Дводенна конференція з питань реформ в Україні (Ukraine Reform Conference), організована другом і партнером нашої держави — Литвою, на переконання членів української урядової команди, була успішною та сприяла кращому розумінню реформ в Україні й пріоритизації необхідної їй допомоги.

Протягом двох днів у Вільнюсі українські урядовці разом із представниками ЄС, НАТО, інших міжнародних організацій, бізнесу, аналітиками обговорювали подальші інтеграційні процеси України, розвиток економіки, інвестклімату.

Діалог високого рівня

Продовженням робочого візиту до Вільнюса Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля стала зустріч із делегацією Світового банку. Прем’єр зауважив, що з 1 липня в Україні запрацював ринок землі. «Відкриття ринку землі і розвиток агросектору мають відбуватися відповідно до принципів зеленої економіки. Нам цікавий досвід Світового банку й підтримка з упровадження таких технологій», — цитує департамент комунікацій Секретаріату Кабміну слова Дениса Шмигаля.

Очільник уряду говорив і про одну з найбільших реформ — децентралізацію. «Україна змінила адміністративно-територіальний устрій і стала на новий шлях розвитку. Це вкрай важливі зміни для регіонального розвитку й процвітання громад», — підкреслив він.

Віцепрезидент Світового банку Анна Б’єрде підкреслила, що Україна й надалі залишатиметься важливим партнером для цієї організації.

Зі спікером сеймаса Литви Вікторією Чміліте-Нільсен Денис Шмигаль обговорив зміцнення двосторонніх відносин. Прем’єр підкреслив, що Литва — один із найпослідовніших партнерів і адвокат України на міжнародній арені.

«Проведення у Вільнюсі четвертої Конференції з питань реформ в Україні свідчить про високий рівень діалогу й міцної співпраці. Внесок Литви у реалізацію реформ в Україні вагомий і надзвичайно цінний для її поступального розвитку та успішної інтеграції в ЄС і НАТО», — зазначив Прем’єр. І висловив вдячність за послідовну позицію Литви щодо «Північного потоку-2», невизнання анексії Криму та за непохитну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.

Точки росту економіки

На своїй сторінці у фейсбуці Денис Шмигаль написав, що Литва входить до десятки країн Європи за обсягами двосторонньої торгівлі товарами з Україною. І що на тлі численних спільних проєктів і програм Україна зацікавлена в залученні інвестицій з боку литовського бізнесу, адже Україна — це європейська країна з великим потенціалом та ринком можливостей.

«Поспілкувався з литовськими підприємцями під час форуму UkraineInvest Talks та розповів про системну роботу держави з поліпшення інвестклімату й створення сприятливого бізнес-середовища. Ми активно реалізовуємо політику дерегуляції. За останні чотири роки переглянуто понад 6,5 тисячі регуляторних актів щодо їхньої законності й актуальності. Скасовано 1,2 тисячі неактуальних, які негативно впливали на бізнес-клімат. Це дало змогу зменшити витрати суб’єктів господарювання в різних галузях економічної діяльності в середньому до двох мільярдів гривень на рік. Спрощуються й дозвільні процедури» — зауважив він.

Перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Олексій Любченко на конференції з питань реформ в Україні під час панельної сесії «Ділове середовище та інвестклімат» повідомив, що в Україні схвалено Національну економічну стратегію до 2030 року. Серед її основних принципів — інтеграція до ЄС і НАТО, нетерпимість до корупції, вільна й чесна конкуренція.

«Мінекономіки мало визначити точки росту економіки, які можуть забезпечити максимальний ефект: зростання ВВП і створення робочих місць. Мінекономіки визначило ключові кластери розвитку економіки: «Технологічне виробництво», «Енергетична безпека та декарбонізація», «Безпека життя», «Місто майстрів», «Транспорт і інфраструктура».

В Україні будують дороги. Інфраструктура — це суперточка росту. Галузі машинобудування та енергомашинобудування можуть давати значний мультиплікатор для розвитку економіки (це виробництво з унікальними технологіями, досвідченим і висококваліфікованим персоналом; споживання цієї продукції в Україні досить значне; наші виробники здатні конкурувати з імпортом; ці галузі привабливі для іноземного капіталу). «Місто майстрів» — кожен регіон, маючи старт-спеціалізацію, може й має стати драйвером економіки й розвитку місцевих громад», — цитує прес­служба міністерства слова Олексія Любченка.

Віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров говорив про те, що рік тому Мінцифри розробило бренд цифрової України — додаток «Дія».

«Це екосистема, яка складається з кількох компонентів — мобільний застосунок і портал «Дія», проєкти «Дія. Цифрова освіта», «Дія. Бізнес» тощо. Цифровізація — один з основних векторів розвитку української економіки впродовж наступних десяти років. Цифровізація здатна забезпечити її зростання на 10—12% на рік. Тому вона в пріоритеті уряду. Європа — наш стратегічний партнер у плані цифрових реформ. Разом ми вже цифровізували 31 послугу», — зазначив він. І додав, що Україна — перша держава світу, де цифрові паспорти в смартфоні стали повними юридичними аналогами звичайних документів, четверта в Європі з цифровими водійськими посвідченнями, а зареєструвати бізнес можна менш ніж за хвилину.

Голова Нацбанку Кирило Шевченко розповів, що НБУ завжди ініціює та є активним учасником економічних перетворень, спрямованих на стимулювання інвестицій.

«Високий рівень стіикості, якии продемонстрував реформовании фінсектор під час коронакризи, позитивно впливає на інвестклімат. А збережений високий рівень ліквідності й капіталізації дає змогу банкам нарощувати кредитування, підтримуючи відновлення економіки. Формування сприятливих умов для розвитку бізнесу забезпечує послідовна, прозора та виважена монетарна політика, спрямована на дотримання балансу між реакцією на інфляціині ризики та підтримкою економіки», — наголосив він.

У литовському місті Клайпеда міністр інфраструктури України Олександр Кубраков та міністр транспорту та зв’язку Литви Маріус Скуодіс відновили діалог про реалізацію давньої ідеї — поєднання залізничним сполученням Балтійського та Чорноморського регіонів. Для обох країн це шанс оптимізувати логістику, збільшити навантаження на морські порти й вийти на нові світові ринки.

Нині між регіонами здійснюються великі вантажні потоки, та частка вантажів, що рухаються з України, дуже низька. У Клайпедському порту українських вантажів лише 1—2%. За оцінками литовської сторони, потік товару з України потенційно може бути вдесятеро вищим.

Олександр Кубраков повідомив про домовленість запуску вже у вересні пілотного проєкту, у межах якого розвиватимуться мультимодальні перевезення між країнами, зокрема шляхом збільшення потоку напівпричепів (є потенціал зробити Клайпедський порт в Литві північними воротами України для виходу до Скандинавії, водночас Одесу — південними морськими воротами Литви в Чорноморський регіон). На часі відновлення пасажирського маршруту «4 столиці» з Києва до Риги.

Під час дискусії з литовськими політологами та експертами міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наголосив, що на тлі російської агресії Україна успішно втілює величезний обсяг внутрішніх перетворень в інтересах власної безпеки й добробуту та пришвидшення європейської та євроатлантичної інтеграції.

Міністр нагадав про нещодавню ескалацію військової загрози з боку Росії вздовж українських кордонів, яка відчутно збентежила помірний порядок денний ЄС. Він підкреслив, що загроза не зникла, оскільки переважна частина стягнутих раніше Росією сил досі залишається поблизу кордонів нашої держави.

«Росія розуміє лише мову сили, тому рішення та заяви мають бути твердими і не давати Москві приводів для сумнівів. Водночас наша держава віддана політико-дипломатичному шляху врегулювання російсько-українського збройного конфлікту», — цитує його слова прес­служба МЗС.

Дмитро Кулеба сказав про необхідність оновлення ініціативи ЄС — «Східне партнерство»: «Подальший розвиток «Східного партнерства» має адаптуватися до сучасних викликів та передбачати чітку європерспективу для тих партнерів, які прагнуть піти далі у своїх відносинах із ЄС».

А в контексті зусиль України та партнерів із протидії завершенню будівництва геополітичного проєкту «Північний потік-2» він заявив: «Ми продовжуємо боротьбу. Треба бути реалістами і визнати, що цей проєкт вигідний лише Росії, а не ЄС».

Відділ новин
«Урядового кур’єра»