АНКЕТА "УК" ПІДСУМКИ
Опитування показало, що наші читачі прагнуть бути почутими і вимагають реакції від влади на газетні публікації
Анкету з проханням повідомити свою думку щодо змісту газети «Урядовий кур’єр» публікував на своїх шпальтах не випадково. Адже всі, хто відгукнувся на пропозицію газети висловитися, дякують за надану можливість.
«Мої любі! Давно передплачую «Урядовий кур’єр», але особливо радію у цьому році, — пише у листі, доданому до заповненої анкети, Ганна Матвійчук із Кривого Рогу Дніпропетровської області. — Газета гарно оформлена, кольорова, тематика різнобічна. Так тримати! Дуже дякую за «гарячі лінії» редакції, вони — наш рятівний круг, коли нічого не можна добитися на місці. Бажаю успіху!»
Невже не пишуть?
Деякі респонденти дивуються, чому в газеті так мало листів читачів. «Дуже добрий намір редакції — поспілкуватися з читачем, — пише Микола Марущан із с. Гнатків Томашпільського району Вінницької обл. І додає про наболіле: — Я проти скорочення у селах поштових відділень, обмеження їхньої роботи кількома днями на тиждень. Це духовне обкрадання села». Не можна не погодитися з нашим читачем — і щодо значення пошти у житті селян, і щодо ролі друкованого слова, яке не тільки несе інформацію, а й можливість спілкування. Про цю потребу людей ідеться чи не в кожній анкеті. Ось 50-річний мешканець м. Радивилів Рівненської області дорікає, що в газеті «багато офіціозу і мало спілкування з читачем». А 63-річна жінка з с. Заріччя Надвірнянського району Івано-Франківської області з радістю повідомляє, що нас «читає уся моя вулиця, друзі, знайомі», просить більше давати полярних думок, писати про досягнення молодих людей, бо сама опікується долею 16-річної дитини. А ще дякує за освітній спецвипуск газети і просить запровадити пільгову передплату електронної версії «УК» для інвалідів зору.
Просить надати можливість усім охочим читачам висловити свою думку і Н. Герус із м. Єнакієвого Донецької області, родина якої передплачує «Урядовий кур’єр» і передає газету дітям, сусідам і знайомим, «кожен з яких знаходить у ній щось для себе». Збільшити обсяг спілкування з читачем просить і Юрій Бурдін з Харкова, О. Стреков з Луцька: «Це могли б бути пропозиції для уряду».
Схвально відгукуються читачі про виступи журналістів і авторів газети в рубриці «Прошу слова!» А викладач одного з київських вишів пропонує залучити до неї урядовців та профільних міністрів, аби дізнатися їхню думку.
А дехто з наших читачів використав опитування для висловлення подяки. А. Павленко з Києва просить подякувати за увічнення пам’яті в Кіровограді її батька А. І. Іларіонова, який загинув під час Великої Вітчизняної війни у повітряному бою в тих місцях, і місце захоронення його залишилося невідомим. А Т. Коваль із с. Боярка Лисянського району Черкаської обл. подякувала газеті за публікації до 25-ї річниці Чорнобиля.
Якби редактором був я…
Майже кожна анкета містить конкретні пропозиції щодо наповнення газети, її вдосконалення. Систематизувавши їх, я отримала цікаву картину. «У даних Держкомстату, які ви періодично друкуєте, чомусь зник розділ «Фінанси», а він мене найбільше цікавить, — роздивився киянин. — Пишіть більше про досвід конкретних підприємств і людей, бо нас врятують не балачки, а результативна робота конкретної людини». Також більшість наших читачів підтримала тематичні спецвипуски.
Обов’язковими складовими газети, на думку читачів, мають бути урядові документи, щоправда, з розгорнутими коментарями щодо тих законів чи постанов, які впливають на добробут наших громадян: «Перекладайте закони людською мовою, особливо ті, що їх обов’язково треба знати, що стосуються людей у повсякденному житті».
Не обійшли увагою читачі сторінку «Запитуйте — відповідаємо»: вони пропонують зменшити обсяг відповідей, зробити їх чіткішими і доступнішими, збільшити їхню кількість на сторінці і частіше випускати. Дехто пропонує започаткувати юридичну сторінку — не консультаційного спрямування, а освітню, за напрямками права. Багато людей просять допомоги у захисті своїх прав, трактуванні нормативних актів.
Висловились також і стосовно структури газети: опитані пропонують документи і оголошення друкувати в окремих додатках, а не розкидати їх по газеті. Ціла дискусія розгорілася з приводу друку програми телебачення: хтось вважає, що в урядовій газеті вона не доречна, а хтось голосує за те, щоб її залишити, але перенести із суботнього номера на четвер чи п’ятницю, бо у регіони суботнє число газети часто надходить тільки у вівторок чи середу наступного тижня, отже, люди кілька днів не мають «шпаргалки» для телевізора. Її теж пропонують друкувати спеціальним додатком до газети, аби було зручніше. Активно підтримали читачі і рубрику «Екран»: закликають нас ще більше критикувати телебачення, «бо воно того варте».
Немаленький вийшов і список того, що люди просять надрукувати окремими збірниками, аби мати собі для користування: пенсійне законодавство, податкове, річний бюджет з усіма додатками із розподілом коштів, закони про держслужбу.
