Перший заступник міністра
соціальної політики України
Василь НАДРАГА
На зустрічі Прем’єр-міністра Миколи Азарова з представниками Федерації профспілок України (ФПУ) та її членських організацій, що відбулася 27 січня цього року, очільнику уряду були передані понад 100 пропозицій щодо врегулювання злободенних для найманих працівників питань. Тоді, як відомо, Прем’єр доручив міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади ретельно опрацювати їх та надати обгрунтовані відповіді авторам звернень.
А 3 березня віце-прем’єр-міністр — міністр соціальної політики Сергій Тігіпко провів робочу нараду із підбиття підсумків проведеної роботи, на яку були запрошені також голова ФПУ, керівник Спільного представницького органу профспілок Юрій Кулик та його заступник Григорій Осовий.
Тож чи справді успішне здійснення реформ і реалізація сильної соціально-економічної політики в Україні можливі тільки через об’єднання зусиль соціальних партнерів? Про це розмова з першим заступником міністра соціальної політики Василем НАДРАГОЮ.
— Василю Івановичу, ви ж знаєте, як часто буває: заклики до співпраці є, а самої співпраці немає або її ефективність невелика...
— Соціальний діалог в Україні стає домінуючою ідеологією. Принципи цього діалогу лежать в основі реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин, зайнятості, оплати, нормування і стимулювання праці, охорони й умов праці, соціального захисту населення, соціального страхування, пенсійного забезпечення. Це — закон для будь-якої демократичної держави, зокрема й України. Бо завдяки соціальному діалогу у влади є можливість приділити увагу інтересам різних соціальних груп при прийнятті рішень, встановленні стратегічних цілей і розробленні економічних і соціальних програм на різних рівнях розвитку країни — від загальнонаціонального до рівня окремого підприємства. А вже ефективність цього діалогу безпосередньо залежить від його учасників, зокрема чи завершиться він голослівними заявами, чи конкретними результатами.
— І чим завершився «похід» профспілок в уряд?
— Насамперед сторони продемонстрували, що є спільне розуміння існуючих проблем й усвідомлення необхідності їх розв’язання. Однак оскільки реалізація тих чи інших пропозицій потребує значних видатків із державного бюджету, віце-прем’єр Сергій Тігіпко доручив відповідним структурам ще раз провести зустрічі з галузевими профспілками й детально проаналізувати результати розгляду порушених ними питань. Із тих питань, реалізація яких сьогодні є проблематичною, мають бути спільно напрацьовані шляхи їх можливого вирішення та етапність реалізації. Ніякої «загальщини» — все конкретно.
Наскільки я поінформований, такі зустрічі проведені кількома міністерствами. Вважаю, саме через спільні наради, консультації, обговорення можуть бути знайдені компромісні рішення щодо врегулювання більшості проблемних питань, що, в свою чергу, слугуватиме порозумінню в суспільстві. На жаль, саме порозуміння нам часом бракує найбільше. Хоч я переконаний, усі політичні сили нашого суспільства мають бути зацікавлені в тому, щоб Україна стала соціальною державою, яка створює умови для гармонійного розвитку людини і бере на себе відповідальність за соціальну справедливість, згуртованість, соціальну безпеку та добробут громадян.
.jpg)
Представниці слабкої статі виступають за гідну оплату праці. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
— Знаю, що одна з пропозицій профспілок стосувалася відзначення в Україні Дня соціальної справедливості.
— Так, уряд підтримав ініціативу профспілок щодо відзначення в Україні 20 лютого Дня соціальної справедливості — як на національному рівні, так і в кожному регіоні. Зокрема, на національному рівні передбачається проведення щорічної національної конференції зі створенням відповідного Оргкомітету; а на регіональному — відбуватимуться спільні заходи сторін соціального діалогу, присвячені цьому дню. Віце-прем’єр-міністр — міністр соціальної політики Сергій Тігіпко надіслав листи з цього приводу до голів облдержадміністрацій.
— Яких же домовленостей вдалося досягти?
— Для опрацювання проблемних питань створено кілька робочих груп. Так, одна з них, наприклад, має підготувати пропозиції щодо підвищення заробітної плати працівникам місцевих органів виконавчої влади. Інша — щодо законодавчого та методологічного врегулювання питання розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вже відбулося засідання цієї робочої групи, на якому прийняте рішення про проведення розрахунків щодо впливу нових розмірів прожиткового мінімуму (з урахуванням податку) на видатки бюджетів усіх рівнів. Питання опрацьовується. Як відомо, згідно з чинним Податковим кодексом із січня 2015 року передбачається запровадити в повному обсязі норму стосовно встановлення податкової соціальної пільги в розмірі 100% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Окремі питання, які порушували профспілки, планується врегулювати шляхом внесення змін до нормативно-правових актів. Так, розроблені: проект спільного наказу Мінсоцполітики та МОЗ «Про внесення змін до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення»; проект постанови уряду «Про затвердження переліку робіт із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці» (щодо збереження умов оплати праці головним лікарям амбулаторій, переведеним на посади завідувачів відділеннями-амбулаторіями, та збереження надбавки за тривалість безперервної роботи працівникам дільничної, швидкої та невідкладної служб, сімейної медицини); проект закону «Про зайнятість населення» (нова редакція), яким планується врегулювати питання нетипових форм зайнятості.
