На виконання указу Президента щодо запровадження в нашій державі нової сучасної методології обчислення прожиткового мінімуму Кабінет Міністрів схвалив для внесення до Верховної Ради проєкти Законів України «Про внесення зміни до пункту 5 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо встановлення окремих розрахункових величин»; «Про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору)»; «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо встановлення окремих розрахункових величин» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення розмірів оплати штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення».
Ці документи передбачають, що прожитковий мінімум має бути вартісною величиною для визначення основних соціальних потреб людини на мінімальному рівні.
Тому прожитковий мінімум має застосовуватися виключно для визначення основних соціальних гарантій, які є для особи основним джерелом доходів: мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія за віком, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям та інші види державної соціальної допомоги, які слугують для людини основним джерелом доходів.
Для ефективного бюджетного планування
У пояснювальній записці фахівців Мінсоцполітики щодо першого проєкту закону йдеться, що мета його розроблення — оптимізація механізму застосування розрахункових величин для визначення розмірів державних соціальних гарантій. Обґрунтовується тим, що від розміру реального прожиткового мінімуму мають залежати тільки соціальні виплати, які є основним джерелом існування. А це має створити можливості для ефективного бюджетного планування, забезпечити передумови для суттєвого підвищення прожиткового мінімуму. Цей законопроєкт передбачає внесення змін до Податкового кодексу України в частині застосування базової величини для грошових платежів і стягнень, які передбачається затверджувати законом про державний бюджет на відповідний рік, для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень в адміністративному та кримінальному законодавстві.
Мета другого законопроєкту, за пояснювальною запискою, — впорядкування розрахункової величини для визначення надбавок, підвищень та інших виплат, які залежать від прожиткового мінімуму, а також створення передумов для його підвищення до фактичного рівня. Обґрунтовується тим, що вже давно назріла потреба вдосконалення законодавства щодо врегулювання питань плати за надання адміністративних послуг, штрафів і грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення, які на сьогодні встановлюються від прожиткового мінімуму. Основні положення законопроєкту передбачають змінити з 1 січня 2022 року підходи до визначення прожиткового мінімуму та вдосконалення сфери його застосування. Зокрема, вдосконалити методології визначення прожиткового мінімуму, перейти від нормативного методу розрахунку на нормативно-структурний, суть якого полягає в нормативному визначенні продовольчої складової відповідно до фізіологічної потреби людини.
Застосовуватимуть базові величини
У третьому законопроєкті зазначається, що прожитковий мінімум істотно впливає на планування видатків бюджетів усіх рівнів, оскільки на його основі визначаються розміри великої кількості виплат і видів допомоги. Будь-яке збільшення прожиткового мінімуму спричиняє їх автоматичний перерахунок і необхідність додаткових видатків із бюджетів і пошук джерел їх відшкодування. Проте як вже зазначалося у першому законопроєкті, від розміру реального прожиткового мінімуму мають залежати тільки соціальні виплати, які слугують основним джерелом існування. Тому проеєкт цього акта передбачає, що під час складання бюджетної декларації слід враховувати, крім розмірів заробітної плати, прожиткового мінімуму, рівня його забезпечення, такі показники: базову величину для соціальних виплат на дітей, базову величину для соціальних виплат населенню, базову величину для грошових платежів і стягнень та базову величину для адміністративних зборів.
Четвертий законопроєкт передбачає перегляд підходів до визначення розмірів штрафів і грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення. В обґрунтуванні йдеться про те, що застосування прожиткового мінімуму слугує чинником стримування для підвищення основних державних соціальних гарантій. Тож цей законопроєкт передбачає, що базова величина для грошових платежів і стягнень із 2022 року визначається в законі про державний бюджет України на відповідний рік. Порядок і періодичність (не менше ніж двічі на рік) перегляду базової величини для грошових платежів і стягнень визначає Кабінет Міністрів.