Минув рік президентства Володимира Зеленського. За цей час, коли Україна продовжувала жити з надією на припинення війни на Донбасі, на її долю випало нове випробування — COVID-19. Пандемія, спричинена коронавірусом, внесла кардинальні зміни в життя країни, гостро оголивши різні проблеми.
Так, під час тригодинної пресконференції просто неба для українських і закордонних ЗМІ з нагоди річниці президентства глава держави констатував, що Україна в умовах пандемії коронавірусу опинилася медично голою. COVID-19 засвідчив: медичної реформи не вийшло, і її треба переглядати.
.jpeg)
Ситуація, яка виникла із затягуванням виплат надбавок медичним працівникам, що працюють з хворими на коронавірусну недугу, показала незлагодженість дій центральної та регіональної влади. Але Володимир Зеленський зазначив, що оскільки всі кошти, необхідні для виплати надбавки медикам, повністю перераховані на місця, то він розраховує, що всі медики, які борються з COVІD-19, до кінця тижня отримають 300% надбавки до заробітної плати.
Президент вважає, що Україна за місяць зможе вийти з усіх етапів карантину, запровадженого для боротьби з епідемією коронавірусної хвороби, якщо не буде другої хвилі. Він переконаний, що першу хвилю країна пройшла гідно. А недопущення другого спалаху інфекції — не лише справа держави, а й місцевої влади. Володимир Зеленський пообіцяв після закінчення епідемії COVID-19 зробити висновки щодо роботи голів обласних державних адміністрацій. Підкресливши, що зараз не може міняти кадри в регіонах, бо існує вірогідність повного провалу всієї роботи.
Президент завив, що населення Донбасу не володіє реальною інформацією щодо ситуації з COVID-19. «Ми пропонували гуманітарну допомогу. Вони не брали, прикриваючись тим, що у них усе є. Насправді у них нічого немає: ні інфекційних лікарень, ні достатньої кількості ліжок, ні засобів захисту. Ми змогли домовитися безпосередньо з Червоним Хрестом, і лише тоді вони запустили гуманітарну допомогу», — цитує Укрінформ слова Володимира Зеленського.
Глава держави не має зауважень до роботи Прем’єр-міністра
«Уряд враховує всі рекомендації ЮНІСЕФ, покликані допомогти подолати наслідки пандемії та зростання бідності, однак слід пам’ятати, що Україна — бідна країна, яка щороку має сплачувати мільярди доларів кредитів. В уряду навіть більше кроків, ніж пропонує ЮНІСЕФ», — каже Президент і згадує про індексацію пенсій, разову виплату пенсіонерам тисячі гривень, які отримували менш як п’ять тисяч гривень, заплановані податкові канікули для малого й середнього бізнесу і кредити під 5—7—9%.
Глава держави констатував, що не має зауважень до роботи Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, і висловив упевненість, що Україна впоралася із серйозною кризою, пов’язаною з COVID-19. Володимир Зеленський заявив, що міністри в уряді змінюватимуться, доки в ньому не залишаться професійні кадри, яким можна довіряти.
Президент пообіцяв, що за його каденції, попри економічні труднощі й пандемію коронавірусу, великі загальнодержавні програми на кшталт «Великого будівництва» не буде згорнуто і всі дороги державного значення буде-таки побудовано.
«Програма «Велике будівництво» триває на повну ходу. Порівняно з минулим роком збільшено вдев’ятеро кількість доріг, які побудуємо цього року. Ідеться про 4,5 тисячі доріг. Наше завдання — побудувати всі державні дороги, які об’єднають нашу країну, які будуть вітриною нашої європейської країни, а це 25 тисяч пріоритетних доріг», — зазначив Володимир Зеленський.
Він зауважив, що ситуація з будівництвом місцевих доріг гірша. «На жаль, ми не маємо впливу на це поки що. Але будуть місцеві вибори, і я впевнений, що побудуємо ще всі дороги і в містах», — акцентував глава держави.
Велику приватизацію Президент анонсував після скасування карантину. Першим об’єктом, який виставлять на продаж, стане столичний готель «Дніпро». Те саме стосується й інших великих підприємств, зокрема Центренерго, а також тих, які не підпадають під категорію стратегічних для держави. Президент додав, що й мала приватизація також триває, а Фонд державного майна навіть перевиконав план щодо неї.
Ще глава держави пообіцяв, що в Україні найближчим часом ставки за іпотечними кредитами знизяться до 10% річних.
А ось у те, що реформа АТ «Укрзалізниця» відбудеться найближчим часом, Володимир Зеленський не вірить через складність реформи й брак коштів. «Є повна реформа на папері. Але нині Укрзалізниця втрачає частину прибутків у зв’язку з пандемією COVID-19. Тому реформа наразі не втілюється у життя. Вона почне впроваджуватись через місяць — вже після повного завершення карантину. Не можу вимагати від міністра інфраструктури Владислава Криклія швидкого реформування вітчизняної залізничної галузі, адже міністр нині 90% свого часу присвячує коронавірусу», — каже Президент.
Володимира Зеленського влаштовує взаємодія з парламентом
Під час пресконференції Президент заявив, що не розпускатиме нинішній склад Верховної Ради, доки монобільшість підтримуватиме важливі для країни законопроєкти.
