Як відомо, в основі бюджетів різних рівнів — податки з доходів фізичних осіб. Для їх збільшення потрібні нові робочі місця, розвиток підприємництва, малого та середнього бізнесу. Але замало хотіти — потрібно знати, як саме надати означеним процесам необхідного прискорення. Для цього у Сумському національному аграрному університеті відкрили стартап-центр, який активізував підприємницьку та бізнесову ініціативи.
Про становлення нової структури, перші результати і плани кореспондентові «УК» розповідає проректор СНАУ з науково-педагогічної та навчальної роботи професор Валерій ЖМАЙЛОВ.
— Валерію Миколайовичу, що спонукало до створення стартап-центру в університеті?
— Наш виш щорічно випускає майже 600 магістрів та стільки само бакалаврів. Магістри розглядають можливості працевлаштування. При цьому значна частина має проблеми з вибором першого робочого місця. З одного боку, роботодавці звертають увагу на наявність практичного досвіду, якого у випускників, як правило, немає або ж він зовсім незначний, з іншого — молодих фахівців далеко не завжди задовольняють вакансії з низькою оплатою чи не за фахом. Молоді спеціалісти готові їхати в сільську місцевість, проте там бракує робочих місць. Часто доводиться розглядати інші варіанти працевлаштування, одним з яких є започаткування власної справи.
Саме для випускників, які хочуть розпочати власний бізнес, створено стартап-центр, де всі охочі можуть здобути додаткові знання для успішного господарювання в нинішній економічній ситуації.
— Деталізуйте, будь ласка, поняття аграрний стартап.
— У перекладі з англійської стартап — це початок зростання, середовище, де ідеї стають реальністю. Насамперед створюємо необхідну творчу атмосферу: учасники центру можуть поділитися думками щодо виробництва нового продукту, надання послуги, напряму діяльності, обговорити з фахівцями, наскільки те, що пропонують, затребуване у споживачів, чи має перспективи. Тобто спершу ідея знаходить відображення на папері у вигляді бізнес-плану, а потім реалізується через залучення інвесторів.
Сама ідея стартапів не нова. Вони поширені у багатьох країнах, до них долучаються генератори ідей та їхні інвестори, які шукають варіанти вкладення коштів у цікаві й перспективні проекти. В Україні останніми роками стартапи набувають поширення і популярності. Наш стартап-центр — ефективний інструмент розвитку аграрного сектору та економіки об’єднаних територіальних громад.
— Як формувався його склад?
— Із творчої студентської молоді, аспірантів та агроінтернів — з одного боку, та науковців і практиків — з іншого. Так за профілем факультетів та кафедр створено відповідні творчі групи, які самостійно працюють, розвивають обрані напрями бізнесу і створюють інноваційні продукти.
Нині стартап-центр об’єднує 12 творчих груп, які враховують переваги й недоліки сучасного сільського бізнесу. Так, на біолого-технологічному факультеті під керівництвом доктора біологічних наук професора Юрія Бондаренка колектив студентів та аспірантів вивчає особливості організації сімейної ферми з вирощування каченят-мулардів, а доктор сільськогосподарських наук професор Микола Повод вчить наукового підходу та передає практичний досвід ведення сучасного свинарства студентам, зацікавленим у створенні власної міні-ферми.
На факультеті ветеринарної медицини кандидат ветеринарних наук доцент Олександр Решетило працює зі студентами, які бажають започаткувати бізнес-проект мобільної ветеринарної аптеки. На факультеті харчових технологій досвідчені науковці кандидат технічних наук доцент Юлія Назаренко та старший викладач Вікторія Цигура разом з учасниками центру обґрунтовують ефективність створення приватних міні-цехів з виробництва ковбасних виробів і молочних продуктів за власними рецептами. А на факультеті агротехнологій та природокористування кандидат сільськогосподарських наук Роман Ярощук передає свої знання та навички з вирощування декоративних рослин, які не тільки прикрашають територію, а й корисні для здоров’я.
Тобто спектр доволі широкий, і ті, хто зацікавлений у відкритті власної справи, мають усі можливості обрати прийнятний для себе варіант.
— Чи є практичні результати діяльності?
— Хоч ми тільки на шляху становлення, але вже маємо приклади, коли учасники стартапу від паперових бізнес-проектів перейшли до конкретних справ. Зокрема брати Михайло та Владислав Солошенки із села Токарі Лебединського району розпочали будівництво власної органічної міні-свиноферми, на якій планують щорічно вирощувати та продавати по 150 голів свиней. Для реалізації задуму торік вони освоїли понад 100 тисяч гривень, цього року планують ще 150 тисяч.
Бізнес-ідея в них з’явилася після проходження чотиримісячної практики в одному з фермерських господарств у Данії, яке спеціалізується на утриманні свиней. За цей час юнаки набули необхідного досвіду, а після повернення спільно з консультантами почали втілювати задумане на практиці.
— Крім студентів, хто може бути учасником стартапу?
— Він відкритий для всіх зацікавлених осіб — навіть жителі віддалених куточків регіону можуть поповнити його лави. Для цього створено спеціалізований веб-портал центру, де охочі реєструються, заповнивши коротку анкету. Вона дає змогу визначитися, в якому напрямі людина хоче попрацювати. Потім обирають консультантів, щоб вчитися разом зі студентами та агроінтернами.
Тісно співпрацюємо із Сумською обласною державною адміністрацією та обласною радою, долучалися до розроблення Стратегії регіонального розвитку Сумської області й Програми розвитку АПК та сільських територій на період до 2020 року, сприяємо їх реалізації. Тож створення та діяльність стартапу допомагатиме становленню малого й середнього підприємництва на місцях.
— Які найближчі плани?
— Залучити якомога більшу кількість студентської молоді, агроінтернів, жителів сільських територій до спільного навчання. Щоб ті, хто мають лідерські якості, необхідні знання та навички, були впевненими в реалізації своїх планів, мали гідну роботу і таку саму плату. Над цим працюють усі науковці — консультанти центру.
Сподіваюся, що незабаром матимемо нові яскраві приклади реалізації успішних проектів, які працюватимуть на розвиток Сумщини та загалом економіки держави.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Валерій ЖМАЙЛОВ. Народився 1960 року в місті Лебедин на Сумщині. У 1983-му закінчив економічний факультет Сумської філії Харківського державного сільськогосподарського інституту ім. В. Докучаєва, працював у сільгосппідприємствах Глухівського та Сумського районів. У СНАУ обіймав посади викладача, завідувача кафедри, декана факультету економіки та менеджменту. Нині професор кафедри статистики, аналізу господарської діяльності та маркетингу. Кандидат економічних наук.