Бійці мотопіхотного батальйону на примхи погоди реагують спокійно, з гідною військовою витримкою. На Донбасі, звідки вони нещодавно повернулися за ротацією на відпочинок та для відновлення боєздатності, навіть при чистому небі доволі часто випадає «град». І до умов проживання у наметовому містечку вони ставляться по-філософськи та з гумором. Як підтвердили самі мотопіхотинці, нині квартирують просто на полігоні, бойова підготовка у них майже цілодобово, і це найголовніше.
Допомагає досвід
Левова частка практичних занять на загальновійськових полігонах припадає на бойові стрільби з пістолета Макарова, автомата Калашникова, кулемета РПК, снайперської гвинтівки Драгунова. Під час виконання практичних вправ воїни-піхотинці широко використовують досвід, набутий під час виконання завдань у зоні АТО.
Як наполягають керівники навчання, на заняттях військові мають виконувати завдання в умовах, максимально наближених до бойових. Стрільбу здійснюють з різних положень — лежачи, з коліна, стоячи, у русі по мішенях, розташованих на різних відстанях. Напрацьовують дії поодинці й у групі.
Зокрема Ігор Вольвач тут, на полігоні, поновлює і вдосконалює свої навички, здобуті колись, ще під час строкової служби, у тепер вже сумнозвісній в Україні Псковській повітрянодесантній дивізії. Він родом із Росії, із Сибіру. Тож коли його за віком призвали до лав російської армії, направили у десантуру, там і служив строкову службу. Потім життя склалося так, що у 1990-ті з родиною переїхав до Дніпропетровська.
Коли почалися події на Донбасі, він добровільно прийшов до військкомату: прагнув захистити Україну, бо не міг змиритися з несправедливістю агресора — колишнього брата і сусіда, який взявся шматувати нашу територію. Так і потрапив до мотопіхотного батальйону: вже набув бойового досвіду, був навіть поранений.
— Я росіянин, а моя дружина татарка, та ми громадяни України, і національність не має жодного значення, бо взявся боронити правду, — переконаний Ігор. — З рідними та друзями, які залишилися в Росії, розмовляти важко, а інколи просто неможливо. Раніше частенько дзвонили товариші, з якими служив у Пскові, пропонували переходити на бік терористів, обіцяли золоті гори. Послав їх під три чорти.
На полігоні проводиться і бойове злагодження зенітно-артилерійських підрозділів. На вогневому плацдармі протиповітряної оборони підрозділи гвардійського з’єднання проводять тактико-спеціальні заняття з бойовою стрільбою із зенітних установок ЗУ-23-2.
За легендою, особовий склад здійснив марш у визначений район та зайняв вогневі позиції. Для підвищення маневреності зенітна установка перебуває на базі укріпленого вантажного автомобіля «КрАЗ». Під час бойових стрільб воїни-зенітники напрацювали завдання щодо знищення наземних цілей.
Особлива увага — тактичним прийомам
Колишнього столяра із Синельникового Миколу Петрова бойові побратими вважають одним із найкращих навідників зенітно-артилерійського підрозділу. Освоювати зенітну установку йому довелося вже на передовій, а тепер він удосконалює навички.
— Якщо виважено підходиш до справи, можна освоїти будь-яке озброєння, особливо коли від тебе залежить не лише твоє життя, а і життя товаришів, — зауважує Микола.
Особливу увагу на польових заняттях приділяють тактичним прийомам, необхідним у виконанні завдань під час зачистки населених пунктів. Зокрема працюють парами чи групами, прикриваючи один одного під час перетину вулиці чи зміни позицій, вчаться правильно вести вогонь з укриття і з правої, і з лівої руки.
За словами командирів підрозділів, для напрацювання тактичних прийомів ведення бою в населених пунктах використовують узагальнений досвід спеціальних розвідувальних підрозділів, власний досвід. На жаль, значна частина особового складу підрозділів — хлопці, які під час проходження військової служби цих тактичних прийомів не відпрацьовували. А тим часом правильне застосування і поєднання тактичних прийомів знижує втрати, підвищує ефективність і прискорює виконання бойового завдання.
ЧОГО НАВЧАЮТЬ ПІХОТИНЦІВ
— Заняття з тактики змістовні й повчальні, — розповідає шахтар з Павлограда Андрій Рамазан. — Ми вчимося, як правильно захоплювати та зачищати будівлі, працюємо в парах, трійках, шестірках. З нами працюють досвідчені інструктори. Усі дії намагаємося напрацювати до автоматизму. Зараз усе важко, особливо фізично, але знаємо, що там, на війні, буде легше.
Аркадій РАДКІВСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»