" Василь ВОЛОЩУК: «Поки що поголів’я свиней в Україні вдвічі менше від потреби»"

23 жовтня 2012

Директор Інституту
свинарства і АПВ НААНУ
Василь ВОЛОЩУК

За повідомленнями інформагентств, Україна різко наростила ввезення свинини із Бразилії. За січень—липень поставки зросли у 3,6 раза. Частка такого м’яса в українському імпорті перевищила 50%. На прохання кореспондента «УК» ситуацію коментує директор Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (АПВ НААНУ) Василь ВОЛОЩУК.

Робота на експорт сприяє розвитку

 Василю Михайловичу, наскільки ця інформація правдива?

— Про це вперше чую від вас. Думаю, це звичайнісінька «качка». Бо на ринку зберігається попит на нашу свинину. Як правило, за великого імпорту ціна на нашу продукцію падала. А в останні місяці навпаки — відзначаємо зростання ціни. Сьогодні м’ясо у живій масі коштує від 20 до 21,5 гривні за кілограм. Можливо, мається на увазі свинина, що йде транзитом через Україну. Деякі наші м’ясокомбінати теж постачають продукцію за кордон, зокрема в Росію, і це лише сприяє розвитку галузі.

 Скільки свиней утримують нині на Полтавщині і в Україні загалом? І чи достатня це кількість для забезпечення внутрішньої потреби країни?

— В області приблизно 400 тисяч голів, у країні — до 8 мільйонів. На жаль, поки що поголів’я свиней в Україні вдвічі менше від потреби. Але до 2015 року плануємо наростити його до 11,7 мільйона голів.

 Як саме?

— Це завдання нам під силу. Якщо створимо базу — побудуємо свинарники, розробимо технології, то поголів’я нарощується швидко. Свині ж — тварини багатоплідні.

 Очолюваний вами інститут створено торік на базі Полтавського інституту свинарства імені О. Квасницького УААН, де за радянських часів була потужна експериментальна база. Вона збереглася чи тепер вчені займаються лише теорією?

— Справді, був період, коли наша експериментальна база не працювала. Але цього року ми її повністю відродили. Знову здійснюємо оцінку тварин генетичним методом і методом контрольної відгодівлі. Завершуємо формування колекційного стада за всіма породами, щоб створювати промислові гібриди з генетичною й науковою метою. А також для популяризації наших порід. Колекційне стадо утримуватимемо на нашій експериментальній базі в Тахтауловому, роботу якої ми поновили. Крім того, спрямували мільйон гривень на реконструкцію приміщень трьох наших племзаводів.

 Як використовуєте інститутську землю, якої у вас чимало?

— Після приєднання до нас державних дослідних господарств — імені Декабристів, «Степового» та імені Вавилова — маємо майже 7 тисяч гектарів землі. Вирощуємо на ній зернові та багаторічні трави, які використовуємо на корм свиням і великій рогатій худобі. Навіть за такого посушливого літа, яке пережили, кукурудза в ДП імені Декабристів дала по 85 центнерів з гектара, ранні зернові — по 54 центнери. Рік у рік нарощуємо і поголів’я ВРХ, для якого цього року заготували на 3 тисячі тонн більше кормів рослинного походження.

 А на що інститут спрямовує виручені від господарської діяльності кошти?

— О, у нас є куди їх вкладати! Розпочали реконструкцію адмінбудівлі, дообладнуємо лабораторії, закуповуємо ком?п’ютери. За рік обновилися майже на 10%. Але коштів усе одно не вистачає. Тому вчимося їх заробляти. Уклали 47 договорів із сільгосппідприємствами по всій Україні і на платній основі надаємо їм наукові послуги. Якась копійка перепадає інституту й від фірм — постачальників імпортного обладнання, яке  використовуємо і рекламуємо у своєму науковому журналі. Між іншим, порівняно з 2011-м утричі збільшили обсяги випуску фахової друкованої продукції.

В агрофірмі «Україна», що у Великобагачанському районі на Полтавщині, перевагу в розведенні надають свиням породи велика біла.
Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Наші п’ятачки мають свого клієнта

 Який кадровий потенціал нового інституту? Чи є з ким відроджувати галузь?

— Сказати, що кадровий потенціал втрачено, не можемо. Хоч тиждень тому втратили одного із трьох академіків. Водночас у нас навчається підростаюче покоління. Маємо достатньо кандидатів наук. Цього року захистилися двоє докторів наук, і до кінця року буде ще один захист. Усі відділи інституту успішно працюють над науковими питаннями розведення, фізіології, годівлі тварин і поліпшення технологій. Маємо непогані результати і вельми високий авторитет.

 Раніше в інституті свинарства працювала лабораторія з визначення вмісту ГМО в агропродукції.

— Вона й досі працює. Здійснює генетичну експертизу і дає надходження позабюджетних коштів.

 Президент НААНУ Микола Безуглий поставив вам завдання:  до кінця вересня створити елітне насінницьке господарство.

— Насіннєвий завод, про який кажете, побудують на базі державного дослідного господарства імені 9 Cічня. Таке рішення ухвалила академія. Ми теж плануємо на 25—30% збільшити виробництво насіння, бо ця справа нині  вигідна. Наступного року плануємо посіяти значно більше кукурудзи, багаторічних трав, сої, сорго, пшениці.

 Нині держава всіляко заохочує розведення ВРХ. А чи спрямовуватимуть бюджетні кошти на свинарство?

— Наскільки знаю, Мінагропрод розробляє варіанти фінансової підтримки галузі. Насамперед вона йтиме на розвиток матеріальної й технічної бази спеціалізованих господарств.

—  Якою бачите роль інституту у відтворенні свинопоголів’я в області і в Україні?

— Ми розробили програму наукового забезпечення галузі, яку схвалили на Президії НААНУ. І ще деякі спільні програми. Також із цього року в наших дослідних господарствах почали працювати станції штучного запліднення. Надаємо послуги з розробки технологій для малих, середніх і великих свинокомплексів.

 Які породи свиней пропонуєте для розведення на наших теренах?

— Полтавська м’ясна, українська м’ясна, велика біла української селекції, миргородська, червона білопояса. Усі їх виведено в інституті, вони перспективні.

  Чому ж тоді аграрії віддають перевагу свиням закордонної селекції?

— Бо вони швидко ростуть.

 Виходить, не така вже й велика перспектива у вітчизняних свиней.

— Помиляєтеся. Наші свині не на межі зникнення. Ось нещодавно отримали два замовлення на розробку відповідних технологій. Із весни 2013 року вітчизняні породи свиней вирощуватимуть на Чернігівщині й Полтавщині. До того ж, багато таких тварин утримує населення. Тож ситуація, як кажуть, під контролем.

Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Василь ВОЛОЩУК. Народився 22 серпня 1957 р. на Житомирщині. У 1983 р. закінчив Українську сільгоспакадемію. Працював на виробництві, науковим співробітником у Полтавському інституті свинарства імені О. Квасницького УААН та на викладацькій роботі в Київському національному аграрному університеті. Доктор сільгоспнаук, доцент. Із 1 листопада 2011р. — директор Інституту свинарства і АПВ НААНУ. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua