Практичні переговори про те, як прискорити шлях України до Європейського Союзу та якої допомоги наша держава потребує в продовженні реалізації реформ. Так українська влада анонсувала перші в історії держави консультації між урядом України та Колегією Європейської комісії, наголошуючи на пришвидшенні європейської інтеграції та чіткому розумінні найближчої перспективи для України стати членом Євросоюзу.

Учора, 2 лютого, 15 єврокомісарів разом із президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн прибули до Києва, щоб зокрема скоординувати зусилля щодо відновлення України, продовження ключових реформ і наближення України до членства в ЄС. Темою для обговорення стала й допомога Україні у боротьбі проти російської агресії. У Єврокомісії акцентували на тому, що візит колегії — яскравий символ підтримки Єврокомісією України перед обличчям неспровокованої та невиправданої агресії росії.

Про теми обговорення свідчило представництво Єврокомісії: виконавчий віцепрезидент з питань Європи, придатної для цифрової епохи, Маргрете Вестагер, виконавчий віцепрезидент з економіки Валдіс Домбровскіс, очільник дипломатії Жозеп Боррель, віцепрезидент з міжвідомчих відносин та прогнозування Марош Шефчович, віцепрезидент з питань цінностей та прозорості Вєра Юрова, віцепрезидент з просування європейського способу життя Маргарітіс Схінас, комісар з питань зайнятості та соціальних прав Ніколас Шміт, комісар з економіки Паоло Джентілоні, комісар з сільського господарства Януш Войцеховський, комісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс, комісар з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон, комісар з кризового управління Янез Ленарчич, комісар у справах добросусідства та розширення ЄС Олівер Варгеї, комісар з питань довкілля Віргініюс Сінкевічюс, комісар з фінансових послуг Мейрід МакГіннес.

Оптимістичні новини

Урсула фон дер Ляєн передала Президентові України Володимирові Зеленському звіт Єврокомісії щодо заповненої Україною другої частини опитувальника для отримання статусу кандидата на членство в Євросоюзі. Про це глава нашої держави повідомив під час спільного з гостею брифінгу.

«Дуже радий, що звіт такий тонесенький. Це гарна новина. Він стане основою для подальшої роботи урядовців. 2 лютого під час консультацій та 3 лютого під час Саміту Україна - ЄС у Києві українські посадовці працюють разом з європейськими партнерами заради підготовки наступної фази інтеграції України в ЄС, заради посилення захисту від російської агресії, зокрема з економічних, фінансових, соціальних, енергетичних, гуманітарних питань і заради відбудови Української держави», — цитує слова Володимира Зеленського Укрінформ.

До слова, торік у квітні Україна заповнила першу частину анкети-опитувальника для отримання статусу кандидата на членство в ЄС, у травні — другу частину опитувальника. Глави держав та урядів ЄС у червні 2022-го ухвалили рішення про надання Україні статусу країни-кандидата на членство в ЄС.

Володимир Зеленський розповів, що обговорив з Урсулою фон дер Ляєн нові санкції проти росії, зокрема десятий санкційний пакет ЄС.

«Це спільне європейське завдання — зменшити здатність росії обходити санкції, і що швидше і якісніше це завдання виконуватиметься, то ближче будемо до поразки агресії рф. Бачимо, що санкційний темп Європи трішки уповільнився, а держава-терорист, навпаки, збільшує темп адаптації до санкцій. Тож необхідно виправити ситуацію», — підкреслив він.

Урсула фон дер Ляєн запевнила, що буде десятий пакет санкцій щодо рф на річницю початку повномасштабної агресії рф проти України 24 лютого.

«росія також буде змушена заплатити за руйнації, які вона спричинила, і муситиме давати кошти на відбудову України. Тобто російські державні кошти підуть на благо України. Як це зробити, ми визначаємося», — зазначила вона.

Урсула фон дер Ляєн виступає за розроблення механізму спрямування заморожених російських активів на відновлення України. За її словами, росія має в судовому порядку відповісти за злочини в Україні. Органи прокуратури України та держав ЄС уже працюють над створенням відповідної інституції для переслідування за злочини агресії.

