Пріоритизація Національної економічної стратегії-2030 (НЕС) активно триває. У широкому експертному колі відбувся черговий етап публічного обговорення проєкту НЕС «Розвиток агросектору України». У заході взяли участь представники Мінекономрозвитку, Мінагрополітики, Міндовкілля, Держпродспоживслужби, Держгеокадастру, Центру економічного відновлення, профільних асоціацій та експерти галузі.
Під час зустрічі йшлося, що агросектор країни зорієнтований на ключові перетворення — фіналізацію земельної реформи, реалізацію національного проєкту зрошення і меліорації. Присутні зосередилися на запровадженні повноцінного інституту аграрного страхування, стимулюванні виробництва продукції з доданою вартістю, відкритті нових ринків збуту. Наголошували на важливості дерегуляції, підтримки органічного виробництва, тваринництва, галузевих програм, таких як картоплярство, овочівництво, виноградарство тощо.
Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко наголосив, що до 2030 року агросектор має стати основою економічного сталого розвитку держави.
«Разом із сотнями інших учасників я долучився до створення цієї стратегії. Усе, над чим ми працюємо, — наповнення якісним змістом, додати те, що ми десь пропустили, розширити функціонал, сильні наші сторони. Це може бути аграрна освіта, розвиток сільських територій, дорадництво, кооперативи, деталізованіша концепція органічного виробництва. Але це те, що буде представлено публічно для всієї країни», — цитує його слова департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів.
Роман Лещенко поінформував, що найближчими тижнями відбудеться публічна презентація масштабного геопорталу відкритих даних, в який увійдуть відомості про земельні, водні, лісові ресурси, власників землі тощо.
За словами заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Сергія Глущенка, актуальним для України залишається завершення процесу оновлення законодавства в галузі санітарних і фітосанітарних заходів (СФЗ) і гармонізація його з актами права Євросоюзу.
«Виконання Угоди про асоціацію у частині СФЗ надзвичайно важливе і для аграрного виробника, і для економіки загалом. До кінця року маємо завершити імплементацію цієї частини, яка складається з понад 250 актів ЄС. Наразі імплементовано 60% цієї кількості актів, і цей результат досить високий», — зазначив посадовець.
Сергій Глущенко акцентував, що головна стратегічна мета в галузі СФЗ до 2030 року — зробити Україну надійним виробником та експортером безпечної і високоякісної сільськогосподарської й харчової продукції. Для цього необхідно створити умови для виробництва та обігу безпечних харчових продуктів, забезпечення належного здоров’я та благополуччя тварин, а також рівня фітосанітарної безпеки.
Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький зауважив, що торік було створено певний плацдарм для розвитку агросектору.
«Торік тривала активна міжурядова робота за участю профільних асоціацій. Підсумком її стало багато досягнень, зокрема перезавантаження державної підтримки, в межах якої чітко зафіксовано максимальні обсяги підтримки й десятки напрямів. Було проведено підготовчу роботу за пріоритетними напрямами аграрної політики. Сподіваюся, що цього року розпочнеться активний темп імплементації наших напрацювань», — заявив Тарас Висоцький.
Серед інших ключових напрямів, які вже напрацьовано і їх реалізовуватимуть 2021 року, — Стратегія продовольчої безпеки України до 2030 року, яку подано на розгляд Кабінету Міністрів. За словами Тараса Висоцького, Україна може зробити істотний внесок у міжнародну продовольчу безпеку, але насамперед має бути впевненість, передбачуваність і прогнозованість усередині нашої країни.
Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Михайло Хорєв наголосив, що під час стратегічного планування розвитку агросектору важливо враховувати екологічну складову.
«Дуже важливе збільшення лісових масивів для боротьби з пиловими бурями та ерозіями, полезахисних смуг. Тож деградовані та малопродуктивні землі доцільно вивести з орних або заліснювати. А території, де є схили та водоохоронні зони, переводити у пасовища і залужувати, щоб ми не втратили той багатий ресурс, який маємо», — зазначив Михайло Хорєв.
Широке обговорення проєкту НЕС розпочато 22 січня. Проєкт стратегії готувала урядова робоча група із залученням великої кількості провідних економістів і бізнес-середовища. Заходи та ініціативи вектора «Розвиток агросектору України» розробляли разом із представниками галузевих асоціацій, зокрема Українським клубом аграрного бізнесу, Асоціацією свинарів України, Союзом молочників України, Всеукраїнською аграрною радою, Європейською Бізнес Асоціацією.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»