Ганна РОМАШКО
для «Урядового кур’єра»
Глави держав та урядів семи провідних країн світу зібралися у Брюсселі на черговий саміт. Це було перше засідання без Росії, членство якої призупинене через анексію Криму і від якої вони передовсім зажадали дій, що викликають довіру та спрямовані на подолання української кризи. У спільній заяві лідери G7 засудили Російську Федерацію за порушення суверенітету України і заявили: готові запровадити нові санкції.
Чотири вимоги до Кремля
Учасники саміту вимагають від Москви: співпрацювати з новообраним Президентом України Петром Порошенком, зупинити постачання зброї і бойовиків на схід України, повністю відвести війська від російсько-українського кордону і гарантувати постачання газу.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель зокрема заявила: «Ми не можемо дозволити собі подальшу дестабілізацію України». І застерегла: на Росію чекають нові санкції, якщо вона не припинить свої дії з дестабілізації ситуації на сході України. «Ми чітко дали зрозуміти, що хочемо продовжити наш триетапний підхід — підтримка України в економічних питаннях, переговори з Росією, а якщо у цих питаннях не буде прогресу — тоді залишається можливість жорсткіших санкцій», — сказала пані Меркель.
У спільній заяві лідерів G7 позицію відображено так: «Ми готові, якщо події цього вимагатимуть, посилити адресні санкції й накласти значні додаткові обмеження, щоб Росія заплатила куди вищу ціну за свої дії».
Як відомо, в рамках третього етапу санкції можуть бути введені проти секторів російської економіки. Світові лідери обговорювали також питання, пов’язані з економікою та енергетикою. Серед іншого вони засудили проведення президентських виборів у Сирії, назвавши їх фальшивими. «Ми засуджуємо підроблені президентські вибори 3 червня: у (Башара) Асада немає майбутнього в Сирії», — йдеться в комюніке за результатами робочої вечері лідерів «сімки» у Брюсселі.
ЄС допоможе зібрати донорів
Водночас президент Ради ЄС Герман Ван Ромпей стверджує, що застосування подальших більш жорстких економічних санкцій стосовно Росії залежить виключно від розвитку ситуації та готовності Москви зупинити дестабілізацію в Україні. Про це він заявив у середу на прес-конференції в Брюсселі. Президент Ради ЄС висловив переконання, що Євросоюз та Україна підпишуть частину Угоди про асоціацію, яка залишилася, найпізніше 27 червня. Він нагадав: на цю дату заплановано підписання угод про асоціацію з Молдовою та Грузією, яке відбудеться у присутності всіх 28 голів держав та урядів країн ЄС.
А президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу заявив: «ЄС готовий організувати донорську координаційну зустріч високого рівня щодо України вже на початку липня і міжнародну донорську конференцію до кінця цього року». Президент Європейської комісії вкотре висловив сподівання у газовому питанні: «Справедливої угоди між сторонами — Україною та Росією — за допомогою комісії щодо попередньої оплати майбутнього газу, щодо модернізації газової транзитної системи майже досягнуто. Закликаю сторони зробити останні зусилля, що буде надзвичайно важливо для всього клімату в регіоні», — заявив він.
Баррозу ще раз нагадав позицію Європейського Союзу щодо того, що енергетика не може бути використана як політична зброя.
«Саміт G7 повинен гарантувати та заохотити скласти цю зброю», — сказав президент Єврокомісії й наголосив: українська безпека у сфері енергетики вкрай важлива для ЄС.