Класик французької літератури Оноре де Бальзак стверджував, що йому найкраще пишеться, коли він голодний. За роботою письменник забував про їжу і, захопившись, міг працювати 10—12 годин, підтримуючи себе міцною кавою.

Фірми, які постачають харчування школярам, певно, теж вважають, що голод допомагає досягти успіхів, особливо у період навчання. Хіба не про це свідчать численні фото зі шкільними сніданками, які батьки розмістили в соцмережах? Кругленька булочка, половинка вареного яйця і третина перезрілого банана, який уже почорнів, — це все, що може знайти дитина у ланч-боксі. Можливі варіації: до зморщеної булочки додають два тонесенькі шматочки сиру, які так обвітрилися, що вже скручуються, і маленьке яблучко або сливу.

Неважко зрозуміти, якою була реакція батьків, коли вони побачили, чим годують їхніх дітей у школі. Обурення викликає не лише те, що порції занадто скромні, а якість та вибір продуктів, які пропонують учням. Виправдовувати таку ситуацію самим негативним впливом карантину — просто лукавство. Адже нарікання на якість харчування у школах були й раніше, про що свідчать підсумки численних перевірок, а також опитувань батьків і дітей. Це давня проблема, розв’язання якої весь час відкладали на потім.

Чому у їдальні зникає апетит

Напередодні нового навчального року Кабінет Міністрів затвердив план заходів із реформування системи шкільного харчування. Його реалізуватимуть протягом наступних п’яти років у межах Національної стратегії щодо розбудови безпечного та здорового освітнього середовища у Новій українській школі.

Уже цієї осені повинні підготувати й затвердити нові норми та порядок організації харчування учнів, гігієнічні вимоги до харчоблоків, типові двотижневі меню, а головне — санітарний регламент закладів середньої освіти, у якому буде зібрано всі вимоги й нормативи, які стосуються діяльності цих закладів.

Щоб Нова українська школа стала реальністю, над стратегією працюють фахівці різних відомств — МОН, МОЗ, Мінекономіки, а також науковці Національної академії медичних наук України, зокрема Інституту громадського здоров’я ім. О. Марзєєва. Здоров’я дітей і підлітків, вплив шкільних навантажень на учнів, запобігання захворюванням під час навчання та відпочинку — це один з головних напрямів науково-дослідної діяльності інституту, підсумки якої враховують, готуючи нормативну базу і зокрема санітарний регламент.

Фахівці інституту займають принципову позицію щодо шкільного харчування: пріоритетом мають бути гарячі обіди (не допускати повторного розігрівання страв), у меню — білки тваринного походження (м’ясо, риба), овочі та фрукти, а в буфетах — лише ті продукти, які належать до категорії здорового харчування.

«Діти проводять у школі значний період життя — від 6 і до 18 років. За цей час відбувається бурхливий розвиток організму, що супроводжується значними розумовими, фізичними, емоційними навантаженнями. Тому надзвичайно важливе забезпечення школярів харчуванням, яке відповідає фізіологічним потребам, віковим особливостям та вимогам якості й безпеки харчових продуктів, — пояснює керівник лабораторії профілактики аліментарно-залежних захворювань професор Марія Гуліч. —Незбалансоване, неякісне харчування, страви, які містять трансжири, багато солі, цукру, харчових добавок і штучних барвників, негативно впливають на формування усіх органів та систем дитячого організму, завдають великої шкоди його здоров’ю не лише у шкільний період, а й у майбутньому. Дитині вкрай важко виконувати ті завдання, які ставлять перед нею на уроках, вона не завжди може витримати навантаження, які чекають на неї у школі та поза нею.

Ми весь час наполягаємо, щоб у школах учні отримували повноцінні гарячі обіди, які забезпечують дитячий організм комплексом вітамінів та мікроелементів, а також дають енергію, необхідну для фізичного та розумового розвитку.

