НА ВІСТРІ
Немає такої сфери людської діяльності, яка за вагомістю і важливістю могла б зрівнятися з професією медика
ЗДОРОВ’Я
У регіональному перинатальному центрі Харкова народилося вже понад 200 дітей
Маленька Анютка, разом зі своєю мамою Людмилою Бухміллер, відзначила свій перший невеличкий ювілей — місяць від дня народження — в новому перинатальному центрі Харкова. І хоч така важлива для кожної родини дата проходила не в колі сім’ї, а серед людей у білих халатах, жінка не нарікала. Вона навіть радіє з того, що перебуває зі своєю маленькою під патронатом кваліфікованих фахівців, які взялися професійно виправляти помилки природи.
— Якби залишилися в Первомайському районі, де проживаємо, було б мало шансів: у донечки вижити, а в мене — нормально народити, — говорить Людмила. — Моя дівчинка з’явилася на світ недоношеною, з вагою 870 грамів та з вродженим пороком серця. Для таких малюків у глибинці немає ні відповідних умов, ні апаратури, ні фахівців. Все це, на наше щастя, з’явилося в перинатальному центрі, який цієї весни відкрився у Харкові. До нього, ще до пологів, мене й направили місцеві лікарі. Тут з перших днів нас оточили такою увагою, що я навіть розгубилася. А сьогодні щиро вдячна усім: лікарям, медсестрам і нянечкам, які опікуються мною і моєю крихіткою. Через чотири тижні спільного догляду нас не забули і привітали плакатом «Ура! Анюті один місяць».
Людмила Бухміллер розповіла й про те, що її донечка за час перебування у відділенні інтенсивної терапії набрала вагу 1400 г, стан її стабільний. А ще, дівчинка все розуміє, любить мамин масаж і охоче спілкується з нею.
— Як тільки хочу відлучитися — починає плакати, — розповідає Людмила. — Доводиться чекати, поки засне.
За словами жінки, це були її четверті пологи, але так складно вагітність проходила вперше. На маленьку Аню чекають удома, крім тата і бабусі, ще дві сестри — 20-річна Юля, 8-річна Ангеліна та 17-річний брат Олексій. Однак лікарі не поспішають з оголошенням дати виписки. Адже згідно з протоколом лікування, розписаним спеціально для перинатальних центрів Міністерством охорони здоров’я, процес цей довготривалий.
.jpg)
Маленька Анютка, разом з мамою Людмилою Бухміллер, відзначила свій перший невеличкий ювілей — місяць від дня народження.
Фото автора
Недоношеність — не вирок
— Таких недоношених дітей, як Анюта, за три місяці у нас народилося 25%. І всі вони потребують довготривалого виходжування, — пояснює директор регіонального перинатального центру Ірина Кондратова. — Зазвичай такі малюки погано дихають і ми протезуємо їм функцію легень та переводимо на апарати штучної вентиляції, які є у відділеннях реанімації новонароджених. Якщо малюки дихають самостійно, то їх не виписуємо додому через малу вагу і розміщуємо у відділенні виходжування недоношених. Наприклад, у нас був один недоношений малюк вагою усього 680 г. Ми його виходили і нині він з мамою уже вдома. Тепер зустрінемося лише під час огляду. До речі, такі огляди проводитимемо йому та іншим недоношеним дітям систематично, аж до року, у відділенні каталіністичного обстеження, яке створюємо в центрі.
Серед найпоширеніших патологій, з якими приходять жителі Харківщини за кваліфікованою медичною допомогою, перше місце, за словами Ірини Кондратової, посідає серцево-судинна, а після неї — ендокринна. Інтенсивно нині поповнюється вагітними жінками, враженими кором, й інфекційний блок центру. З цією недугою тут уже встиг народитися навіть один малюк, якого потім було переведено до інфекційної лікарні.
Загалом, як пояснила керівник перинатального центру, їхній спеціалізований медичний заклад створювався перш за все для жінок з важкою екстрагенітальною патологією, тобто, на її тлі вони можуть вагітніти і виношувати дітей з різними ускладненнями. В обов’язок медпрацівників центру входить переведення якнайближче до фізіологічних будь-яких ускладнених вагітностей і передбачувані ускладнені пологи. Щоб вони були максимально безпроблемними для дітей. З цим непростим завданням, як показали перші місяці роботи закладу, тут успішно справляються.
Багато досвіду не буває
Для надання допомоги пацієнткам, окрім акушерів-гінекологів, до роботи в центрі залучаються також вузькі фахівці: кардіолог, нефролог, ендокринолог, пульмунолог. Якщо це коло слід розширити, з цим теж немає проблем. Перинатальний центр у Харкові спеціально створювали на базі обласної клінічної лікарні, де вибір фахівців дуже широкий. Заздалегідь подбали й про підвищення кваліфікації штатного медперсоналу.
— Поки центр будувався, фактично всі наші лікарі пройшли тренінгові навчання за програмою USAID, — розповідає Ірина Кондратова.
Та його працівники знають, що багато досвіду не буває. Тому вони вже відвідали колег із Житомира, які працюють у цьому напрямку багато років і мають хороші результати. Двічі побували в Каунаському перинатальному центрі, де підписали договір про співпрацю з університетською клінікою.
А вибір на цю прибалтійську країну впав теж не випадково, за словами керівника центру, показники, за якими звітує кожна держава перед Всесвітньою організацією охорони здоров’я — перинатальної смертності і ранньої неонатальної смертності, там на рівні найкращих скандинавських країн.
.jpg)
Раїса БОГАТИРЬОВА,
віце-прем’єр-міністр —
міністр охорони здоров’я:
— Я можу сказати як лікар, що регіональний перинатальний центр у Харкові забезпечений абсолютно сучасним обладнанням. Фахівці досконало володіють методиками діагностики, лікування та надання допомоги в екстремальних ситуаціях. Центр має непогані показники. Думаю, що той пріоритет, який виділено в Національному проекті «Нове життя — нова якість охорони материнства та дитинства» під патронатом Президента України, у рамках якого створюються перинатальні центри, сьогодні наочно продемонстрував, що Україна на правильному шляху, і такі перинатальні центри потрібно й надалі розбудовувати.