Також підготовлено проект закону «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», яким планується визначити основні положення щодо функціонування нової моделі ринку, у тому числі принципи купівлі-продажу електричної енергії за прямими договорами. Це дасть змогу зменшити тарифи на електричну енергію для підприємств енергоємних галузей промисловості (розробляється Міненерговугілля).
Крім того, розроблені проекти актів уряду щодо збереження прав, пільг та гарантій працівникам закладів охорони здоров’я у зв’язку із зміною організаційно-правової форми закладів охорони здоров’я із бюджетної установи на комунальне некомерційне підприємство, у тому числі закладів державної санепідеміологічної служби (розробляються МОЗ).
Деякі питання, що їх порушували профспілки, стосувалися внесення змін до чинних законодавчих актів, зокрема до законів «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» та «Про колективні договори і угоди» (в частині поширення положень галузевих угод на всю галузь). Слід зазначити, що механізм нарахування компенсації за затримку виплати заробітної плати — щодо врахування подвійної облікової ставки Нацбанку, а також питання поширення дії галузевих угод — передбачається врегулювати у проекті Трудового кодексу. І ми спільно працюємо над такими питаннями.
Хочу підкреслити: йдеться лише про перші результати. Робота над питаннями, які порушують наші соціальні партнери, триває.
— Чи можете підтвердити, що конструктивне співробітництво органів влади, профспілок та роботодавців має не тимчасовий характер, як кажуть, — за потреби, а є пріоритетом діяльності уряду?
— Безумовно. На сьогодні це важливий пріоритет діяльності уряду та органів виконавчої влади всіх рівнів. Адже вітчизняний та міжнародний досвід засвідчує: забезпечити сталий соціально-економічний розвиток та стабільність у суспільстві можна лише за умови тісної взаємодії, конструктивного співробітництва органів влади, профспілок та роботодавців. Саме принципи соціального діалогу лежать в основі реалізації державної політики у сфері соціально-економічних і трудових відносин.
І звісно, як ви можете самі судити, це не випадково збіглося в часі зі зміною керівництва Федерації профспілок, якою керує тепер досвідчений та принциповий Юрій Кулик.
Сьогодні в Україні створені і діють 173 всеукраїнські профспілки і профоб’єднання та 22 всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців. Усі проекти законодавчих та нормативно-правових актів, які стосуються соціально-трудових відносин, розробляються за участю об’єднань профспілок та роботодавців.
А ключовим елементом становлення та функціонування системи соціального партнерства є укладення колективних договорів та угод різних рівнів. Колективно-договірним регулюванням соціально-трудових відносин охоплено понад 8,9 млн осіб.
— Як співпрацюєте з Федерацією роботодавців України та її керівництвом?
— Успішно. Дмитро Фірташ призвів до стрімких позитивних змін та безсумнівного посилення федерації. І свідченням цього є, як ви знаєте, його обрання на цей рік головою тристороннього Спільного представницького органу уряду, роботодавців та профспілок.
Міжнародний авторитет та політична вага Дмитра Фірташа вже принесли значну користь об’єднанню роботодавців — ви не згадаєте до цього настільки впливового та досвідченого керівника на чолі громадської організації, завдяки котрому вона мала б можливість доносити свій голос напряму до вищого керівництва країни.
Нині ми бачимо зовсім іншу Федерацію роботодавців. Забуто чвари між різними організаціями, що входять до неї. Сьогодні це консолідований та потужний голос 21 галузевого об’єднання промислової еліти нашої країни.
Щиро сподіваюся, що процеси консолідації в нашій державі і нашому суспільстві набиратимуть обертів. Адже мета у всіх нас одна — заможна, сильна, демократична Україна, яка може гарантувати надійний та ефективний соціальний захист своїм громадянам.
Валентина КОКІНА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Василь НАДРАГА. Народився в м. Каменську (Росія). Закінчив Луганський державний педагогічний інститут ім. Т. Г. Шевченка, Луганський регіональний інститут менеджменту, Академію державного управління при Президентові України. Одружений, має доньку. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня та Почесною грамотою Кабінету Міністрів.