Війна росії проти України, яка розпочалася в лютому 2022 року, позначилася на загальному процесі виконання країнами-членами Ради Європи рішень Європейського суду з прав людини. До такого висновку дійшли  автори щорічного звіту Комітету міністрів РЄ щодо нагляду за виконанням вироків та рішень ЄСПЛ за 2022 рік, який було оприлюднено цього тижня.  Попри те що російське вторгнення справило руйнівний вплив передусім на Україну, в РЄ позитивно оцінюють дії української влади, яка 2022 року «працювала над наглядом за виконанням рішень, винесених проти України, в надзвичайно складних умовах, демонструючи відданість системі Європейської конвенції з прав людини».

Удосконалити національне законодавство

2022 року до КМРЄ  надійшло 145 нових рішень ЄСПЛ у справах проти України. Порушення з боку держави Україна, які виявив ЄСПЛ 2022-го, стосувалися переважно неспроможності національних судів належно  розглянути скарги громадян на провокаційні незаконні дії поліції та порушень, що стосуються виборів, йдеться у звіті. Серед рішень, імплементація яких триває ще з минулих років, — справи,  пов’язані з недоліками судової реформи в Україні, браком ефективного розслідування та неналежних умов тримання в ув’язненні чи під вартою.  Загалом на 31 грудня 2022 року  на контролі КМРЄ перебувало 715 рішень ЄСПЛ у справах проти України, з яких 67 було закрито.

У звіті наголошено, що за минулий рік Комітет міністрів закрив нагляд за виконанням 16 так званих лідерських справ проти України, що на одну справу більше, ніж попереднього року. Як зазначила керівниця відділу виконання рішень ЄСПЛ Клер Ові під час онлайн-брифінгу, лідерські справи особливі тим, що вимагають від урядів країн змінювати законодавство, судову й адміністративну практику, вживати конкретних кроків, щоб уникнути подібних правопорушень в майбутньому. Виконання рішень саме на підставі показника лідерських справ у Комітеті міністрів Ради Європи вважають знаковими, «оскільки вони узгоджують та синхронізують функціонування національної правової системи з вимогами Європейської конвенції з прав людини».

Позитивно оцінено у звіті й ратифікацію Україною Стамбульської конвенції, яка відбулася торік у червні. На думку Клер Ові, це стало  «значним кроком уперед» у питанні виконання рішень ЄСПЛ.

«Вимогами рішень ЄСПЛ ратифікацію Стамбульської конвенції не передбачено, але Україна пішла далі й підвищила планку виконання рішень ЄСПЛ, які стосуються домашнього насильства, ратифікувавши цю конвенцію», — сказала представниця РЄ.

Торік українська влада підтримувала регулярну комунікацію з КМРЄ щодо виконання рішень, надсилаючи у Страсбург необхідні плани дій та звіти й підтримуючи експертні контакти з цих питань. «Ми бачимо позитивну динаміку в намаганні України виконувати рішення ЄСПЛ. Їх важко імплементовувати в умовах війни, але це робиться», — зазначила Клер Ові.

москва ігнорує свої міжнародні зобов’язання щодо ЄСПЛ

Агресивна неспровокована війна росії проти України стала причиною того, що торік 16 березня російську федерацію було виключено зі складу Ради Європи, а з 16 вересня того самого року москва офіційно перестала бути учасницею Європейської конвенції з прав людини. Проте відповідно до міжнародного права, москва зобов’язана в повному обсязі виконувати всі рішення ЄСПЛ, які було винесено до цієї дати. Тому Комітет міністрів РЄ продовжує процедуру нагляду за виконанням росією рішень ЄСПЛ, ідеться у звіті.

2022 року КМРЄ отримав 413 справи проти росії для нагляду за виконанням рішень, які було винесено за цими справами (2021-го  нових справ було 267). Загалом на кінець минулого року в рф на виконання очікували 2352 рішення ЄСПЛ, з них 2022-го було закрито лише три.

Серед винесених рішень проти росії — дві резонансні міждержавні справи щодо російсько-грузинської війни 2008 року та  дві групи справ щодо порушень Європейської конвенції з прав людини у Придністров’ї, зазначено у звіті.

Серед порушень, про які йшлося в нових рішеннях суду у справах проти рф за минулий рік, — порушення права на свободу і особисту недоторканність, права на життя, свободи віросповідання, висловлювання поглядів, свободи зібрань, а також несправедливість кримінального провадження.

За словами Клер Ові, Комітет міністрів РЄ не має жодних офіційних чи неофіційних контактів з російською владою.

«Секретаріат КМРЄ надсилає листи росії, тому що вона все ще перебуває під юридичним зобов’язанням виконувати рішення ЄСПЛ. Ми інформуємо їх про те, що відбувається у плані вивчення справ щодо їх виконання, пишемо після зустрічей КМРЄ і з питань прав людини, генеральний секретар РЄ пише на високому рівні міністрові лаврову, але ми не отримали жодних відповідей», — повідомила представниця РЄ.

Єдине джерело інформації про виконання рішень ЄСПЛ у справах проти росії — неурядові організації рф.  Клер Ові зазначила, що хоч більшість з них були змушені змінити формат діяльності чи зовсім виїхати за кордони росії, Комітет міністрів «отримує велику кількість інформації» від російських правозахисників.