У Донецькій області небагато підприємств, які після окупації частини території зуміли виїхати через лінію розме­жування і відродитися на новому місці. Серед таких Макіївський завод металоконструкцій (МЗМК), який переїхав у Бахмут, де була певна виробнича база. Проте вся біда в тому, що проросійські загарбники в 2014-му вдалися до «націоналізації» підприємства і не дали законному власникові вивезти на підконтрольну українській владі територію жодного сучасного верстата чи комп’ютера, що належав ПАТ «МЗМК». Загалом втрати основних фондів підприємства — мільйони гривень, відшкодувати які тепер залишається проблемою.

Початок — половина справи

Макіївським фахівцям на новому місці в Бахмуті все довелося розпочинати з нуля. Без належного обладнання, кредитування, адже в зоні проведення АТО/ООС банки бізнесу не підтримують. Порівняно з аналогічними підприємствами в інших областях цей завод, здавалося, не мав жодних шансів не те що конкурувати, а навіть піднятися з колін.

Однак знайшлися в цьому колективі люди з величезним бажанням вижити всупереч усім обставинам. У цих обставинах справжній вчинок полягав у тому, щоб усією родиною залишити рідне місто і перебратися в інше, отримати статус тимчасово переміщеної особи, винайняти житло на невідомо який термін, прилаштувати дитину в нову школу. І головне: чи вийде працювати так само ефективно, як раніше? І чи буде за працю гідна зарплата? Адже ціни на Донеччині майже столичні. Це тільки говорити легко: «Почати життя спочатку». А спробуй сам!

Небагато співробітників МЗМК переїхали з Макіївки, але саме вони стали осердям колективу, який відродив завод на новому місці. Годилося б назвати цих фахівців, але не зараз: у когось за лінією розмежування рідні, житло тощо. Це для українських журналістів люди, які виїхали на підконтрольні українській владі території, дуже позитивні, а для декого в так званих республіках — вороги. Гібридна війна з її неписаними законами тут, у Бахмуті, у повітрі, адже радіо стабільно приймає пропагандистські новини і «Шансон» з Донецька.

«У 2016 році ми виконали замовлення для об’єкта над четвертим енергоблоком ЧАЕС. Нам довелося добряче попрацювати, щоб відповідати високим вимогам. І тому тепер пишаємося своєю участю в цьому будівництві. Успіх макіївців у чорнобильській програмі засвідчує почесний міжнародний сертифікат «За участь у будівництві нового безпечного конфайнмента» і подяка від головного підрядника унікальної споруди Company VINCI Construction Grands Projets and Company Bouygues Travaux Publics (JV NOVARKA).

Того самого року вдалося відновити експорт металевих резервуарів для нафтопродуктів.

Наступні роки теж минули під знаком пожвавлення економіки в країні, і підприємство виборювало нові замовлення. Воно взяло участь у реконструкції доменної печі в Маріуполі на Азовсталі, виконало замовлення від компанії «АПК-Інвест», виготовило все необхідне для нового басейну в Краматорську тощо», — розповідає заступник директора Макіївського заводу металоконструкцій Андрій Федоров.

Тут створили понад 100 робочих місць

На новому місці завод зберіг основну спеціалізацію: виробництво будівельних металевих конструкцій, металевих резервуарів, цистерн і контейнерів. На підприємстві опанували нові види обладнання, наприклад компенсатори між повітропроводами і майданчик для доменної печі. Це потребує додаткових зусиль, необхідно підвищувати кваліфікацію, але на заводі не втрачають жодного шансу заробити.

Високу кваліфікацію МЗМК підтверджують відповідні сертифікати.

На підприємстві з 2008 року запроваджено систему менеджменту якості в сфері виготовлення, збуту і монтажу сталевих металоконструкцій і резервуарів для різних галузей промисловості, спрямовану на виконання вимог ISO 9001 і підтверджену сертифікаційним органом TUV Thuringen Ukraine LLC. Сертифікат відповідності системи менеджменту якості міжнародному стандарту ISO 9001: 2015 №TIC 15 100 1810409.

Основний процес ПАТ «МЗМК» — зварювальне виробництво, з 2009 року сертифікований відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 3834. Сертифікат відповідності №Q001/2-Rev.0.

Внутрішній виробничий контроль ПАТ «МЗМК» сертифіковано відповідно до вимог міжнародного стандарту EN 1090-1:2009+А1:2011. Сертифікат відповідності №2451-CPR-EN 1090-2014.1693.003.

Продукцію ПАТ «МЗМК» сертифіковано відповідно до вимог Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд.

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці і гірничого нагляду (Держгірпромнагляд) видав Дозвіл на початок виконання роботи підвищеної небезпеки №2760.08.30 — 28.21.0.

ПАТ «МЗМК» має ліцензію на право проведення монтажно-будівельних робіт, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

— Якщо триває промислове чи цивільне будівництво, пожвавлюється і наша галузь, як і було в попередній період, — пояснює Андрій Федоров.

