ПЕРСПЕКТИВА
25 листопада в Україні відбудеться день
«енергійної» приватизації
Як вже повідомлялось, саме цього дня в приміщенні Фонду державного майна України відбудуться конкурси з продажу частки держпакетів акцій публічних акціонерних товариств (ПАТ) «Західенерго» (5 768 977 акцій, що становить 45,103 % статутного капіталу) та «Київенерго» (27 091 070 акцій — 25 %).
Ціна питання
Стартова ціна за частку «Західенерго» становить 1 млрд 932 млн грн, за частку «Київенерго» — 432 млн 305 тис грн.
Дехто застерігає, що встановлена ФДМУ початкова вартість набагато вища за ринкову. «Зараз акції «Західенерго» на Українській біржі торгуються по 250 — 260 грн за акцію, що відповідає ринковій капіталізації компанії приблизно в 3,4 млрд грн. Водночас, виходячи зі встановленої стартової ціни в 1,932 млрд грн за 45,103 % акцій «Західенерго», ФДМУ оцінив капіталізацію компанії в 4,2 млрд грн», — зазначає аналітик брокерської компанії «Gainsfort online» Ростислав Прус.
Але є ще затверджені урядом фіксовані умови. У випадку «Західенерго» це погашення заборгованості: перед бюджетом, за кредитами, наданими під гарантії Кабінету Міністрів, із заробітної плати та соціальних виплат. Крім того обумовлюється не тільки недопущення заборгованості із заробітної плати, а й поетапне її підвищення з урахуванням інфляції та матеріального стимулювання працівників.
Щодо соціальної політики застерігається недопущення протягом 6 місяців після приватизації звільнення працівників ПАТ з ініціативи покупця, протягом 3-х років — без погодження з профспілкою скорочення штату більш як на 5 % на рік, а також належне утримання об’єктів соціально-побутового призначення, перекваліфікація (підвищення кваліфікації) працівників за рахунок ПАТ, оздоровлення працівників, членів їх сімей та пенсіонерів, впровадження систем охорони відповідно до міжнародних стандартів, завершення будівництва житлових будинків та введення їх в експлуатацію.
Схожі фіксовані умови щодо «соціалки» та виплати заборгованостей і у випадку «Київенерго». Проте є й специфічні застереження. Скажімо, приватизація «Західенерго» буде можлива за умови, що інвестор-покупець забезпечить споживання палива, яке має складатися не менш ніж із 70 % вітчизняного вугілля. А також він щороку (протягом 2011 — 2016 рр.) забезпечить потужність не менше, ніж: Бурштинської ТЕС — 2310 МВт; Ладижинської ТЕС — 1800 МВт; Добротвірської ТЕС — 500 МВт (зменшення допускатиметься лише у разі окремого рішення Міненерговугілля).
Покупець держчастки «Київенерего» зобов’язаний дотримуватись ліцензійних умов постачання електроенергії, виконувати угоду, підписану з Київською міськдержадміністрацією щодо реформування енергетичного комплексу Києва, спрямовувати інвестиції на виконання щорічних програм НКРЕ, виконувати завдання, передбачені Державною цільовою програмою проведення Євро-2012, а також щорічні комплексні роботи з технічного обслуговування та ремонту електричних мереж.
При продажу енергетичних об'єктів держава дбатиме про свої інтереси. Фото з сайту gorodinfo.org.ua
Підтримка ЄБРР
Незважаючи на високу вартість, після оприлюднення стартової ціни на об’єкти енергетики паніки серед потенційних покупців не виникло. За повідомленням глави ФДМУ Олександра Рябченка, вже зареєстровано більше десятка потенційних покупців. Він зазначив, що оцінки Фонду визначаються показниками балансу підприємства, а також капіталізацією компанії за останні півроку. У такий спосіб виключається вплив на ціну за допомогою штучного зниження котирувань акцій.
Як заявила аналітик інвесткомпанії NRG Capital Євгенія Радомська, «держава виставила на продаж пакети за ціною, майже в два рази більшою за ринок», але, як наслідок, ринок відповів вмить і адекватно: в день оголошення стартової ціни вартість акцій «Західенерго» на Українській біржі зросла на 44,5 %, «Київенерго» — взагалі на 100 %. Що дало підстави аналітику інвестиційної компанії Concorde Capital Єгору Самусенку спрогнозувати: держава отримає до 8 млрд грн (раніше очікувалась сума десь у 2 рази менша).
«Крім того, що інвестору доведеться викласти гроші за виставлені на приватизацію пакети акцій підприємств, потрібно розуміти, що йому також доведеться вкласти серйозні кошти в їх модернізацію і реконструкцію», — підтвердила серйозність висунутих українським урядом умов Євгенія Радомська. Але ж іншого виходу немає. Як відомо, потужності того ж «Західенерго» були побудовані в 60-х роках XX століття і практично не проходили реконструкцію. Через високий рівень зношення 22 % основних фондів ПАТ — а це 4 блоки на Бурштинській ТЕС і 2 агрегати на Добротвірській ТЕС — повинні бути виведені з експлуатації протягом найближчих 5 років.
Тож з одного боку затягувати приватизацію більше немає куди, з іншого — це не означає, що підприємства слід продавати за безцінь. Енергетика — саме той випадок, коли ціну можна піднімати навіть за умов фінансового затишшя на світових фондових ринках. Як сказала член спеціальної парламентської комісії з приватизації Алла Александровська, енергогенеруючі компанії є прибутковим бізнесом зі стабільним та гарантованим ринком збуту. А у колишнього міністра палива та енергетики Івана Плачкова є й такий аргумент: «Генерації стають ключовими об’єктами в енергетиці у зв’язку зі спробою держави позбутися залежності від російського газу й перевести споживачів на електроенергію».
На думку фахівців, може виникнути лише одне застереження — аби частку держпакета акцій вказаних підприємств не придбали до рук сумнівні власники, з яких потім державі прийдеться «вибивати» виконання приватизаційних умов судовими позовами. Отже, як застрахуватись від компаній, зареєстрованих в офшорних зонах, які входять до «чорного списку» FATF, як захиститись від вітчизняних спекулянтів та недобросовісних міжнародних гравців?
Уряд зробив так: згідно з умовами, які вже не підлягають корекції, претенденти повинні подати документи, що підтверджуватимуть: а) провадження потенційним покупцем протягом 3-х останніх років діяльності з виробництва електроенергії певного обсягу; б) безпосереднє володіння за той самий період більш як 50% статутного капіталу юридичних осіб, які провадять діяльність з виробництва електроенергії в обумовленому обсязі. Ця інформація має бути підтверджена відповідним органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці або листом міжнародної аудиторської компанії.
Більш того, до участі в конкурсі не допускаються особи, що контролюються особами, у статутному капіталі яких частка, що належить державі, становить більш як 25 відсотків. А також компанії, зареєстровані в офшорних зонах та країнах, що внесені FATF до списку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.
Не дивно, коли черговий етап української приватизації й принципово нові підходи влади викликали очікуваний міжнародний резонанс. Так, керуючий директор з енергетики Європейського банку реконструкції та розвитку Ріккардо Пуліті, що перебував нещодавно в Україні, заявив про необхідність, аби «приватний сектор в економіці превалював над державним».
Він також підкреслив, що ЄБРР у співпраці з українськими підприємствами віддає перевагу недержавним компаніям як більш мобільним. «Специфіка України в тому, що основна частина кредитного портфеля ЄБРР поки що представлена державними структурами — це «Укргідроенерго», «Укренерго». Але, гадаю, у майбутньому це співвідношення змінюватиметься», — наголосив Ріккардо Пуліті.
За його інформацією, якщо в цілому ЄБРР виділив Україні кредитів на майже 750 млн євро, то тільки близько 300 млн з них вкладено в нашу державу в поточному році. А наступного, за словами єврочиновника, сума може зрости ще на 500 млн євро.
Приватизація, екологія, державні інтереси
Європейські структури також пильно слідкують за екологічною складовою. Не менш прискіпливо розглядається вона нині й в Україні.
Загальний обсяг інвестицій, які потребують підприємства енергетичного сектору, що підлягають приватизації до 2019 року, спеціалісти оцінюють на рівні $ 18 — 20 млрд. З них 70% має піти на модернізацію виробництва, переоснащення новими виробничими фондами, будівництво. 5% — на виконання умов, на які зголосилась Україна для інтеграції в Євроспільноту. І не менш 25% — на екологічні заходи, адже теплова генерація є досить обтяжливою для навколишнього середовища в разі нехтування напрацьованими екологами й науковцями вимогами.
Тому суворими умовами для покупця є розробка та офіційне проголошення екологічної політики приватизованого об’єкта відповідно до вимог міжнародних стандартів (ISO), здійснення заходів з охорони повітря (скорочення викидів оксидів сірки, азоту та твердих часток), встановлення приладів автоматичного контролю за кількістю та якістю забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу від котельних агрегатів (все це — у терміни, передбачені Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства).
Щодо захисту державних інтересів, то нові власники ПАТ «Західенерго» та ПАТ «Київенерго» мають спрямувати за підсумками фінансово-господарської діяльності товариства у 2011 році частину чистого прибутку в розмірі не менш як 30% до державного бюджету в якості дивідендів за пакети акцій товариств, якими володіли до їх продажу НАК «Енергетична компанія України» та держава в особі Фонду державного майна.
Інвестори-приватизатори повинні належно утримувати та зберігати державне майно, яке у процесі створення товариства не увійшло до його статутного капіталу, але залишилося на балансі. Вони також зобов’язані сприяти недопущенню безкоштовного використання державного майна та його незаконного відчуження.
Підбиваючи підсумки, можна лише констатувати, що хоча Україна відстала від, скажімо, колишніх братів по СРСР, а нині членів Євроспільноти — країн Балтії, які провели блискавичну приватизацію (і це зрозуміло з огляду на різницю в розмірах й кількості стратегічних для національної безпеки об’єктів), але досвід і час наша держава все-таки використала для захисту інтересів усіх: працівників, споживачів, навколишнього середовища й власного бюджету. Як заявив глава Фонду держмайна Олександр Рябченко, схожі умови будуть виписані для конкурсів при продажу інших енергетичних активів й у наступному році.