Верховна Рада підтримала підготовлені Кабінетом Міністрів рішення, які започатковують медичну реформу в Україні, передусім в частині фінансування галузі та державних гарантій надання медичних послуг і лікарських засобів. За ухвалення урядового законопроекту №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», який розглядали в сесійній залі протягом трьох днів, у цілому проголосували 240 народних депутатів із 343, зареєстрованих на той час.
Особиста опіка Прем’єр-міністра
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який прибув до сесійної зали перед голосуванням, подякував парламентаріям за ухвалення історичного для України рішення. «Наше завдання — зробити медицину такою, щоб вона була якісною до українських громадян. Ми могли нічого не зробити і терпіти оте зубожіння, яке є в українських лікарнях. А сьогодні вашою відповідальністю, нашими спільними зусиллями починаємо важку працю зі зміни системи медицини в інтересах українських громадян і в інтересах українських лікарів», — цитує його слова департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.
Під час триденного розгляду законопроекту в другому читанні депутати відхиляли значну кількість вагомих поправок, які підготував профільний комітет. Зокрема у тексті знову виникала співоплата за надання медпослуг і ліків.
За основу Верховна Рада ухвалила й зміни до Бюджетного кодексу, необхідні для реалізації проголосованих перед цим змін. Законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів» підтримали 234 депутати.
Представляючи законопроект, в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун зазначила, що він реалізує зміни під гаслом «гроші йдуть за пацієнтом». Ідеться про перехідний період до 2020 року, а також фіксацію ролі державного та місцевих бюджетів у системі охорони здоров’я. Так буде започатковано конкуренцію за пацієнтів, підвищиться якість послуг у медичних закладах. Це також дасть змогу відійти від ручного керування фінансами й запровадити гідну оплату праці лікарів.
Так само позитивно Верховна Рада поставилася до президентського законопроекту про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості, повідомляє УНІАН. Голоси за віддали 258 народних депутатів.
Напередодні посли країн «Великої сімки» — США, Великої Британії, Канади, Франції, Італії, Німеччини та Японії — закликали Верховну Раду ухвалити відповідне законодавство, повідомляє УНІАН. Про це на своїй сторінці у Twitter сповістив посол Італії, яка головує цьогоріч у «Великій сімці», Давіде ла Чечіліа. «Посли G7 висловили підтримку медичній реформі і нагадують заяву, зроблену ще у квітні, — заохочення Верховної Ради ухвалити закон», — коротко резюмував дипломат.
Медики готові працювати по-новому
Того самого дня в Міністерстві охорони здоров’я запевнили, що регіони та медична спільнота готові впроваджувати медичну реформу. Це питання обговорювали на нараді керівництва відомства, регіональних департаментів охорони здоров’я та головних лікарів. Ішлося про формат лікарень інтенсивної допомоги в межах діяльності госпітальних округів.
Зміни в системі охорони здоров’я вже почалися, переконувала Уляна Супрун. Зокрема впроваджується система госпітальних округів, діє програма «Доступні ліки», у тестовому режимі працює електронна система обліку. Пояснила вона й прикладні питання, що стосуються змін: які переваги реформи для пацієнтів, лікарів і держави. Керівники МОЗ представили план упровадження реформи та розвінчали популярні міфи про неї.
Заступник очільника відомства Роман Ілик підкреслив, що створення лікарень інтенсивної терапії — частина великої реформи. Розроблення цього питання свідчить, що ми підходимо до реформи як до повсякденної реальності, а не непевного майбутнього. Реформу, нагадав він, впроваджують насамперед для пацієнтів. Адже згідно із соціологічними опитуваннями, понад 50% людей не приходять до лікувальних закладів у разі потреби, оскільки для них це задорого.
Інший заступник міністра Павло Ковтонюк, який прийшов на зустріч із парламентської зали, важливим етапом підготовки до реформи вважає автономізацію лікувальних закладів, тобто ефективне розпорядження коштами.
Досвідом створення лікарень інтенсивного лікування, управління госпітальними округами та використання міжбюджетних трансферів поділився голова департаменту охорони здоров’я Полтавської облради Віктор Лисак. На його думку, реформа має бути неодмінно комплексною. Одним із важливих завдань Віктор Лисак вважає облаштування відділень невідкладних станів, повідомила прес-служба МОЗ. Представники регіонів цікавилися нагальними питаннями (дефіцитом медичних субвенцій та складом національного переліку основних лікарських засобів) і особливостями втілення медичної реформи.
Налаштованість на спільну продуктивну працю, підтримка медичної спільноти та представників регіонів свідчать, що галузь готова втілювати реформу та впроваджувати її на всіх рівнях. Тому в МОЗ закликають представників регіонів надсилати свої зауваження і побажання до конкретних механізмів реформи.
Початок кінця депутатської вольниці
Учора Верховна Рада розпочала розгляд двох законопроектів щодо скасування депутатської недоторканності. Один із них ініціював Президент Петро Порошенко — «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)». Депутатський законопроект із такою самою назвою перебуває в парламенті з липня 2017 року. Принципова різниця між ними полягає в тому, що набуття чинності президентського — з 1 січня 2020 року, а депутатського — наступного дня після його опублікування.
Обидва проекти депутати внесли у порядок денний сьомої сесії. Відповідно до процедури ухвалення змін до Конституції, спочатку їх відправили до Конституційного суду. Після його висновку їх розглядає Верховна Рада і попередньо схвалює щонайменше 226 голосами. А остаточне ухвалення може бути не раніше, ніж на наступній черговій сесії, за що мають проголосувати принаймні три сотні депутатів.
Окрім скасування недоторканності, важливим елементом змін слугує вилучення з чинної редакції Основного Закону норми про те, що без згоди Верховної Ради народних депутатів не можна притягати до кримінальної відповідальності, затримувати чи заарештовуватовувати.
Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»