У Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки з’ясували, творчим доробком кого саме з науковців найбільше цікавляться в бібліотеках та через інтернет. Ним виявився давній друг нашої газети професор Геннадій Васильович Бондаренко. Серед більш як тисячі запитів на його праці сім — з Китаю.
Результати цього дослідження не випадкові. Голова обласного товариства краєзнавців, член правління Національної спілки краєзнавців України, професор кафедри археології та спеціальних історичних дисциплін найпрестижнішого волинського вишу — постать серед істориків та краєзнавців поліського регіону не лише добре знана, а й мало не легендарна. Славу професорові забезпечили не лише десятки книжок, методичних посібників, сотні публікацій у ЗМІ та спеціалізованих історичних виданнях, а й безпрецедентна організаційна робота. Саме Геннадій Бондаренко чверть століття тому, ще до появи Національної спілки краєзнавців України, не лише об’єднав дослідників історії рідного краю, а й зумів спрямувати сотні людей різних професій, поглядів, уподобань на конче потрібну Українській державі справу — відновлення правдивої історії нашого народу.
.jpg)
— У краї за роки нашої державної незалежності вже відбулося понад півсотні науково-практичних конференцій, учасники яких досліджували ті чи ті питання волинського краєзнавства. Найактивнішим організатором кожної з них був заслужений працівник народної освіти України Геннадій Бондаренко, — розповів директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк. — Результатами цих конференцій стали не лише півсотні томів із виступами і дослідженнями їх учасників, а й грунтоване на фактах, а не на пропагандистських стереотипах формування нових поглядів на минуле Волині й нашої держави.
Лауреата премії імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців, обласної премії Волинського фонду культури імені Галшки Гулевичівни, інших престижних відзнак виокремлює не лише надзвичайно високий фаховий рівень, а й людяність, особиста скромність, тонке відчуття гумору та готовність на перший поклик прийти на допомогу людям. А ще — вміння філігранно, з цікавістю і в прихованій динаміці викласти студентам навчальний матеріал. Це автор цих рядків знає з власного досвіду. Адже чверть століття тому й сам на нинішньому історичному факультеті ходив «послухати Бондаренка».
За час педагогічної діяльності Геннадій Васильович читав курси «Історія України», «Спеціальні історичні дисципліни», «Теорія та методологія історії», «Історична географія», інші спецкурси і спецсемінари. На запрошення Міносвіти брав участь у підготовці навчальних програм із курсів «Спеціальні історичні дисципліни» та «Історична географія». Для шкільного курсу історії з тематики «Наш край» підготував програму «Історія Волині з найдавніших часів», розраховану на студентів історичних факультетів і слухачів системи підвищення кваліфікації. З-під його пера недавно вийшла книжка «Інтелектуальна еліта Волині», яка через персоналії волинських політиків, полководців, знаних родин виховує гордість за те, що ми українці.
З ініціативи професора на основі історичних традицій краю розроблено, а сесією обласної ради затверджено для офіційного використання герб і прапор Волинської області. А з вересня 2005-го з його ініціативи у школах області запроваджено програму факультативного курсу «Волинезнавство».
Геннадій Васильович приймає нині вітання з ювілеєм. До численних віншувань приєднується і колектив «УК»: до сотні літ вам, Геннадію Васильовичу, здоров’я, удачі й плідної праці на благо Волині й усієї нашої держави!