Бюджетний 2019 рік був сповнений викликів. Перші пів року проходили на тлі політичної невизначеності, пов’язаної з проведенням подвійних виборів, змін цінової кон’юнктури на міжнародних ринках та нових макроекономічних трендів в Україні, зокрема посиленням гривні внаслідок певних чинників. На жаль, подану вчасно Мінфіном першу середньострокову бюджетну декларацію не було розглянуто попереднім складом Кабміну і відповідно не було подано до парламенту, а деяких оглядів видатків не було вчасно завершено. Незважаючи на це було запроваджено багато заходів зі стратегії реформування публічних фінансів, зокрема середньострокового бюджетування, ліквідності, перетворення Державної фіскальної служби. Протягом року Мінфін вирішував питання, пов’язані з невиконанням дохідної частини бюджету.
Новий уряд, призначений 29 серпня 2019 року, спрямував зусилля на швидке реагування на виклики та оперативно схвалив новий макроекономічний прогноз, підготовлений Мінекономіки, і спрямував до Верховної Ради проєкт змін до державного бюджету на 2019 рік, який було підготовлено Мінфіном з урахуванням нового прогнозу. Важливим завданням змін до державного бюджету, ухвалених депутатами 31 жовтня 2019 року, було вирішення першочергових завдань та забезпечення ефективного використання бюджетних коштів. Зокрема зміни дали змогу профінансувати програми об’єднаних та нових міністерств.
Під час внесення змін уряд врахував виклики з виконанням доходів у результаті сильнішого курсу, ніж було прогнозовано, і стан використання коштів за різними бюджетними програмами. Зниження плану доходів було збалансовано зменшенням плану видатків на обслуговування державного боргу на 21,6 млрд грн.
Це стало підсумком не стільки міцнішого курсу гривні до долара США та євро (що пояснює майже 6,3 млрд грн від цього зниження), а передусім це результат правильного та виваженого управління ліквідністю Мінфіном. Зокрема було скориговано графік запозичень, знижено середньозважені ставки за запозиченнями і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках, а також здійснено перехід на випуск довших інструментів. Водночас було збільшено рівень грошового забезпечення військовослужбовців, збільшено фінансування резервного фонду, створеного для забезпечення державою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, і збільшено фінансування заробітної плати шахтарям.
Нині можемо сказати, що скоординована та відповідальна робота всіх органів влади дала змогу нам виконати зобов’язання. За підсумками року ми забезпечили фінансування захищених статей видатків, а також інших видатків, які сприяють розвитку економіки та добробуту громадян. При цьому аналіз пріоритетності видатків, який здійснили наприкінці року всі головні розпорядники коштів, дав змогу знизити частку неефективних видатків. Це ще раз проілюструвало важливість проведення оглядів витрат та визначення чітких показників ефективності й результативності бюджетних програм.
За оперативними даними Державної казначейської служби, попередні підсумки бюджетного 2019 року такі.
Доходи
За підсумками року доходи загального фонду держбюджету зросли на 5,5% р/р до 879,8 млрд грн. Доходи загального фонду держбюджету від податку на доходи фізосіб (ПДФО) зросли на 19,9% р/р до 110 млрд грн і перевищили план на 3,6% через вищі темпи зростання середньої зарплати, ніж було враховано в бюджеті. Ліпші фінансові результати підприємств сприяли зростанню надходжень від податку на прибуток підприємств (ПнПП) на 11,8% р/р до 107,1 млрд грн, що на 12,1% більше за план.
Як повідомляв протягом року Мінфін, існували кілька ключових чинників, які не дали змоги виконувати планові показники за доходами держбюджету. За підсумками року доходи загального фонду держбюджету становили 96,9% від розпису:
— доходи від ПДВ з ввезених на територію України товарів становили 287,4 млрд грн. Доходи було виконано на 89,6% річного плану через міцніший обмінний курс гривні, нижчу ціну на газ та повільніші темпи зростання імпорту товарів, ніж враховано в бюджеті, звільнення із січня 2019 року від оподаткування ПДВ імпорту сонячних батарей та вітряків, зменшення обсягу розмитненого імпортного природного газу;
— доходи від акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів у сумі 61,7 млрд грн становили 79,8% річного плану, що пов’язано передусім зі зниженням обсягів виробництва тютюнових виробів та частковим задоволенням попиту на тютюнову продукцію шляхом зменшення залишків готової продукції на складах;
— від рентної плати за користування надрами та інших ресурсів надійшло 46,3 млрд грн. Вони становили 80,1% розпису. Нижчі за планові надходження пояснювалися нижчим видобутком газу, зниженням середньої митної вартості імпортного природного газу, зниженням ціни природного газу для забезпечення побутових споживачів та виробників теплової енергії, міцнішим курсом гривні, ніж було враховано в бюджетних показниках на 2019 рік.
Неподаткові надходження до загального фонду держбюджету в сумі становили 119,4% плану. Так, протягом року від трансферту прибутку НБУ надійшло 64,9 млрд грн, що на 17,3 млрд грн більше за план.