Володимир Зеленський має намір цього тижня підписати закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності», адже це дасть змогу не зволікати й підписати меморандум з Міжнародним валютним фондом у травні. За його словами, це нарешті відкриє двері для допомоги від МВФ, на яку влада дуже розраховує.
«Закон про амністію капіталів готовий. Його буде передано до Верховної Ради. Пакет законів про народовладдя, а саме про референдум, обов’язково який буде передано до Верховної Ради, готовий. Законопроєкт про інвестиційну няню також готовий, і його буде зареєстровано в парламенті. Після виходу з карантину у Верховній Раді буде зареєстровано ще низку законопроєктів, що сприятимуть пожвавленню інвестиційного клімату», — уточнив глава держави.
За його словами, Інвестиційний офіс має розпочати роботу у вересні. Тільки він займатиметься інвестиціями та має залучити в Україну протягом 18 місяців близько 7 мільярдів доларів. У всіх міністерствах є органи, які займаються інвестиційної політикою, тому, аби не виникало плутанини, було вирішено створити один прозорий інвестиційний офіс.
Київ веде переговори про наступний обмін полоненими
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна намагатиметься знайти врегулювання ситуації на Донбасі згідно з мінськими домовленостями, проте запевнив, що існують також плани «В» та «С», але не хотів би їх застосовувати.
«Боротимемося до кінця за «Мінськ», бо з ним пов’язані санкції проти Російської Федерації. Їх усі хочуть скасувати — не тільки Росія, багато європейських країн, бо й вони економічно страждають через ці санкції. Через коронавірус трішки загальмовано цей процес, тому я даю собі ще кілька місяців, щоб усе-таки дотиснути й знайти дипломатичний вихід із цієї ситуації згідно з мінськими домовленостями», — наголосив Президент.
Він повідомив, що Київ веде переговори про наступний обмін утримуваними особами після подолання пандемії коронавірусу. А ще Володимир Зеленський припускає будь-який формат переговорів з РФ для повернення територій і полонених.
«Україна перезавантажила мінську групу й таким чином додала статусу до мінського процесу. Ми змогли показати, що люди, які є представниками «ЛНР/ДНР», які знаходяться, і це не секрет, вже шість років на засіданнях мінської групи, мають російські паспорти, тож не можуть там знаходитись. На переговорах у Мінську Україна може говорити лише з представниками тимчасово окупованих територій, які повинні бути громадянами України», — підкреслив він.
Президент відкинув звинувачення в тому, що закликав українську армію не відповідати на обстріли з боку окупаційних військ. «Просто припинити стріляти я ніколи не закликав. Не закликав, щоб наша армія не відповідала. Я хотів показати всьому світу, що в нас дуже міцна армія, але ми не провокуємо, ми боремось за країну. Якщо по нас стріляють, ми відповідатимемо, але першими не стрілятимемо. Якби та сторона дійсно перестала стріляти й виконала мінські та досягнуті в нормандському форматі домовленості, все б закінчилось. Але бойовики не знають, що з ними потім буде. Вони не знають, на якому вони світі, у них немає жодного виходу», — мало не розчулено каже глава держави.
Не оминув Володимир Зеленський і теми Криму. Він припустив, що питання анексованого Росією Криму замало в інформаційному просторі, але запевнив, що його не замало у справах держави. «У мінському процесі питання Криму не порушується. Я говорю про Крим на зустрічах з усіма міжнародними партнерами, зокрема порушував це питання під час нормандського саміту в Парижі торік у грудні. Тоді чесно казав, що в мінському процесі питання Криму не порушується: я відчуваю, що Росія не хоче обговорювати це питання. Ми пам’ятаємо, що це наша земля, наш народ. І можливо, прийшов момент, коли цих майданчиків недостатньо для того, щоб говорити про Крим», — зазначив Президент.
Резонансні справи доведуть до кінця
Володимир Зеленський висловив сподівання, що суд у справі херсонської активістки Катерини Гандзюк винесе справедливий вирок. «Людей, які вбили, посаджено. Ми знаємо, хто замовив. Зараз цю справу вже повністю передано до суду. І суд, я впевнений, дасть справедливий вирок, і замовники сядуть за грати. Тиснути на суд не можемо, але робитимемо все, щоб усе було дійсно справедливо», — запевнив глава держави.
Президент говорив про те, що очільник Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков відповідальний за результат справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. «Якщо слідство, а потім суд не зможуть довести провину людей, які наразі підозрювані в цій справі, то нестимуть відповідальність ті люди, які довели цю справу до суду і звинуватили невинних людей. Міністр має довести справу до кінця, до правдивого результату, щоб усіх, хто дійсно вбив журналіста, було покарано», — підкреслив Володимир Зеленський.
Говорячи про резонансні кримінальні провадження в Україні, глава держави наголосив, що на всі резонансні справи, куди запрошуватимуть Президента і де чекатимуть його підтримки, він приходитиме.
Насамкінець Володимир Зеленський запевнив, що він та людина, яка хворіє цією країною. Він поважає Україну, її громадян, поважає українську мову. «Круто знати українську мову. І питання мови в Україні не стоїть. Воно є штучним», — резюмував глава держави.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»