Реформування шкільного харчування давно вже назріло. Мінекономіки та МОН провели дослідження, підсумки яких укотре підтверджують: систему шкільного харчування слід оновлювати. І залучати до цього батьків, які повинні не лише контролювати стан справ у шкільних їдальнях, а й прищеплювати дітям принципи здорового харчування.

За статистикою, шкільне харчування у нас отримують понад 2,8 мільйона учнів загальноосвітніх шкіл. З них майже 1 мільйон 356 тисяч забезпечують безоплатним харчуванням. На жаль, далеко не всі вони задоволені роботою шкільних їдалень.

Підсумки опитування, які нещодавно оприлюднило МОН, доводять, що гарячі обіди подобаються лише 10% учнів, а понад 30% вважає їх несмачними.

Фактичне харчування нинішніх школярів не задовольняє потреб організму в багатьох необхідних речовинах, що підтверджено підсумками численних наукових досліджень. Основні проблеми — незбалансованість раціону, дефіцит вітамінів та мінеральних речовин, недотримання раціонального режиму харчування, зловживання солодкими газованими напоями, стравами фаст-фуду тощо.

Причини, через які учні відмовляються від шкільного харчування і влаштовують перекуси фаст-фудом, добре відомі. Це несмачна, холодна їжа, одноманітне меню, брак свіжих овочів і фруктів, брудний посуд і столи, неапетитний запах та вигляд страв, задуха й тиснява у їдальні тощо».

Чим спокушає буфет

Яким буде навчальний процес, коли дитина у період активного росту цілий день сидить на уроках голодна? А що буде зі здоров’ям? Лікарі «Охматдиту», які постійно проводять профілактичні обстеження школярів, стверджують, що більшість із них, отримуючи атестат, уже мають 3—4 хронічні патології здебільшого органів шлунково-кишкового тракту. Зустріти підлітка, в якого немає жодного захворювання, — надзвичайна рідкість.

Третьокласник ще візьме до школи мамині бутерброди і яблуко, а семикласник ні за що не погодиться. Набагато крутіше пообідати чипсами чи попкорном і запити солодкою газованою водою. Таку смакоту можна купити у шкільному буфеті, а якщо там не виявиться, то принести із собою.

«Є чіткі правила, як мають працювати буфети у школах, — наголошує Марія Гуліч. — Коли їх затверджували, дискутували, що можна там продавати дітям, а що слід заборонити.

На що орієнтувалися? Продукти передусім мають бути корисними для здоров’я дітей. У них не може бути багато солі, цукру, під забороною копчені продукти, солодкі газовані напої тощо.

А що в реаліях? Багато порушень. Перевірки зазвичай виявляють солодкі газовані напої, копчену ковбасу на бутербродах низької якості, страви з майонезом тощо.

Підсумки опитування дітей і батьків, яке провело МОН, прикро вражають. Майже чверть його учасників зазначила, що у буфетах продають солодкі газовані напої, кондитерські вироби із кремами та інші продукти, які зовсім не належать до категорії здорового харчування.

Дітям слід продавати продукцію лише вищого ґатунку, а в буфети постачають ковбасу та інші продукти 1 і навіть 2 ґатунку. Вибір страв зі свіжих овочів, як правило, досить обмежений, зате продають салати, заправлені майонезом, оцтом, що категорично заборонено. Скільки років говорять, що у дитячих закладах не можна реалізувати кондитерські вироби з кремом, бо це може призвести до харчових отруєнь! Однак у деяких буфетах продають не лише тістечка, а й морозиво, і навіть так зване молоко-самоквас.

Молоко-самоквас та інші молоковмісні продукти привернули увагу учасників міжвідомчої робочої групи, які готують документи у межах реформування шкільного харчування. Наш інститут послідовно обстоює свою позицію: у шкільних буфетах повинні пропонувати лише ті продукти, які корисні дітям і не зашкодять їхньому здоров’ю. Молоко-самоквас до таких не належить, адже скисання могло відбутися під дією патогенної флори, через розгерметизацію упаковки або закінчення терміну придатності.

