"Українсько-польські відносини: суперечки подолано?"

Вікторія ВЛАСЕНКО
14 грудня 2017

Свій візит до Харкова Президент Польщі Анджей Дуда розпочав із відвідання Меморіалу жертв тоталітаризму, який розташований у селі П’ятихатки Харківської області. Президент Петро Порошенко й польський поважний гість встановили вінки до Меморіалу та вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв тоталітаризму, повідомляє департамент прес-служби АП.

Примирення й порозуміння — найважливіші складові розвитку добросусідських відносин. Фото Миколи ЛAЗAРЕНКA

На території Меморіалу жертв тоталітарного режиму розташовано 75 братських могил (15 — польських і 60 — громадян колишнього СРСР, які стали жертвами НКВС у 1937—1938 роках) із чавунними католицькими й православними хрестами, «чорна дорога» (могили і шлях викладено базальтовим каменем), український і польський олтарі, а також головна алея з епітафійними табличками з обох боків та з вмурованими на цоколях хрестами ордену «Virtuti Militari» та орденом Вересневої кампанії.

На території Меморіалу поховано загиблих польських офіцерів із табору військовополонених Старобільська, утвореного 1 квітня 1940 року. Згідно з наказом НКВС СРСР від 22.03.1940 № 00350 «Про розвантаження тюрем НКВС УРСР і БРСР» полонених польських офіцерів зі Старобільського табору направили в розпорядження УНКВД СРСР Харківської області.

27 вересня 1998 року в присутності Президентів України та Польщі відбулося вмурування установчих актів і наріжного каменя під будівництво Меморіалу. Цей камінь був освячений Святим отцем Іоанном Павлом ІІ. Меморіал на Харківщині було врочисто відкрито й освячено 17 вересня 2000 року.

Опісля Петро Порошенко та Анджей Дуда провели перемовини віч-на-віч та в розширеному складі. Основною темою переговорів стали стратегічні питання двостороннього політичного співробітництва, а також посилення взаємодії у сфері безпеки та оборони. Перебуваючи в Харкові, Анджей Дуда поспілкувався також із представниками Спеціальної спостережної місії ОБСЄ та місії ООН.

Останнім часом наш двосторонній діалог зіткнувся із серйозними проблемами, пов’язаними з розбіжностями в трактуванні Києвом і Варшавою історичних подій періоду українсько-польського протистояння. Експерти сподіваються, що візит до України Анджея Дуди надасть нового імпульсу двосторонньому діалогу й продемонструє готовність сторін обговорювати найпроблемніші моменти.

Під час спільної прес-конференції Анджей Дуда повідомив, що домовився з Президентом Петром Порошенком «не робити нових увічнень пам’яті, які не спираються на перевірені наукові докази». На його думку, для зведення пам’ятників періоду українсько-польського протистояння необхідні «конкретні перевірені факти та проведення ексгумацій». Як відомо, українська сторона наклала мораторій на ексгумації польських поховань на території України доти, доки Польща висловить своє чітке ставлення до відновлення зруйнованих українських пам’ятників на польській території. Анджей Дуда розповів, що під час переговорів домовлено дати доручення міністрам культури обох країн підгодовувати «якнайшвидше скасування заборони на ексгумацію». «Закликаю політиків бути поміркованими у своїх висловлюваннях щодо тих подій, які тінню лягли на відносини українців і поляків», — сказав під час прес-конференції Анджей Дуда. Він закликав будувати мости, а «не роз’ятрювати рани» у відносинах двох країн.

А, за словами Петра Порошенка, руйнування будь-яких пам’ятників — акт вандалізму. Він також наголосив, що всі понівечені польські пам’ятники на території України відновлюють за рахунок місцевих бюджетів. «Головне, що у нас є чітке розуміння, що від історичних конфліктів між Україною та Польщею виграє лише одна сторона — Росія, саме тому маємо знайти чіткий шлях виходу із цієї ситуації», — вважає Президент.

Анджей Дуда також повідомив, що Польща, яка незабаром почне виконувати функції непостійного члена Радбезу ООН, підтримуватиме введення миротворчої місії ОНН на Донбасі. «Ми рішуче виступаємо за те, щоб ця місія відповідала всім стандартам ООН», — наголосив Анджей Дуда. Він також запевнив, що Варшава виступає проти будівництва газопроводу «Північний потік-2». «Ми проти цієї інвестиції, бо вважаємо, що цей газопровід суперечить інтересам ЄС», — переконаний польський лідер. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua