На близнюків завжди звертають увагу, намагаються розкрити таємниці, що приховують зовні схожі люди, зрозуміти неповторність їхнього світосприйняття. Мовляв, людина з її емоціями — це окремий всесвіт, а як бути, коли вони з материнського лона ділили все на двох? Особливо цікавими видаються ці пошуки, коли йдеться про художників-близнюків.
Адже мистецтво творення — це завжди щось сакральне й таємниче, пов’язане із втіленням певних особистісних аспектів, а для близнюків процес творчості нерозривно пов’язаний з діалогом одного з одним, в результаті чого й народжується унікальне. І тут постає запитання: що у творчості кожного з них залишається власним, а що спільним і чи можливо близнюкам пройти однією дорогою мистецтва по-різному? А найважливіше: чи можемо ми самі розгледіти індивідуальність кожного крізь призму схожості, адже суспільство наполегливо позиціонує близнюків як одне ціле? Тож скільки «Ми» у творчому «Я»?
Днями у столичному Національному музеї Тараса Шевченка представили свої доробки сестри-графіки Тетяна та Катерина Очередько, скульптори Єгор та Микита Зігури й Петро та Андрій Озюменки, а також мистецтвознавці Ольга та Олеся Собкович.
«Малювати ми із сестрою почали в 7 років. Мені це заняття подобалося, а Каті не надто. У першому класі попросила маму відвести мене в художню школу. Дуже хотілося, але сама боялася туди йти. Мама попросила сестру піти зі мною на одне зайняття. Сестра погодилася. Після першого уроку сама записалася в школу. Разом її й закінчили, — розповіла журналістам художниця Тетяна Очередько. — Коли малюємо в різних місцях, роботи виходять схожими: однакова гама, напрямок. Згодом вирішили працювати тільки разом. Відразу домовляємося: ти малюєш це, а я це. Тож роботи завжди виходять різними».
Завдання сучасного мистецтва полягає в тому, щоб вносити гармонію в навколишню дійсність, творіння митця повинні облагороджувати глядача, спрямовувати його думки та дії до високих ідеалів. У цьому переконані брати-близнюки Микита та Єгор Зігури.
— Мистецтво — це спосіб життя, — каже Микита. Художник — це не професія, це покликання. Займаючись професією, ти приходиш додому, дивишся телевізор, і забуваєш про неї. Покликання ж не дає спокою і вдома: думки все одно про те, що відбувалося в майстерні, не покидають. Мистецтво — це не конкретний твір, або ж напрямок — це думки і життя.
— Мистецтво — це момент творчості, — переконаний Єгор. Зрозуміло, художник живе для того, щоб відчути цей момент. Завжди його бути не може, він приходить час від часу. Потоку постійної енергії не може бути: художник не може сяяти завжди. Але він живе так, щоб цей момент шукати, ловити, знаходити, накопичувати і потім творити. Це процес самовираження і самовдосконалення. Воно створюється не для чогось і не для когось. Для себе.
Зазначимо, що виставка, яка проходить за підтримки Міністерства культури та Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна», триватиме до 8 лютого. Надто цікаво було б відвідати її зі знайомими близнюками або двійнятами, щоб побачити, як сп ри й мають творче «Ми» саме такі відвідувачі.
Ганна РОМАШКО
для «Урядового кур’єра»,
Володимир ЗAЇКА
(фото),
«Урядовий кур’єр»
ТИМ ЧАСОМ
Вінничанин вишиває на дереві
Олег ЧЕБАН,
«Урядовий кур’єр»
НОВАТОР. У Вінницькому обласному художньому музеї демонструють персональну виставку майстра художнього різьблення з міста Жмеринка Руслана Кушніра «Вишивка на дереві: реальність чи фантазія». На ній представлено понад три десятки творів, створених у новій авторській техніці різьблення по дереву з розписом, де використано традиційні українські орнаменти.
Вона виникла за мотивами української вишивки хрестиком, якою митець захоплювався тривалий час. В експозиції портрети видатних українських поетів і письменників: Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, відомих акторів і митців. Є в ній і портрет земляка майстра — героя Небесної Сотні Валерія Брезденюка, виконаний тепло й емоційно.
Виставка доповнена чудовими прикладами української орнаментики, що прикрашає предмети побуту, вписані в конструкцію експозиції: декоративні різьблені дощечки, чайні столики та інше. Тож глядачі мають нагоду відчути світ мистецьких уподобань автора, багатство його щирої душі, сповненої любові до рідної землі.