Урсула фон дер Ляєн додала, що енергетичні обмеження обходяться росії в 160 мільйонів євро на день, і цей тиск посилюватиметься новими заходами.

«Наші санкції здійснюють корозію російської економіки. Ми з партнерами з «Великої сімки» додамо ще одну граничну ціну на нафтопродукцію. Перед тим як рф почала цю війну, ЄС дуже чітко говорив про ціну, яку рф буде змушена заплатити, і рф заплатила», — зауважила вона.

Важлива підтримка

Президент Єврокомісії наголосила, що нині одне з найважливіших завдань — гарантування економічної безпеки України, стабільна й передбачувана фінансова підтримка. І нагадала, що два тижні тому надійшов перший транш макрофінансової допомоги Україні від ЄС, яка передбачає 18 мільярдів євро у 2023 році.

Урсула фон дер Ляєн акцентувала, що Єврокомісія запросила Україну до енергетичної платформи ЄС і вирішила надати додаткових 2,4 тисячі генераторів.

«Ми підтримуємо українську електромережу і робимо так, щоб електрика надходила попри всі атаки. Надамо додаткові генератори до попередніх трьох тисяч, що надійшли від початку війни», — уточнила вона.

Президент Єврокомісії зазначила, що Брюссель запрошує Україну до своєї енергетичної платформи, щоб разом купувати газ. ЄС також працює над середньостроковими і довгостроковими енергетичними перспективами.

До слова, днями ЄС анонсував новий пакет допомоги Україні для підтримки реформ обсягом 400 мільйонів євро. Заявлено, що буде запропоновано продовжити призупинення всіх тарифів і заходів торговельного захисту щодо українського імпорту. Також буде запропоновано призупинити фінансові внески України для участі у програмах ЄС доти, доки у країні залишаються фінансові проблеми.

В очікуванні потужного політичного сигналу  

Напередодні міжурядових консультацій з Єврокомісією Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що коли Україна подавала офіційну заявку на членство, то чула, що на отримання статусу кандидата зазвичай іде два роки, але наша держава зробила це за 120 днів.

«Виконання семи необхідних рекомендацій, як нам сказали, займе ще два роки. Ми ж зробимо це за кілька місяців. Переговори та підготовка до вступу зазвичай тривають п’ять, сім, десять років. Але наша мета — бути готовими до членства в ЄС до кінця 2024 року. Тоді вже країни Євросоюзу вирішуватимуть, як швидко вони готові нас прийняти.

Президент, уряд доклали максимум зусиль, щоб виконати до саміту сім рекомендацій ЄС. Київ очікує, що Саміт Україна — ЄС оцінить, як Україна виконала ці рекомендації, та хотів би, щоб остаточний огляд цього прогресу було завершено до осені, щоб розпочати фактичні переговори про вступ до ЄС ще цього року», — зазначив Прем’єр.

Під час спільного засідання уряду України та Єврокомісії він наголосив, що за останній рік Україна досягла надзвичайного прогресу в питанні європейської інтеграції, а також у питанні впровадження пов’язаних із нею реформ: приєднання до ENTSO-E, скасування квот і мит на українські товари, лібералізація перевезень, митний безвіз, приєднання до програми «Цифрова Європа», статус кандидата, сотні законів і урядових актів, спрямованих на зближення з ЄС.

«Для досягнення наступних євроінтеграційних кроків завершуємо виконання семи рекомендаціи Єврокомісіі. Їх представимо на Саміті Украіна — ЄС та очікуємо на потужнии політичнии сигнал щодо наближення до початку переговорного процесу про членство», — цитує слова очільника уряду департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

Денис Шмигаль сподівається, що навесні цього року Єврокомісія надасть формальну оцінку прогресу виконання Україною семи рекомендацій разом із додатковими пропозиціями, за умови виконання яких Єврокомісія зможе рекомендувати Європейській раді розпочати переговори з Україною наприкінці 2023 року.

