європейського порядку безпеки та міжнародного права. Наша співпраця з Україною — це не дорога в один бік. Це не означає, що Україна лише отримує допомогу від ЄС. А проводить свою політику разом з ЄС. Це частина угоди про партнерство, Україна бере участь в місіях ЄС і хоче приєднатись до оборонних структур ЄС», — цитує УНІАН слова дипломата.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»