ВООЗ рекомендує вводити до шкільного харчування продукти зі зниженим рівнем цукру й солі, ті, що не містять трансжирів та штучних барвників. Тому тривають дискусії, які продукти внесуть у список дозволених, а що потрапить під заборону».

Енергія домашнього сніданку

На думку науковців, харчування учнів має дві складові: шкільну й домашню. Дослідження, які проводили фахівці інституту ім. О. Марзєєва, свідчать, що багато батьків не звертають належної уваги на те, що і коли їдять їхні діти вдома. Зрозуміло, що ритм життя досить високий, особливо в містах, бракує часу на кухонні клопоти — напівфабрикати значно швидше приготувати, ніж овочеву запіканку чи борщ. Опитування учнів молодших класів показало, що майже третина з них іде до школи не поснідавши.

«Смачний сніданок, приготований маминими руками, — це чудовий початок дня для дитини. Особливо для учнів молодших класів, у яких такі навантаження, що потребують дуже багато сил і енергії, — наголошує Марія Гуліч. — Якщо вранці мама надає перевагу порції пластівців, залитих соком, — це її вибір. Школяреві краще приготувати гарячу страву — сирники, кашу, омлет, овочеву запіканку. Це не займає багато часу, а користь від такої їжі величезна. Особливо якщо врахувати проблеми зі шкільним харчуванням під час карантину.

Якщо дитина вранці не має апетиту, приготуйте те, що вона найбільше любить, або щось зовсім новеньке, несподіване.

Шкільний обід має становити 35—45% денного раціону. Нині через карантинні обмеження гарячих обідів не готують. Якщо дитина ще й не поснідала, то звідки в неї буде енергія, щоб витримати цілий день?

Є багато нарікань на шкільне харчування, великою мірою вони справедливі. Щоб сталися зміни на краще, потрібна активна участь батьків. Одна річ критикувати, сидячи у кріслі, інша — домагатися змін. Повинні підключатися батьківські комітети, перевіряти, хто постачає продукти у шкільні їдальні, якої вони якості, чи відповідає асортимент затвердженому меню. Дирекція школи підтримає батьків, адже всі зацікавлені в тому, щоб учні якісно харчувалися і росли здоровими.

Санітарний регламент, який невдовзі буде ухвалено, міститиме нововведення, до яких варто підготуватися. З огляду на рекомендації ВООЗ щодо обмеження цукру в дитячому харчуванні у школах планують відмовитися від солодких напоїв. Тож чай, компот, узвар, какао з молоком подаватимуть без цукру.

Якою буде реакція дітей? Певно, багатьом це не сподобається. І вони відмовляться від цих напоїв. А чим замінять? Солодкими газованими? Щоб цього не сталося, батькам варто вже зараз поговорити з дітьми, готувати домашні напої з меншою кількістю цукру. Спробуйте зварити натуральний узвар із запашних сухофруктів без підсолоджування — можливо, вашій дитині це сподобається.

Школярі, особливо старшокласники, захоплюються фаст-фудом. Це світова тенденція. У розвинених країнах актуальні гарячі шкільні обіди, а ті автомати, які продають снеки та солодковмісні напої, заборонено встановлювати у дитячих навчальних закладах.

Уже багато років у більшості розвинених країн забезпечення якісним харчуванням дітей прирівнюють до питання національної безпеки держави.

Досвід шкільного харчування у країнах ЄС та США свідчить, що реалізація довгострокових програм оптимізації харчування школярів сприятливо впливає на здоров’я дітей, культуру їхнього харчування і якість життя.

У нашій країні відбуваються великі зміни в освітній галузі, створюється Нова українська школа. Амбітні стратегії вдасться реалізувати, якщо трансформації навчального процесу відбуватимуться одночасно з оновленням системи шкільного харчування».

Ольга СКРИПНИК
для «Урядового кур’єра»