Видатки
За підсумками року уряд повністю профінансував необхідні захищені статті видатків та інші видатки:
— 213,3 млрд грн спрямовано на національну безпеку і оборону, що на 11,3% більше, ніж 2018 року (з них асигнування із загального фонду збільшено на 34,3 млрд грн, або на 21,3%, і становили 195,1 млрд грн);
— 47,5 млрд грн спрямовано на видатки на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу. Фінансування субвенції на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям та інших виплат становило 55 млрд грн, що на 3,2 млрд грн більше, ніж торік;
— трансферт Пенсійному фонду у 2019 році становив 183,3 млрд грн (що на 33,2 млрд грн більше, ніж у 2018 році), зокрема із загального фонду держбюджету — 173,9 млрд грн.; до Пенсійного фонду на фінансування одноразової виплати найбіднішим пенсіонерам (що було сплачено у березні та квітні 2019 року) було спрямовано 7,9 млрд грн, отриманих від пільгового розмитнення автомобілів з іноземною реєстрацією;
— майже 130 млрд грн з держбюджету включно з трансфертами місцевим бюджетам спрямовано, за оперативними даними, на освіту, що майже на 23% більше, ніж у 2018 році;
— 95,1 млрд грн, за оперативними даними, становили видатки загального фонду держбюджету включно з трансфертами на медицину, що на 13,7% більше, ніж в 2018 році;
— 53,8 млрд грн витрачено на розвиток доріг та дорожньої інфраструктури, що на 19,5% більше, ніж у 2018 році; 4,5 млрд грн спрямовано на програми державної підтримки АПК та 2,3 млрд грн — на фінансування інвестиційних проєктів; у 2019 році для підвищення енергоефективності було збільшено фінансування «теплих» кредитів до 545,8 млн грн, а на фінансування Фонду енергоефективності спрямовано 1,2 млрд грн;
— 185,9 млн грн було спрямовано на фінансування участі України у Всесвітній виставці «Експо-2020», яка відбудеться з 20 жовтня 2020 року по 10 квітня 2021 року у м. Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати). Участь України у виставці сприятиме просуванню українського експорту, підвищенню міжнародного іміджу країни та збільшенню іноземних інвестицій.
Протягом року уряд кілька разів розв’язував проблему браку коштів на вугледобувних підприємствах. Загалом на заробітні плати шахтарям було спрямовано майже 3 млрд грн.
Нижчими за планові було обслуговування держбюджету внаслідок міцнішої гривні та ефективного управління боргом Мінфіном, зокрема стрімкішого зниження дохідності за запозиченнями (загальна економія разом зі змінами до ДБ 2019 становила 25,3 млрд грн порівняно з початковим планом на 2019 рік: зокрема 21,6 млрд грн, врахованих у змінах, і ще додатково 3,7 млрд грн після змін).
Мала місце економія за деякими соціальними програмами (при цьому всі потреби за цими категоріями профінансовано на 100%):
— економія за субвенцією сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям тощо в сумі 6,9 млрд грн пов’язана з нижчим рівнем народжуваності, ніж враховано в бюджетних показниках, менша кількість сімей, чий дохід надає їм право на отримання соціальної допомоги, низьке користування програмою «муніципальна няня»;
— економія за житлово-комунальними пільгами та субсидіями в сумі близько 2 млрд грн, а за субвенцією на тверде та рідке побутове паливо і скраплений газ у сумі 1,1 млрд грн через швидше зростання доходів населення, ніж тарифів, а також теплу погоду в листопаді та грудні.
Загалом видатки за загальним фондом державного бюджету становили 950,7 млрд грн, що на 3,2% менше за планові показники.
Дефіцит
Загальний дефіцит був меншим за плановий і становив 72,4 млрд грн (що, за оцінкою, становить приблизно 1,8% ВВП). Зокрема дефіцит загального фонду держбюджету був у межах планового показника 69 млрд грн.
Дефіцит держбюджету було профінансовано за рахунок запозичень, оскільки надходження від приватизації становили лише 0,5 млрд грн.
У грудні Мінфін з огляду на сприятливу кон’юнктуру на внутрішньому ринку здійснив понадпланові державні запозичення на суму 4,7 млрд грн для запобігання кризам ліквідності держбюджету на початку бюджетного року.
Державний борг
Уперше за останні п’ять років повністю виконано план державних запозичень, що стало можливим завдяки ефективній політиці управління державним боргом.
У 2019 році на обслуговування та погашення державного боргу було спрямовано у гривневому еквіваленті відповідно 119,2 млрд грн та 345,2 млрд грн. За цей період внутрішні запозичення становили 341,2 млрд грн (з яких 222,6 млрд грн — запозичення у гривнях), а зовнішні запозичення в гривневому еквіваленті становили 63,8 млрд грн. На тлі макроекономічної стабільності та очікуваного економічного зростання України попит на ОВДП підтримали нерезиденти, які одержали у травні легший доступ до ОВДП завдяки приєднанню України до мережі Clearstream. Частка ОВДП в портфелі нерезидентів на кінець грудня досягла 14,1%.
Державний борг на кінець 2019 року становив у гривневому еквіваленті 1764,2 млрд грн, а у доларовому 74,5 млрд дол. США і скоротився щодо ВВП до близько 45% на кінець 2019 року. Гарантований державою борг на кінець року становив близько 6,6% ВВП. У межах виконання Стратегії управління державним боргом збільшено частку державного боргу, номінованого в національній валюті, з 33% до 41%. Підвищено середньозважений строк ОВДП, що розміщуються, з 9 місяців у 2018 році до близько 2 років у 2019 році.
Дохідність за ОВДП істотно скоротилася: в гривнях — на 7,22 в.п. до 11,78 за тримісячними ОВДП та 7,08 в.п. до 11,42% за річними ОВДП. Дохідність за останніми запозиченнями на внутрішньому ринку в доларах США становила рекордно низькі 3,86%, а останні у 2019 році ОВДП, номіновані в євро, Україна здійснила під рекордно низькі 2,22% — найнижчі за всю історію сучасної України.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»