2020 року закінчився IV кліматичний період, який охоплює три десятиліття метеорологічних спостережень — з 1991-го по 2020-й. Завдяки розгалуженій мережі метеорологічних станцій, яка охоплює 162 пункти (без Криму і ОРДЛО), можна порівняти темпи глобального потепління в різних регіонах України. Безумовно, розмір газетної статті не дає змоги проаналізувати темпи потепління на кожній метеостанції, але за вибіркою з 10 міст, які представляють різні регіони континентальної України, можна провести їх аналіз і отримати цікаві висновки.
Читачі «УК» змогли познайомитися з попередніми підсумками потепління у І півріччі (8 липня), а за 9 місяців — 16 жовтня. Після закінчення 2020 року є змога проаналізувати за звичними для нас чотирма порами року.
Почнімо із зими, яка охоплює період із грудня по лютий. Найбільше потеплішало взимку на півночі України — у Чернігові і Києві на 1,9 і 1,5°С відповідно. А найменше — на півдні в Одесі на 0,9°С.
Стрімке потепління взимку навело мене на думку, що термін «зима» стосовно України необхідно замінити на «зимовий сезон». Адже дві останні зими на більшій частині України (крім високогір’я Карпат) не мають стійкого переходу середньодобової температури через 0°С в бік зниження, а короткострокові періоди з від’ємною температурою змінюються періодами із плюсовою і нагадують пізню осінь. У Києві середньодобова температура знизилася нижче від 0°С 30 листопада і трималася в цьому діапазоні до 14 грудня 2020 року, а потім стійко повернула нас в осінь і знову стала зимовою з 11 січня 2021-го.
Із 22 січня середньодобова температура перейде через 0°С і стане осінньою. Через кілька днів знову почнеться період зимової погоди. Тож класичні зими в Києві вже в минулому, і тому кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського пропонують вживати замість «зима» «зимовий сезон».
Навесні найбільше потепліло в Чернівцях і Одесі — на 1,3°С, а найменше — на 0,7°С в Ужгороді.
Улітку найбільше потепліло в Києві, Одесі та Херсоні — на 1,7°С, а найменше — на 1,3°С у Дніпрі.
Восени, яка теплішає найповільніше, температура підвищилася на 0,5°С в Ужгороді та Чернівцях, а найбільше — на 0,8°С у Харкові та Херсоні.
Повертаючись до річних підсумків, наведених у таблиці, констатуємо, що найбільше за 30 років потепліло на півночі України — у Києві й Чернігові на 1,3°С, а найменше — на 0,8°С на Закарпатті. На інших територіях континентальної України потепліло в діапазоні від 1,1 до 1,2°С.
Аналізуючи зміну річної кількості опадів, робимо висновок, що картина загалом досить строката. Найбільший приріст опадів спостерігався у Дніпрі — 44 мм, а найпомітніше їх кількість зменшилась у Вінниці (70 мм) і Києві (32 мм). В інших регіонах України їх кількість змінилась незначно. Однак з огляду на істотне підвищення середньорічної температури повітря зросло випаровування, і дефіцит вологи у країні збільшився, тому без додаткового поливу у вегетаційний період марно сподіватись на високий урожай овочів і фруктів на рівнинній частині країни.
Не можу обійти тему, яку неодноразово останніми роками порушував на шпальтах «УК», відновлення самостійності гідрометслужби як Державної служби з питань гідрометеорології та моніторингу природного середовища (Держгідрометмоніторинг).
У грудні 2020 року Верховна Рада ухвалила постанову «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році», до якої увійшло і відзначення у листопаді 100-річчя національної гідрометслужби. Мінагропром уже відновлено, то чому уряд зволікає з відновленням самостійної гідрометслужби? Адже кліматичні зміни, які в Україні відбуваються швидшими темпами, ніж у сусідів, потребують посилення державної гідрометслужби, фахівці якої єдині в Україні здатні відстежувати кліматичні зміни на професійному рівні.
Нові місячні норми для IV кліматичного періоду (1991-2020 рр).
Олександр КОСОВЕЦЬ,
член ученої ради Українського географічного товариства,
для «Урядового кур’єра»