ПРОДБЕЗПЕКА
Чи будемо споживати вітчизняну продукцію?
Катерина БРАТКО
для «Урядового кур’єра»
На переконання експертів аграрного ринку, цьогоріч щодо м’яса спостерігається чітка тенденція витіснення імпортної продукції вітчизняною. Серйозними темпами нарощується виробництво курятини, свинини, через що зменшується кількість імпорту і збільшуються обсяги експорту.
Ціни зростуть, але не суттєво
За 5 місяців поточного року було експортовано 30,2 тис. тонн м’яса і м’ясопродуктів, а це на 10 тис. тонн більше, ніж торік. А от обсяги імпорту зменшились більш ніж на 50%: якщо за 5 місяців 2010 року було 115 тис. тонн, то зараз до 60 тис. тонн.
— Причини таких змін у тому, що, з одного боку, збільшується виробництво вітчизняної продукції і підвищуються ціни на імпортні м’ясопродукти, — переконаний заступник генерального директора Української аграрної конфедерації Олександр Ярославський, — а з іншого — в межах 20-25% зросла вартість імпортних м’ясних продуктів.
Стосовно експорту, то він збільшився за рахунок зниження цін. Загалом за останні кілька років, а саме з 2006-го, докорінно змінилась структура експорту української м’ясної продукції. Якщо раніше значну його частину складала яловичина, зараз зростає частка курятини та свинини. Експортним напрямком м’яса птиці були країни Азії, меншої мірою Росія. Якщо говорити про свинину, то є стабільний попит на внутрішньому ринку, тому й досить високі ціни на цю продукцію.
— Щодо яловичини суттєвих підстав для зниження ціни немає, тому що скорочується пропозиція, — зауважує виконавчий директор Українського клубу аграрного бізнесу Єлизавета Святківська. — До кінця літа ті, хто утримує худобу, намагаються її не реалізовувати. Тому ціна залишиться такою, якою вона є сьогодні. До вересня можлива кореляція близько 5% у бік зниження.
— У нас період масової реалізації худоби на м’ясо — грудень, — додає Олександр Ярославський. — Думаю, що по яловичині буде традиційне зростання на 5-7%, по свинині суттєвіше підвищення — приблизно на 15%. Якщо півтора місяця тому закупівельні ціни в живій вазі свиней були в межах 12-13 грн, зараз доходить до 20 грн. Природно, що це відобразиться на роздрібній вартості продукції вже після так званого «мертвого сезону» торгівлі — літа. Восени зазвичай ціни починають зростати. Щодо м’яса птиці є дуже чітка залежність від експорту: чим він вищий, тим вищі ціни. Обсяги виробництва курятини щорічно зростають, і ця тенденція триватиме, оскільки в наступному році планується відкриття ще кількох птахофабрик.
У пошуках ринку збуту
А от рішення митного союзу щодо тимчасового обмеження ввезення до Росії м’ясо-молочної продукції для 28 українських підприємств поки що на вітчизняні ціни суттєво не вплине.
— На даний момент якогось принципового впливу на ціни, особливо це стосується яловичини, рішен?ня наших сусідів немає, — переконує Єлизавета Святківська. — Адже населення, яке утримує велику рогату худобу, вичікує осіннього періоду. Для них утримання худоби — така собі альтернатива банку: коли потрібні кошти — реалізується худоба. Проте поголів’я, яке утримується в Україні, досягло критичної межі. І це при тому, що кожен рік нам здається, що далі скорочувати нікуди. Сьогодні воно становить 5,2 млн голів, що на 5% менше, ніж на 1 липня минулого року.
Загалом експерти радять вітчизняним підприємствам шукати експортні ринки збуту, тому що із птахівництва ми вже можемо повністю покривати споживання на внутрішньому ринку, а подальший розвиток можливий за рахунок експорту. Щодо виробництва свинини, то і в цьому напрямку теж досить швидко можна досягти покриття внутрішнього споживання, потрібно одне — щоб у населення були гроші. А в тому, що Україна повинна цю продукцію експортувати, не може бути сумнівів, адже у нас є великий аграрний потенціал.
— Експорт залежить і від наших домовленостей із сусідами, їхніх можливостей, — зазначає Єлизавета Святківська. — Наміри експортувати м’ясо?продукти до ЄС декларуються вже третій рік, але жодне підприємство ще не має дозволу. Хоча це теж досить платоспроможний ринок. А не дають нашим підприємствам дозвіл для експорту продукції до ЄС тому, що вона не відповідає вимогам Європейського Союзу з виробництва. Якщо виробники дотримуватимуться таких вимог, українська продукція коштуватиме стільки ж, як і в Європі.
ВЛАСНИЙ ПОГЛЯД
Плов із неприємним сюрпризом
Ірина ПОЛІЩУК,
«Урядовий кур’єр»
Віднедавна я не ходжу до ресторанів швидкого харчування. А через те, що якось, пообідавши там, мало не отруїлася. Так от, коли прийшла до ресторану, взяла плов з курятиною. Однак понюхавши, зрозуміла, що від страви тхне. До речі, вона була гарячою, тож здавалося, що приготована кілька хвилин тому. Розуміючи, що це їсти не слід, взяла тарілку і понесла її адміністратору закладу. Панянка в свою чергу понюхала їжу та запропонувала вибрати іншу. Єдине, що я попросила, то це дати щось свіже і безпечне. Працівник ресторану принесла картоплю з відбивною. За словами адміністратора, влітку краще їсти вдома, а не в ресторані швидкого харчування. Мовляв, їжа швидко псується, але ж викидати її ніхто не буде, бо це прямі збитки, тому й реалізують вони не завжди свіжі страви. Почути таке від адміністратора було вкрай дивно, але поради дослухалася.
Проте так чи інакше, більшість українців стикається з необхідністю попоїсти у закладі швидкого харчування. Тож як і наїстися, та не отруїтися — питання, відповідь на яке знає виконавчий директор Київської регіональної мережі торговельних марок Юлія Нагорняк. Експерт зазначає, що найчастіше в кафе та ресторанах люди отруюються через брак контролю якості, починаючи від отримання сировини і продукції, з яких готують їжу. Ну і звісно, неправильне зберігання страв і порушення термінів реалізації.
А щоб знизити ризик отруєння в ресторані, Юлія Нагорняк радить звертати увагу на продавця. За її словами, продавець у хорошому ресторані має бути в спецодязі і виглядати охайно. Крім того, слід звернути увагу, в яких умовах зберігаються готові страви. Якщо це салатна вітрина з охолодженням, то це менш небезпечно, ніж просто тарілки з салатом, що стоять на таці. Варто пам’ятати, що термін придатності нарізаного і заправленого салату — не більше 6 годин при температурі + 2 —6 градусів.
Вірогідність отруїтися в ресторанах швидкого харчування зводиться до нуля, але при дотриманні кількох умов. Так, якщо всі «вхідні» інгредієнти якісні, яйця оброблені спеціальним розчином, овочі зварено не три дні тому, а в день приготування салатів, і повар, який з ними працює, в латексних рукавичках. А всі інгредієнти змішуються безпосередньо перед тим, як подати відвідувачам. Ну і, звісно, всі ножі промарковано і застосовуються вони за призначенням. Тільки в такому закладі можна спокійно їсти і не перейматися за наслідки.