Урядовці схвалили проєкт закону, який у подальшому дасть змогу підвищити прожитковий мінімум, за попередніми розрахунками, до 4,2 тисячі гривень на місяць. Це підвищить доходи найменш забезпечених громадян без автоматичного збільшення ставок державного мита, платежів, штрафів та інших фінансових показників. Це важливий крок боротьби з бідністю в Україні.

«Раніше кожне підвищення прожиткового мінімуму додавало кошти не лише тим, хто їх потребував. Підвищення автоматично збільшувало державні платежі, штрафи, плату за певні види державних послуг тощо. Скасування цієї архаїчної радянської норми дасть змогу нарешті розпочати справжню боротьбу з бідністю в Україні», — прокоментував рішення Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Не оминули на засіданні уряду й питання комунальних послуг. Відтепер гарячу воду мають подавати споживачам з температурою, не нижчою за 50 градусів і не вищою за 75 градусів Цельсія. Це стосується і колективних споживачів, і тих, хто має індивідуальні теплові пункти, повідомляє департамент комунікацій Секре­таріа­ту Кабінету Міністрів.

Водопос­тачання: обери свій договір

Урядовці затвердили відповідні правила надання послуги з постачання гарячої води, а також типові договори. «Ми визначили вимоги до якості самої послуги — постачання гарячої води, а також встановили одиниці виміру за спожите. Це дасть змогу громадянам вимагати якісні послуги, а у разі їх неотримання — мати право на перерахування вартості», — поінформував Прем’єр.

Визначено порядок оплати послуги й типові договори про її надання. А ще правила встановлюють порядок відносин виконавців і споживачів. Передбачено, що виконавець послуги забезпечує її постачання з відповідним рівнем безпеки, температури й тиску. Визначено і порядок обліку води, обслуговування лічильників та передачі показників. Унормовано зняття конт­рольних показників з приладів обліку.

Міністр розвитку громад та територій Альона Бабак повідомила, що постановою затверджено типові договори надання послуги з постачання гарячої води, а саме: типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання гарячої води (із здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкової системи постачання гарячої води); типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання гарячої води; типовий колективний договір про надання послуги з постачання гарячої води; типовий договір з колективним споживачем про надання послуги з постачання гарячої води; типовий договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання гарячої води.

Отже, тепер не буде одного для всіх часто незручного договору, змісту якого більшість людей навіть не знає. Нині споживач чи ОСББ можуть обрати таку угоду, яка буде зручна саме їм.

За словами міністра, у кожному такому договорі чітко визначено відповідального за якісне надання послуг та постанови Кабміну, якими це регулюється. Тому в разі отримання неякісних послуг споживач матиме чіткий алгоритм дії, куди він має звертатися і на яке законодавство посилатися. На запитання, коли саме українці мають перейти на ці договори, вона зазначила, що кожен споживач має це визначити для себе сам. І що раніше це станеться, то якісніші послуги отримуватимуть люди і краще зможуть захистити свої права в разі спорів.

Уряд повернув у державну власність 14 незаконно проданих майнових комплексів Державної продовольчо-зернової корпорації України.

«Передання державної власності у приватну має відбуватися прозоро й на основі чесної конкуренції. Попередня історія цих комплексів — це неправильна історія багаторічної давності, коли тодішня місцева влада незаконно передала їх приватним власникам. Рішенням суду ми їх повернули державі. Подальшу долю маємо визначати за загальними правилами реформи управління державним майном», — зазначив Олексій Гончарук.

На підтримку малого бізнесу

Серед рішень уряду — передача Німецько-українського фонду в повне управління Міністерства фінансів. Саме цей фонд стане майданчиком для програми кредитування малого й мікробізнесу, яку започатковано з ініціативи Президента і уряду. Контролюватиме його роботу Національний банк.

«Рішення ухвалили задля розділення функцій управління й здійснення регуляторного нагляду за діяльністю фонду. Це дасть змогу уникнути конфлікту інтересів і підвищити ефективність використання коштів. Фахівці міністерства здатні активізувати роботу фонду й надати бізнесу необхідні кошти під реалістичні, корисні й прибуткові проєкти», — пояснив очільник уряду.

Засновники фонду — НБУ та уряд в особі Міністерства фінансів. Раніше 50% статутного капіталу фонду належали Кабінету Міністрів, решта 50% — НБУ.

Після ухвалення закону про «спліт» НБУ відповідно отримав повноваження з регулювання та нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ, до яких належить Німецько-український фонд, і не може одночасно виступати його власником.

Програма з підтримки малого та мікробізнесу ініційована Президентом. Її впроваджуватимуть із 1 лютого 2020 року. Вона передбачає доступне кредитування під 5—9% річних — видача кредитів до 1,5 мільйона гривень терміном на п’ять років під 5% річних, якщо передбачається виручка до 25 мільйонів гривень і створюються мінімум два робочі місця; під 7% річних для бізнесу з виручкою до 25 мільйонів гривень, який не створює нових робочих місць, але за кожного нового працівника ставку буде знижено на 0,5%; і під 9% річних для бізнесу з виручкою до 50 мільйонів гривень. Сам учасник має інвестувати 20% власних коштів усіх витрат.

Постраждалим в Одесі

Кабінет Міністрів спрямував майже 4 мільйони гривень на ліквідацію наслідків пожежі в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу. По 200 тисяч гривень нададуть кожній родині загиблих під час пожежі й по 50 тисяч гривень — травмованим під час пожежі. Ще 315 тисяч спрямують на першочергові заходи з ліквідації наслідків трагедії.

«Кошти, які ми надаємо з резервного фонду, не повернуть тих, хто загинув, і не загоять рани, отримані під час тієї жахливої трагедії. Але ми як уряд просто зобов’язані підтримати постраждалих та їхні родини. Водночас розслідування трагедії, визначення відповідальних — це питання найвищого пріоритету, воно перебуває на моєму особистому контролі», — запевнив Прем’єр. Кошти буде спрямовано ДСНС і Одеській ОДА з резервного фонду державного бюджету.

«Держава у смартфоні» розвивається

Серед неординарних подій, про які повідомлено на підсумковому брифінгу, в тестовому режимі починають працювати перші послуги «держави у смартфоні»: електронні водійські посвідчення й електронний технічний паспорт. «Ми запускаємо першу чергу бета-тестування нашого додатка «Дія», який і є державою у смартфоні», — розповів віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

У тестуванні зможуть взяти участь 20 тисяч українців, тож він закликав охочих залишати заявки, щоб на практиці перевірити надання послуги й повідомити розробників про можливі проблеми.

«В Україні 9,5 мільйона громадян мають водійські посвідчення. Проте оцифровані фото — лише 2,5 мільйона з них. І це було однією з головних проблем, з якими ми зіткнулися під час роботи над проєктом. Додаток отримує інформацію з реєстру МВС, тому «Дія» відображає лише посвідчення тих водіїв, які отримали їх після 2013 року й мають прикріплене до прав фото у реєстрі. Та ми знайшли рішення. За згодою особи цифрове посвідчення підтягуватиметься з демографічного реєстру, тож загалом 6 мільйонів українців матимуть змогу отримати цифрові водійські документи», — додав віцепрем’єр.

Він повідомив, що за кілька днів буде презентовано запровадження послуги «кабінет забудовника», що дасть змогу сповістити про початок будівництва в електронному форматі.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»