До кінця року Київ має намір завершити роботу над угодою щодо вільної торгівлі з Євросоюзом, після чого українські винороби вже не зможуть називати вітчизняне ігристе вино шампанським. Європа це питання ставить руба: якщо нам потрібна угода, ми повинні облишити присвоєння нашим продуктам географічних назв інших країн.
Оскільки Шампань — французька провінція, тому й це найменування напою можуть присвоювати тільки місцеві виробники. Це саме стосується і грецького сиру фета, італійських — «Пармеджано-Реджано». Загалом, в ЄС існує перелік приблизно з трьох тисяч захищених регіональних назв продуктів і напоїв. І це при тому, що «шампанське» виробляється в Криму ще з радянських часів. Саме тодішніми фахівцями була розроблена недорога рецептура напою, доступного не тільки еліті, а й пересічним трудящим. Щоправда, західним європейцям наше «шампанське» здається занадто солодким, але серед українських та російських споживачів воно користується чималим попитом.
Представники ЄС радять українцям взяти приклад з Іспанії. Коли ця країна вступала в Євросоюз, вона була змушена перейменувати іспанське шампанське в «каву», проте зараз це один із найвідоміших брендів. От тільки українці не вірять, що таке звичне «Советское» можна називати якось інакше. Лише десяту частину шампанського в Україні виготовляють за класичною французькою технологією. Згідно з нею, вино має бродити три роки. Решта—продукт прискореного виробництва, приміром, таке улюблене нами «Советское». Проте виробники переконують, що назва напою — не остання складова вдалого продажу. Адже на початку 1990-х років вже були спроби відійти від назв, які дісталися нам від Радянського Союзу, і називати ігристе «Українським», тільки тоді попит різко впав. Після того виробники припинили свої експерименти. Яким буде продаж після відміни звичної нам назви, на це запитання відповіді поки немає. Хоча втішає те, що виробникам нададуть 10 років перехідного періоду, щоб привчити споживача до нових назв. Натомість ЄС обіцяє не зазіхати на українські географічні бренди вин «Новий світ» і «Сонячна долина».
Катерина БРАТКО
для «Урядового кур’єру»