«Дякуємо за озвучення оцінки рівня наближення українського законодавства до acquis ЄС. Плануємо розпочати оцінку імплементації європейських правил, директив і норм в українське законодавство. Буде зроблено оцінку до кожного із 35 розділів. Така оцінка стане основою для розроблення Національної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС», — зауважив Денис Шмигаль.

Прем’єр додав, що Україна сподівається на активізацію співпраці щодо відновлення та трансформації енергетичного сектору. Зокрема, що стосується питань розширення можливостей імпорту електроенергії в Україну до 2 ГВт та підтримки проєктів з децентралізації енергосистеми. Наприклад, започаткування масштабної програми виробництва сонячної енергії українськими домогосподарствами та громадами. У галузі енергетики заплановано розширення пропускної здатності мереж між Україною та країнами ЄС, координацію питання безпеки газопостачання, участь у спільних закупівлях газу, посилення роботи для впровадження європейського зеленого курсу.

Денис Шмигаль відзначив важливість готовності керівництва Євросоюзу підтримати зусилля України у впровадженні формули миру, яку ініціював Президент України. Він подякував європейським партнерам за візит у Київ та за всебічну допомогу Україні у війні за свободу та незалежність.

Знак величезного прогресу

«Візит Колегії Єврокомісії до Києва — знак величезного прогресу України та меседж для інвесторів, що Україна просуватиметься своїм європейським шляхом. Я та мої колеги тут не лише для того, щоб обговорити подальшу підтримку, а й кроки, щоб наблизити Україну ще більше до ЄС. Лише рік тому ніхто й уявити не міг, як швидко Україна зможе просунутися до ЄС. Але нині ви кандидат на вступ до Євросоюзу. Мільйони українців важко працюють задля досягнення цієї мети. Ви маєте амбітний порядок денний реформ не лише тому, що ЄС просить про це, а й тому, що українці знають, що ЄС веде до сильнішої України», — наголосила  Урсула фон дер Ляєн.

Вона додала, що енергетичні мережі України та ЄС синхронізовано, українське виробництво отримує прибуток від торгівлі з Європою.

«Ми прибули із пропозиціями, щоб гарантувати одночасний доступ України до єдиного ринку ЄС. ЄС хоче допомогти Україні мобілізувати її економічний потенціал у боротьбі проти російської агресії і потім для відбудови», — зазначила Урсула фон дер Ляєн.

Єврокомісар у справах добросусідства та розширення Олівер Варгеї акцентував, що Єврокомісія закликає Україну вжити всіх необхідних заходів, щоб законодавство про Конституційний Суд, деолігархізацію, відмивання коштів та національні меншини відповідало міжнародним рекомендаціям.

«Ми вражені швидкістю, з якою Україна рухається у забезпеченні виконання семи рекомендацій за таких складних обставин. Однак швидкість не має впливати на якість. Єврокомісія схвалює просування у боротьбі з корупцією та судовою реформою, а також у протидії відмиванню грошей.

Ми всі в курсі про деякі застереження від Ради Європи та Венеційської комісії щодо відсотка вибору суддів Конституційного Суду та деолігархічних процесів. Тому просимо Україну якнайшвидше звернутися до таких питань, як склад групи експертів із призначення суддів Конституційного Суду, щоб це відповідало рекомендаціям Венеційської комісії. Сподіваємося й на швидке призначення нового директора Національного антикорупційного бюро», — цитує його слова Інтерфакс-Україна.

Міністр оборони України Олексій Резніков говорив про справи військові. Про те, що Україні для перемоги потрібні далекобійна зброя, танки та артилерія.

«Маємо отримати зброю далекого ураження. Україна готова надати будь-які гарантії того, що цю зброю не буде використано для ударів по російській території. Танки особливо важливі для контрнаступу. Артилерія також дуже важлива як для оборони, так і для наступу. Щоб перемагати, нам потрібно перехопити стратегічну ініціативу. Потрібно, щоб трагедія у Дніпрі, де російська ракета вбила 46 людей, зокрема шестеро дітей, не повторилася. Україні потрібні Patriot», — констатував очільник Міноборони.