За оцінками експертів ООН, Євросоюзу та Світового банку, внаслідок бойових дій, які вже понад два роки тривають на Донбасі, тутешній економічній та соціальній інфраструктурам завдано збитків на більш ніж 1 мільярд 200 тисяч доларів.
Коли на українській Донеччині наполегливо шукають фінансові ресурси, відбудовують і вводять у експлуатацію відновлені об’єкти, на тимчасово окупованій території й досі збільшують кількість військової техніки, боєприпасів і військових підрозділів, — аж ніяк не будівельних батальйонів… Тому про відбудову не йдеться, тут здебільшого активно демонтують ще вціліле обладнання місцевих підприємств і здають його на брухт чи вивозять у РФ.
Натомість зусилля керівників держави та області спрямовані на відродження населених пунктів краю. «Весь світ побачив пріоритети української влади — мирне життя на Донбасі. Тому левова частка мого візиту на Донеччину — це мирні справи» — заявив під час недавньої поїздки до прифронтового регіону Президент України Петро Порошенко.
Дорожня карта на допомогу
Серед таких справ було й відкриття після ремонту житлової п’ятиповерхівки у Миколаївці під Слов’янськом, яку зруйнували навесні 2014-го проросійські бойовики. Цей будинок, відновлений коштом обласного бюджету (8 мільйонів гривень), — один із із тих численних пошкоджених чи зруйнованих об’єктів, які ще належить повернути до життя.
У Донецькій обласній державній адміністрації напрацьовують перспективні проекти відбудови, які реалізовуватимуть коштом обласного бюджету із залученням іноземних інвестицій. Попри складну ситуацію, фінансова допомога надходить у регіон з усіх куточків світу — з Європи, США, Японії, від представників ЮНІСЕФ та інших міжнародних організацій.
Керівництво Донеччини визначило головні напрями роботи, що потребують нагального фінансування. Насамперед це відбудова зруйнованої інфраструктури. Під час зустрічі з представниками європейських міжнародних гуманітарних структур голова Донецької облдержадміністрації, керівник обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський запевнив, що наприкінці квітня очільники краю нададуть послам Євросоюзу завершену дорожню карту побудови нової Донеччини. На сьогодні вони вже чітко визначили пріоритети відбудови. «Одне робоче місце — це 200 тисяч гривень. Плануємо спрямувати 4,5—5 мільярдів гривень на відновлення інфраструктури, а це 20—30 тисяч робочих місць. Уже створено дорожню карту з відновлення інфраструктурних об’єктів, що потребуватиме 4,5 мільярда гривень. Вирішили розпочати з водогінних, каналізаційних і теплових мереж. Потім — ремонт доріг. Але для нас відбудова інфраструктури — це не тільки будівництво об’єктів і доріг. Це перспективи розвитку, бо йдеться про роботу, зарплати і податки», — вважає посадовець.
Донеччан підтримують закордонні партнери. Наприклад голова представництва Дитячого фонду ООН Джованна Барберіс презентувала гуманітарні проекти, які реалізовуватимуть у Донецькій області завдяки фінансовій підтримці Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) і Банку розвитку KfW. Зокрема на ремонт систем водопостачання та доставку води передбачено витратити 15,6 мільйона доларів.
Справи набирають обертів
У березні на колегії Донецької ОДА ухвалили програму соціально-економічного розвитку регіону на 2016 рік. На її реалізацію передбачено спрямувати 7,8 мільярда гривень. З них 1,1 мільярда — із державного бюджету, 1,7 — з обласного, 1,4 — із бюджетів районів і міст, 1,7 — кошти підприємств, 1,9 мільярда гривень — інші джерела. З-поміж пріоритетних напрямів розвитку — питання освіти, життєзабезпечення, соціально-економічних послуг, підвищення енергоефективності. Всього в поточному році передбачено профінансувати 635 інфраструктурних об’єктів, на які спрямують 3,6 мільярда гривень. За словами Павла Жебрівського, в Україні жодна з областей не має такого фінансування на розвиток інфраструктури.
Обласна влада на освіту і медицину передбачила відповідно 20% і 17% загального грошового ресурсу. І відрадно, що в області активно розпочали ремонт, реконструкцію і будівництво цих об’єктів.
Наприклад відновили будівництво сучасної школи на 440 місць у оздоровчому комплексі «Смарагдове містечко» в Святогірську. Через брак коштів у 2013 році роботи на цьому об’єкті (готовність становила 90%) зупинили. Натомість нинішня обласна влада віднайшла кошти для завершення будівництва: голова Донецької ОДА взяв ситуацію під особистий контроль і вже назвав дату здачі об’єкта в експлуатацію — 14 травня. Тож наступного навчального року тутешні дітлахи здобуватимуть знання в сучасних умовах, адже до їхніх послуг будуть лінгафонні кабінети, бібліотека з електронним доступом до баз даних, лабораторії для хімічних дослідів, мультимедійні дошки, комп’ютерні класи тощо.
Реконструйовані соціальні об’єкти запрацювали і в Бахмутському районі: міська поліклініка в райцентрі, ФАП у селі Зайцеве та дитячий садок у селі Опитне, де після ремонту відкрили групу для дітей молодшого віку.
Після оснащення сучасною медичною технікою і придбання нових меблів почало приймати пацієнтів відділення дитячої хірургії на базі міської лікарні №1 у Краматорську.
Відновлення приватного сектору
Місцева влада змушена перейматися не тільки суто мирними клопотами, а й наслідками гібридної війни — руйнування й досі німим докором стовбичать у населених пунктах краю. У Слов’янську, де навіть через два роки після визволення міста потребують ремонту чимало житлових будинків. Своєрідним музеєм руїн під відкритим небом залишається приміська Семенівка: багато жителів і досі чекають державної допомоги на відновлення власних осель.
Прикро, але на тлі гучних запевнень зі столиці про підтримку та необхідність відбудови Донбасу на законодавчому рівні так і не спромоглися врегулювати питання компенсацій власникам пошкоджених приватних будинків. А поки вітчизняні законодавці чубляться довкола інших важливих справ, значно оперативніше відреагували на житлові проблеми слов’янців у далекому закордонні. Завдяки фінансовій допомозі, яку надали Червоний Хрест і Міністерство іноземних справ Люксембургу та Червоний Хрест Нідерландів, торік у межах пілотного проекту в Слов’янську вдалося відновити 10 приватних будинків.
А у квітні цього року стартував такий самий масштабний проект за участі зарубіжних гуманітарних організацій і Товариства Червоного Хреста України, який передбачає відновлення ще 20 пошкоджених будинків. Тобто ще два десятки місцевих родин зможуть повернутися до своїх осель. А ось решта власників пошкодженого житла без настрою святкуватимуть другу річницю визволення Слов’янська, попри те, що її відзначатимуть на державному рівні.