Одностайними були наші читачі й з приводу дієвості газети. «Хотілося б бачити результати виступів газети», — пише Л. Матвійчук з Вінниці. Непокояться і нашим накладом: «Малий у вас тираж. Треба щось для цього робити». Просять дату і номер газети вказувати на кожній сторінці — це важливо під час ксерокопіювання публікацій.
Можу допомогти
На чому ще наполягають читачі? Пропонують започаткувати двомовність газети, більше публікацій молодіжної проблематики, ІТ-інформації, спорту та розважальних матеріалів, друкувати кросворди. Розповідати про життя за кордоном та подорожі країнами світу. Щодо окремих тем, то пролунали пропозиції написати про таке: перспективи розвитку держави; реформування Збройних сил України; як відродити українське село; Чорноморський флот РФ у Севастополі; як складається життя випускників дитбудинків через 10–15 років: що відбувається в українській науці; як карають державних злочинців?
Т. Коваль із Черкаської області цікавить якість продуктів харчування, «бо ми їмо щодня». А 52-річний киянин хоче дізнатися про повсякденне життя членів уряду, їхній відпочинок та побут. Із цікавістю я також прочитала заповнену анкету від засудженого, що відбуває покарання в Херсоні. Він пропонує газеті тему про корупцію в тюрмах і колоніях і навіть власну допомогу в її висвітленні.
З ентузіазмом респонденти відгукнулися на пропозицію анкети вказати тему, на яку вони могли б виступити в газеті як автори чи експерти. Отже, нам запропоновано допомогу у висвітленні економічної тематики, аграрної галузі та земельної реформи, екологічної проблематики та інновацій, тарифоутворення в ЖКГ, надрокористування та геології, проблеми нацменшин, культури, духовності та доброчинності, організації пасажирських перевезень, махінацій земельними ділянками, охорони тварин і нумізматики.
У нас немає сумнівів, що разом з такими зацікавленими читачами ми — сила!
ЛИСТ У РЕДАКЦІЮ
Чекаю змін!
«Добрий день! Мене звуть Олексій, працюю провізором та зав. аптекою. Мені 25 років. Уже 3 роки читаю вашу газету, а з серпня 2011 року передплачую. Газета подобається, але є в ній і недоліки.
Мало висвітлюється діяльність судової системи, в якій зараз багато порушень. Позов можуть розглядати і 20 років… Хотілося б бачити у вас добротну юридичну сторінку, в якій були б відповіді на запитання не тільки з приводу виплат інвалідам. Є багато проблем в інших категорій людей. Несолодко живеться молодим — нема роботи, низька зарплата. Де ж знайти справедливість? А ще хотілося б більше читати консультацій із трудового права, як захистити свої права у стосунках із роботодавцем. Гадаю, це цікаво не тільки мені.
У вас зовсім нема інформації про фармацевтичну галузь та її працівників. Чому тепер майже нема державних аптек? Адже державні навчальні заклади готують фахівців. Виходить, для приватного бізнесу! Як держава планує надалі розвивати цю галузь? Жодного разу ви не згадали і про професійне свято фармацевтів, яке відзначають з 1999 року в третю неділю вересня. Чекаю змін!» м. Курахове, Донецька обл.
Серце болить
«Якби у мене було багато грошей, я б передплатила «Урядовий кур’єр» і роздала його всім бідним та знедоленим. Хай читають і розуміють, яка прекрасна наша Україна, і як, на жаль, ми не вміємо жити в ній. У мене серденько так болить за мою Батьківщину. Боюсь, вона колись не витримає…
Мені дуже подобаються статті Павла Куща, Ірини Нагребецької та Євдокії Тютюнник. Я їх вирізаю та складаю у течку, а потім перечитую». Марія Іванова, 39 років, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
ЗНАЙОМТЕСЯ
Наймолодшому — 18, найстаршому — 90
Найстарший учасник опитування — 90-річний Корній Ілліч Курч — живе у м. Біла Церква Київської області. Газету передплачує з дня заснування. Він вважає, що дуже важливо для інформування людей публікувати документи органів влади, але в газеті, на його думку, недостатньо їх коментарів фахівцями. Йому цікаво, чим займається Адміністрація Президента, окрім накладання вето на закони, а нам бажає більше писати про об’єднання всіх українців.
А наймолодший читач — 18-річна Світлана Литвиненко живе у м. Богуславі Київської області й пропонує виступити на сторінках газети про проблеми нерівності доходів мешканців малих і великих міст України.
МОВОЮ ЦИФР
Отримано анкет — 205.
Їх заповнювали: жінки — 63, чоловіки — 142.
По регіонах:
Київ та область — 47
Крим — 20
Львів та область — 13
Дніпропетровськ,
Кіровоград,
Черкаси та області — по 11
Житомир та область — 8
Суми, Харків,
Запоріжжя, Рівне,
Херсон та області — по 7
Донецьк,
Чернігів та області — по 6
Хмельницький,
Миколаїв та області — по 5
Полтава, Луганськ,
Ужгород, Вінниця та області — по 4
Тернопіль,
Івано-Франківськ,
Одеса та області — по 3
Чернівці та область — 2