Минулого року на видання навчальної літератури для шкіл було виділено 243,2 мільйона гривень. За ці гроші видали 269 назв підручників накладом понад 12 мільйонів примірників, зокрема й 11 назв — шрифтом Брайля для незрячих дітей. Про це журналістам повідомив міністр освіти Дмитро Табачник, підбиваючи підсумки роботи освітньої галузі за 2013 рік. Він також наголосив, що це максимальне фінансування за роки незалежності України. За кошти держбюджету купили 438 шкільних автобусів та ще понад 250 — за гроші місцевих бюджетів. Водночас загальна потреба в такому транспорті на початок минулого року становила 1613 машин.
Крім того, впродовж минулого року в дитячих садках було створено понад 50 тисяч місць, проте, за словами посадовця, черга ще лишається.
Що стосується середньої школи, то «для покращення якості освітніх послуг, раціонального використання навчально-методичного, матеріально-технічного, кадрового потенціалу навчальних закладів створено та функціонує дві тисячі освітніх округів, що дає змогу припинити безпідставне закриття шкіл. По кожному такому випадку минулого року Міністерство освіти і науки звернулося до обласних прокуратур, і всі випадки закриття чи призупинення роботи шкіл було ними перевірено», — поінформував урядовець.
У році, що минув, було затверджено Концепцію профільної освіти, котра, як вважає Дмитро Табачник, стала «важливим черговим орієнтиром модернізації старшої школи». В документі йдеться про суттєве посилення автономії школи у визначенні дисциплін, розподілі навчального часу, створення індивідуальної освітньої траєкторії для кожного учня. Упровадження концепції почнеться за чотири з половиною роки — з 1 вересня 2018 року. «Створення цієї концепції фактично завершило формування каркасу сучасної шкільної української освіти», — повідомив Дмитро Табачник.
Серед ініціатив, які відзначив міністр освіти, — започаткування Президентської програми для найталановитіших дітей «Інтелектуальне майбутнє України». «Для цього створено банк інтелектуальних досягнень, до якого щороку відбиратимуться переможці й автори найцікавіших розробок», — повідомив Дмитро Табачник. Загалом, за офіційними даними, впродовж минулого року охоплення дітей позашкільною освітою зросло на 5% і нині становить 45,3%.
Торік розпочато й роботу над проектом закону «Про професійне навчання» та затверджено Типові правила прийому до професійно-технічних навчальних закладів. «Ми створили нову методику розробки державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних робітничих професій», — наголосив Дмитро Табачник.
Щодо вищої освіти, то, за словами посадовця, в повному обсязі функціонує Єдина державна електронна база з питань освіти, в якій торік зареєстрували 2 мільйони 200 тисяч заяв від понад 860 тисяч абітурієнтів. Понад 620 тисяч заяв вступники подали в електронному вигляді. «Міністерство продовжувало роботу з оптимізації та модернізації української вищої школи. Торік створено Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет шляхом об’єднання трьох вищих навчальних закладів. Створено також Державний університет телекомунікацій шляхом об’єднання чотирьох вишів, які мали однакові напрями підготовки. Загалом впродовж трьох років нам вдалося створити 13 потужних регіональних центрів на базі 34 вищих навчальних закладів. Крім того, впроваджується Національна рамка кваліфікацій. Зокрема, за участі роботодавців торік було розроблено й затверджено 18 нових галузевих стандартів вищої освіти», — повідомив посадовець.
За його словами, торік тривала й реалізація програми, започаткованої 2011 року щодо навчання й стажування в вишах Європи, США, Китаю, Японії. Щороку за цією програмою за кошти держбюджету навчається близько трьохсот студентів, аспірантів та науково-педагогічних працівників.