На новому місці створили понад 100 робочих місць, на понад 30 з них взяли тимчасово переміщених осіб. Середня зарплата на заводі гідна за українськими мірками, а у значної групи кваліфікованих спеціалістів вона відповідає європейській. Важливо, що в адміністрації підприємства є змога забезпечити працівників гуртожитком, безплатними обідами на заводі. Намагаються допомагати і тим, хто потребує лікування.

Те, що не вбиває, робить сильнішими

Певна річ, не обходиться без проблем. Зокрема на МЗМК з обуренням розповідають про санкції органів Держпраці щодо підприємства: за виявлені порушення на загальну суму 20 тисяч гривень завод оштрафували на 2 мільйони 500 тисяч гривень. Підприємство усунуло свій прорахунок ще в процесі перевірки, але органи Держпраці застосували жорсткі санкції. Завод не поступається і вже пройшов кілька судових інстанцій. На підприємстві хтось влучно зауважив: усе, що нас не вбиває, робить сильнішими.

Гальмує розвиток, м’яко кажучи, дивне рішення фіскальних органів нарахувати підприємству податок на землю, яку з весни 2014 року загарбав агресор разом із самим підприємством у Макіївці. З початку АТО і з моменту захоплення бойовиками так званої ДНР навесні 2014-го МЗМК вже не міг ні працювати, ні перемістити своє виробництво на підконтрольну територію, а його керівництву загрожувала небезпека фізичної розправи. Однак це не завадило ДФС, яка так само, як і завод, у 2014 році не могла працювати на тимчасово не підконтрольній території Донецької області, офіційно зафіксувати борг постраждалому підприємству в сумі 167 тисяч гривень. Наявність неправомірного, на погляд заводчан, боргу лише створює проблеми.

Проте зобов’язання перед бюджетом МЗМК виконує, щороку поповнюючи його на суму до десяти мільйонів гривень. І це попри те, що немає пільг, компенсацій чи якихось преференцій для підприємств, які зазнали непоправних втрат від воєнної агресії. Як далі розвиватися, якщо кредитування у значних обсягах для великих виробників так і не відновлено?

Мій співрозмовник обережно відгукується про запроваджену Кабінетом Міністрів програму «Доступні кредити 5—7—9%» і запитує: чи буде щось подібне для таких підприємств, як МЗМК, але в значно більших масштабах? Адже кредит для малого бізнесу — до півтора мільйона гривень — нічого не вирішує і має вибірковий характер.

«Щоб конкурувати на ринку і відновити наш потенціал, потрібні значні інвестиції. Намагаємося оновлювати наше обладнання і йти в ногу з часом. У нас є верстати ще радянських часів, є устаткування з Німеччини, Іспанії та інших європейських країн. Адже все найсучасніше обладнання, яке ми постійно вдосконалювали, залучаючи значні кошти, у нас відібрали в Макіївці, і тому ми впевнено йдемо до того, щоб повністю відновити наш потенціал. Тим, що ми вижили, зберегли імідж надійного партнера в очах замовників, завдячуємо собі. Іноді дивуюся, як це нам вдалося», — розмірковує Андрій Федоров.

Запровадження урядової програми «Велике будівництво», що розпочалося 1 березня і передбачає спорудження соціальних об’єктів і доріг у всій країні, — крок у правильному напрямку, вважає керівник заводу в надії, що його підприємство також зможе долучитися до цього важливого інфраструктурного проєкту. «Вистачило б грошей у державному бюджеті», — додає він.

А ТИМ ЧАСОМ

Ще наприкінці минулого року Бахмутський міський голова Олексій Рева висловлював стурбованість, що бюджетоутворюючими підприємствами в місті стали установи бюджетної сфери і військові підрозділи. А роль промисловості в наповненні бюджету зведено до мінімуму. За статистикою, обсяг реалізованої промислової продукції в Бахмуті на кінець 2019-го зменшився на 15% порівняно з попереднім періодом.

МЗМК робить внесок, аби поліпшити статистику, але завод ніколи не виконував замовлень міста, працюючи на регіон, країну і зарубіжжя.

За словами Андрія Федорова, на підприємстві завжди відчували підтримку міського голови у розв’язанні проблем. На різних рівнях часто говорять — хто всерйоз, а хто насторожено і зі скепсисом — про особливий статус регіону, який найбільше постраждав від воєнної агресії, але недостатньо роблять, щоб відновлення економіки Донеччини почалося вже зараз.

Історія МЗМК нагадує Фенікса: перше відродження прийшло із приватизацією 1996 року, коли завдяки новим власникам вдалося міцно стати на ноги, виконувати замовлення таких потужних компаній, як «Укрнафта», «Каргілл», «Кнауф», «Укргазвидобування» й брати участь у будівництві заводу біопалива в Іспанії, хімзаводу в Бельгії, об’єктів у Білорусі, Румунії та інших країнах. І ось друге відродження у значно важчих умовах і за 40 кілометрів від лінії зіткнення. На МЗМК гідно приймають цей виклик і запевняють, що девіз підприємства незмінний: «Будуємо майбутнє!»