"Український кіноматограф: у коморі пусто, а жито сій"

Наталія ДОЛИНА
17 сiчня 2015

Кіно — потужна інформаційна зброя, тож національний кінематограф повинен стати інструментом боротьби за національну безпеку. Про це віце-прем’єр-міністр — міністр культури В’ячеслав Кириленко сказав на нараді щодо стратегії розвитку національної кіноіндустрії.

Час брати гору над окупантами

— Саме зараз потрібно робити кіно, яке дивитимуться українці про Україну, кіно, де наші люди, наші вулиці, наші герої будуть у кадрі. Міністерство культури припускає подальшу заборону російських фільмів. Фільми, які прославляють наругу над українцями і знищення нашого суверенітету, не повинні отримувати прокатних посвідчень, а якщо їх хтось помилково або навмисно видав, то така документація  анулюватиметься й надалі, — заявив віце-прем’єр-міністр.

За словами В’ячеслава Кириленка, останнім часом у національному кінопрокаті демонстрували 255 фільмів, з них лише 16 — вітчизняні. Загальна сума, зібрана від кінопрокату в 2014 році, становить 942 мільйони гривень, з них іноземні фільми зібрали 922 мільйони, вітчизняні — 20 мільйонів. Це лише 2% загальної суми.

Причини цього всім відомі. Уряд Януковича цілеспрямовано сприяв засиллю російського кіно- і телепродукту. Водночас нищили вітчизняне виробництво. За словами директора кіностудії ім. Олександра Довженка Олеся Янчука, гордість країни — славетну кіностудію доводили до аварійного стану, щоб уже наприкінці 2013 року на її території розпочати будівництво торговельно-розважального комплексу. Коли тут вільно почувалися російські компанії, Фонд держмайна забирав 70% оплати за оренду.

Учасники наради зазначали, що нині Путін перемагає не танками, а армадою образів. Час мінятися місцями і брати гору над окупантами.

В’ячеслав Кириленко, говорячи про фінансування вітчизняної кіноіндустрії, наголосив, що ситуація складна, а з огляду на держбюджет на 2015 рік можливостей для створення українських кінопроектів обмаль.

Водночас він пообіцяв порушувати це питання в уряді й додав, що є прихильником спеціальних зборів на розвиток вітчизняного кінопродукту. Скажімо, збір 4% валового доходу повинні платити суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, які займаються демонструванням і публічним показом фільмів, а також розповсюдженням і прокатом, у розмірі 2% валового доходу — оператори та провайдери телекомунікацій. Це може створити дієвий механізм державної підтримки національної кіноіндустрії, сприятливі економічні умови для її розвитку і стимулювати виробництво національних фільмів. Ці кошти зараховуватимуть на спеціальний рахунок і під контролем громадськості розподілятимуть на українські проекти.

— Тоді буде вирішено питання фінансування, оскільки йдеться про значні суми, — сказав віце-прем’єр-міністр.

Він висловив сподівання, що Верховна Рада ухвалить таке рішення і вже з 1 січня 2016 року запрацює на повну потужність спеціальний фонд підтримки українського кіно.

Навесні виходить у прокат фільм Сергія Буковського про легендарний гурт «Океан Ельзи».  Фото з сайту film.ua

Український серіал уникне оподаткування

Голова Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності Микола Княжицький розповів, які податки платитимуть телеканали за трансляцію серіалів.

— Трансляція українських телесеріалів відбуватиметься безподатково, серіали країн, які підписали Європейську конвенцію, також не оподатковуватимуть. За серіали інших країн телеканали платитимуть 200 гривень за хвилину, за російські серіали — 400 гривень за хвилину, — пояснив він.

Микола Княжицький виступив з ініціативою щодо регулювання коштів від лотерей. За його словами, не менш як 30% коштів, які держава отримує від лотерей, повинні йти на українську культуру.

Учасники наради запропонували відновити традицію знімати телевізійні фільми і серіали. Адже зазвичай телефільм значно дешевший у виробництві, а з нього можна зробити кіноверсію.

— За статистикою, на фільми в кінотеатрах припадає невеликий відсоток глядачів, а телевізійні картини і серіали дивляться мільйони. Ми повинні замінити російський телепродукт вітчизняним, адже це складова інформаційної війни, — вважає радник директора кіностудії ім. Олександра Довженка Ігор Соколовський.

За словами кінематографістів, для цього є передумови: збереглася матеріально-технічна база кіностудії ім. О. Довженка, виросло покоління талановитих молодих митців. До 1 січня 2016 року чинним законодавством визначено пільги для національного кіно. Зокрема звільняються від сплати податку на додану вартість поставки робіт і послуг з виробництва і демонстрування національних фільмів, а також дублювання українською мовою іноземних фільмів. До 1  січня 2016 року кіностудії звільнені від сплати земельного податку за земельні ділянки, які використовують для забезпечення виробництва національних фільмів.

ВАРТО ОБГОВОРИТИ

На нараді голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко презентував проект Національної стратегії кіноіндустрії на 2015—2020 роки. У ній визначено пріоритети, головні завдання і механізми реалізації державної політики в галузі кінематографії. Документ передбачає створення спеціального фонду розвитку кіно для акумулювання недержавного фінансування, запровадження податкових та інвестиційних пільг для кіновиробників, відновлення і будівництва кінотеатрів.

Усі охочі можуть долучитися до обговорення запропонованого проекту, який розміщено на сайті агентства, і внести свої пропозиції та зауваження.

ДОВІДКА «УК»

♦ В Україні діє п’ять державних кіновиробництв:

♦ Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка

♦ Національна кінематека України

♦ Українська студія хронікально-документальних фільмів

♦ Національний центр Олександра Довженка

♦ Українська кіностудія анімаційних фільмів 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua