Перед  початком чергового засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль висловив щирі співчуття рідним та близьким загиблих у Дніпрі внаслідок влучання 14 січня у багатоповерхівку ракети, яку випустили російські терористи. Смертоносне залізяччя забрало життя понад 40 людей, серед яких є й діти. 70  осіб травмовано.

«Ми запам’ятаємо, не пробачимо і покараємо кожного, хто віддавав та виконував злочинні накази. Цей теракт укотре демонструє просту істину: росії не місце серед цивілізованих країн. Лише тотальна міжнародна ізоляція, вбивчі санкції та поразка на полі бою», — цитує слова очільника уряду  департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

Прем’єр зазначив, що 14 січня росія здійснила одну з наймасштабніших та руйнівних ракетних атак на Україну.

«Остання масована атака мала деструктивні наслідки й для української енергетики. Зазнали пошкоджень об’єкти генерації: один блок теплової електростанції на сході та вісім блоків теплових електростанцій на заході  країни. Пошкоджено три магістральні підстанції та одна повітряна лінія. Це призвело до зростання дефіциту потужності в енергосистемі, що змушує щодня з 15 січня застосовувати аварійні відключення.

Проте енергосистема вистояла, залишилася цілісною та керованою. У цілодобовому режимі тривають ремонти. Щодня працюємо над тим, аби в Україну надходило більше генераторів, трансформаторів та іншого обладнання для ліквідації пошкоджень», — зауважив Денис Шмигаль.

Він додав, що в енергогалузі відчувається постійна підтримка іноземних друзів і партнерів нашої держави. Зокрема, за кошти Фонду підтримки енергетики України заплановано закупити енергообладнання на суму понад 100 мільйонів євро. З останніх надходжень — 45 електростанцій резервного живлення від Азербайджану та потужні генератори для Чернігівщини, які надала Японія.

Крокуємо євроінтеграційним шляхом

Ще одним надзвичайним виявом солідарності є макрофінансова допомога Україні.

«Днями Україна та Європейський Союз підписали меморандум про взаєморозуміння, згідно з яким наша держава отримає 18 мільярдів євро у 2023 році. Перший транш — 3 мільярди євро — уже надійшов на рахунки України. Ці кошти необхідні  для виплат пенсій, зарплат, соціальних допомог. Дякуємо нашим європейським друзям!

Готуємося до зустрічі з делегацією Європейської комісії на чолі з пані Урсулою фон дер Ляєн, яка 2 лютого прибуде до Києва. Відбудуться важливі між­урядові консультації. Звіримо годинники щодо виконання Україною рекомендацій Єврокомісії, оцінимо ступінь прогресу та зрозуміємо перспективи нашої спільної роботи», — розповів очільник уряду.

Він нагадав, що Україна вже має п’ять безвізів з ЄС: енергетичний, економічний, транспортний, митний і цифровий.

«Рухатимемося далі до промислового безвізу (угода АСАА), приєднання до єдиного роумінгового простору ЄС, інтеграції в єдиний простір платежів у євро. А також домовлятимемося щодо продовження безмитного ввезення наших товарів до Європи. Обговоримо всі нагальні питання: співпрацю у військовій галузі, підтримку енергетики, фінансової сфери, гуманітарні напрями співпраці та інші важливі питання.

З моменту отримання статусу кандидата на членство в ЄС Україна здійснила дуже важливі кроки, що забезпечують незворотність наших реформ та відповідають визначеним Єврокомісією семи рекомендаціям. Насамперед було призначено керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який має забезпечувати ефективне розслідування злочинів. За підсумками прозорого добору на основі міжнародних стандартів сформовано Вищу раду правосуддя. Невдовзі розпочнеться перший в історії нашої Незалежності конкурсний відбір суддів до Конституційного Суду. Маємо й демонструвати високу динаміку демократичних перетворень», —  наголосив Прем’єр.

Він додав, що одним із ключових кроків на цьому етапі є завершення конкурсу на зайняття посади директора Національного антикорупційного бюро. Що вже пройдено п’ять етапів із дев’яти.

«Нині уряд стурбований можливістю затягування цього процесу. Кандидатам залишилося виконати практичне завдання, пройти оцінку особистісних компетенцій і відповідну співбесіду з конкурсною комісією. Упевнений, що двох тижнів цілком достатньо, аби завершити ці процедури й до 31 січня подати перелік із трьох відібраних кандидатів на посаду директора НАБУ», — констатував Денис Шмигаль.

За його словами, для України важливо вчасно та у повному обсязі виконати свою домашню роботу, перша оцінка якої відбудеться вже у лютому цього року в межах саміту Україна — ЄС. Зокрема, завершити конкурс на зайняття посади директора Національного антикорупційного бюро.

Рішення уряду

Кабінет Міністрів продовжує вдосконалювати механізми підтримки українського бізнесу. Свідченням цього стало рішення щодо зміни порядків надання грантів за програмою «єРобота».

«Мікрогранти для малого й мікробізнесу виплачуватимуть насамперед із ресурсів Фонду державного соціального страхування на випадок безробіття. Це забезпечить стабільність фінансування програми. Також мікрогранти, щодо яких у 2022 році прийнято позитивне рішення, виплатять із загального фонду держбюджету. Тримаємо курс на подальше сприяння бізнесу», — прокоментував рішення уряду Денис Шмигаль.

Кабмін визначив новий порядок взаємодії між держреєстрами у системі «Трембіта» та підключення до неї. Міністерство цифрової трансформації роз’яснило, що невдовзі у «Трембіті» фіксуватиметься кожен випадок, коли хтось переглядав особисті дані українців. А в подальшому буде змога отримувати сповіщення в «Дії», якщо хтось робить запит про чиїсь персональні дані.

До слова, через систему «Трембіта» відбувається обмін даними між реєстрами. Це дає змогу людям і бізнесу отримувати більшість держпослуг онлайн, а не ходити з довідками до держорганів. Адже вся необхідна інформація вже міститься в реєстрах. Саме завдяки «Трембіті» отримують дані з реєстрів, які відображаються у цифрових документах в «Дії».