Фітотерапевт, етнограф,
письменник
Євген ТОВСТУХА
До його фітоцентру, що в Яготині Київської області, йдуть з болем і відчаєм. Повертаються з радістю і надією. Євген Товстуха, писав поет-академік Борис Олійник, - енциклопедично втаємничений у царство трав, котрі все життя вивчає, добирає й - головне - вирощує, замовляє їх людям на добро та здоров'я. Знання його - вищого порядку, оскільки воно освячене безсмертником народної пісні, фольклору, звичаєвого права і правди. Оце шляхетне поєднання трави, слова (бо ж Євген Степанович ще й поет!), глибинних шарів етносу, психології індивідуума і тонке відчуття музики горішніх сфер надають його добротворчій діяльності тієї особливої енергетики, яка долає бар'єри, не доступні нинішній офіційній медицині.
- Євгене Степановичу, до вас звертаються зазвичай люди, яким не допомогла офіційна медицина. Невже трави мають більшу силу?
- Проблема значно глибша. Багато років краплину за краплиною збираю, реконструюю та повертаю людям підвалини етнічної тисячолітньої ужиткової культури, які збереглись у пам'яті численних поколінь, а також у записах народознавців, фольклористів та лікарів. Наші пращури не лише тяжко працювали. Вони славили врожай і природу піснями, танцями, замовляннями. В цьому проступала глибинна єдність людини з навколишнім світом, її бажання більше знати таємниці всесвіту. Людина користувалася дарунками природи і намагалась скрашувати світ квітами, предметами мистецтва. Творила щоденну і ритуальну їжу.
Наші пращури навчилися готувати страви спочатку як ужиткові (щоденні харчові продукти), а згодом як ліки, фітозасоби. Рослини у процесі тривалого вивчення ставали ліками, закарбовувалися у словесних та образотворчих символах. Вони несли силу, вітамінну міць, були оберегами. Все це треба знати і використовувати. Скажімо, наріжна полівітамінна страва-оберіг - український борщ. А візьміть вівсяну і гречану каші! Різноманітні юшки. В українців немає відрубної межі між лікарськими засобами і численними першими та другими стравами. Тому ми не лише ліки пропонуємо, а вчимо культури, духовності, вміння жити в гармонії з природою.
Полюбіть себе
- Кажуть, що першу половину життя людина успішно збирає хвороби, а другу - безуспішно бореться з ними.
- А все від неуваги і неповаги не лише до себе, а й до наступних поколінь. Нині в нас не найкраща екологія. Люди не хочуть пам'ятати, що земля - живий організм. У грунт не вносять органічні добрива, не дотримуються сівозміни. Тому в плодах, які там вирощують, немає сили, що була раніше. А візьміть одяг. Зникли вироби з льону, конопель, бавовни. Їх замінили штучні товари. Чи може бути здоровою дитина у майбутньої мами, яка п'є, курить, харчується стравами швидкого приготування? Речі називаю загальновідомі. Тим часом здоровим глуздом керується дедалі менше людей.
- Що ж повинно бути на нашому столі?
- Молочні і кисломолочні продукти, м'який сир, садовина і городина - обов'язково вирощена з вітчизняного насіння. Не слід забувати про м'ясо і рибу. Здоров'я людини на 50 % залежить від соціально-економічних умов і способу життя. Раціональне харчування передбачає кількісну рівновагу між енергією, яка надходить з їжею, та енергетичними затратами організму. Харчування має відповідати фізіологічним потребам організму, зважаючи на вік, стать та величину фізичного навантаження. Воно має бути збалансованим і безпечним, спрямованим на профілактику недуг.
Корінь рецептів - у "Велесовій Книзі"
- У своїх працях ви наводите рецепти приготування "живої" води. Чи не фантастика це?
- Понад сорок років вивчаю як народну медицину, так і народну творчість. Про живу воду згадується ще у "Велесовій Книзі". Вона має бути універсальним засобом від недуг і слугувати довголіттю. В кожному регіоні є свої особливі рецепти для лікування тіла та душі і запобігання та гальмування процесів старіння. Вони поділяються на відвари лікарських рослин, настоянки і збори для купелів.
- Які ж лікарські рослини найчастіше використовуються для приготування "живої" води?
- Насіння вівса посівного, плоди глоду колючого, трава м'яти перцевої, стовпчики з приймочками кукурудзи звичайної, плоди шипшини коричневої, кореневища пирію повзучого.
- Уявляю, як здивуються, прочитавши про пирій, ті, хто не може звести його на городі...
- Щоб не дивуватись, треба знати. Відвар пирію застосовують при діабеті, порушеннях серцевого ритму, захворюваннях печінки, підшлункової залози тощо.
- Чи складно готувати такий відвар?
- Беруть 1,5 столові ложки подрібнених кореневищ, заливають склянкою води, кип'ятять на малому вогні 10 хв. Настоюють 30 хв. Вживають по 50-100 мл 3-4 рази на добу за 30 хв. до їди. Звичайно, перш ніж вживати ліки, треба порадитися з лікарем.
- Євгене Степановичу, традиційно зима багата на простудні захворювання. Але хворобі краще запобігти, ніж лікувати. Що ви порадите?
- Для профілактики гострих та хронічних запальних недуг дихальних шляхів пропонуємо новітній оздоровчий набір. До нього входять листки тополі чорної, трава материнки звичайної, листки горіха волоського, квітки, листки дуба, листки берези бородавчастої, алтей лікарський. Столову ложку суміші заливають склянкою води, кип'ятять на малому вогні 5 хв., настоюють 4 години. Вживають по 50-100 мл 2-3 рази на добу за півгодини до їди.
- Які загальні поради ви даєте своїм пацієнтам?
- Дотримуйтесь режиму дня і раціону харчування. Не віддавайте перевагу імпортним продуктам. Використовуйте досвід пращурів. У нас багатющі традиції. Їх треба знати і вміло використовувати. Йдеться, власне, не про трави, а про культуру людини. Якщо будете її збагачувати, то знатимете і трави, і як їх вирощувати та використовувати.
ДOСЬЄ "УК"
Євген ТОВСТУХА. Народився 1934 року в с. Макіївці Носівського району Чернігівської області. Закінчив Київський медичний інститут. Академік Української міжнародної академії оригінальних ідей. Автор багатьох прозових та поетичних книжок. За останнє десятиріччя опублікував 15 фундаментальних праць з української народної медицини та фітотерапії. За видатний внесок у прогрес світової фітоетнологічної науки Американський біографічний інститут визнав ученого "Людиною 2000 року".