Знакові культурно-мистецькі фігури — Давид Бурлюк, Олександр Олесь, Пантелеймон Куліш, Микола Хвильовий, Іван Багряний — уродженці Сумщини, об’єднані багатьма чинниками, а віднедавна і масштабним книжковим проєктом «Велика спадщина. Сумщина». У його межах упродовж останніх трьох років вийшли томи «Образотворче мистецтво», «Поезія», «Краєзнавство», «Проза (до ХХ ст.)», а днями в Сумах презентували п’яту книжку «Проза (від ХХ ст.)», яка викликала інтерес в області й поза її межами. На обкладинці кожної — прізвища згаданих духовних світочів, чия творчість добре відома не тільки в Україні чи Європі, а й в усьому світі.
Як відповідальний за випуск і співупорядник трьох книжок поезії й прози добре пам’ятаю зустріч представників творчих спілок області — письменників, художників та краєзнавців, що відбулася наприкінці 2017 року. Тоді сумський письменник Євген Положій запропонував започаткувати масштабний проєкт, розрахований щонайменше на десяток томів упродовж 6—8 років, аби представити читачам велетенську культурно-мистецьку спадщину рідного краю за останні століття.
Окресливши контури майбутніх книжок, зійшлися на думці: Сумщина надзвичайно багата на літературні, краєзнавчі, образотворчі традиції, відома як край неповторної народної творчості, архітектури, театру, музики, фотографії, меценатства тощо. Вирішили акцентувати не тільки на земляках, а й на митцях, які в різні часи бували на Сумщині, мають твори, освячені цим краєм. Тобто широка панорама саме у сумському контексті й вимірі.
Звісно, постало питання фінансування, адже такі ініціативи потребують надійного грошового фундаменту. На щастя, Дмитро Живицький, який тоді був керівником апарату — заступником голови Сумської ОДА, а тепер працює її головою, водночас очолював робочу групу з питань місцевого книговидання при обласній державній адміністрації. Він відразу підтримав починання, запропонувавши створити редакційну колегію майбутнього проєкту і братися за роботу. Щодо фінансування запевнив: обласний бюджет підтримає ініціативу, подібних яких в Україні не було і поки що немає. Адже йдеться не про окремі видання на певну тематику, а цілісну бібліотеку з комплексної історії краю.
Перший книжковий млинець не лише не був глевким, а вдався на всі сто: сумські художники настільки активно і професійно взялися за впорядкування тематичного тому, що за кілька місяців рукопис із десятками ілюстрацій був готовий до друку. Давид Бурлюк, Олександр Богомазов, Іван Кавалерідзе, Юлія Бразоль-Леонтьєва, Віктор Зарецький, Василь і Федір Кричевські, Никанор Онацький, Казимир Малевич, Георгій Нарбут — усього майже 100 прізвищ художників, серед яких 70 сучасних.
Видання стало енциклопедією для численних шанувальників образотворчого мистецтва, поповнивши насамперед бібліотеки Сумщини. Так само, як і том «Краєзнавство», під обкладинкою якого вміщено найкращі зразки зі спадщини Олександра Потебні, Дмитра Багалія, Бориса Руднєва, Стефана Таранушенка, Якова Морачевського та десятків інших.
А ось літературна трилогія, до якої ввійшли поетична і дві прозових книжки, перевершила всі сподівання: тут представлено творчість 150 письменників, з-поміж яких Григорій Сковорода, Павло Грабовський, Борис Грінченко, Тарас Шевченко, Михайло Петренко, Олександр Олесь, Микола Хвильовий, Іван Багряний, Остап Вишня, інші класики художньої літератури і нинішні майстри прозового пера. Добір був жорстким, вимогливим, адже це не чтиво, а класична література, що потребує відповідних знань, власної енергетики, співпраці з письменником.
Як наголошує співупорядник літературознавець Юрій П’ятаченко, книжки розраховані на вдумливого читача-співтворця, бо це не випадковий набір текстів, а вдумливе створення мегатексту, голоси Слобожанщини, Наддніпрянщини, Сіверщини — голоси України.
Привертає увагу вишукане поліграфічне оформлення, яке бездоганно виконало видавництво «Університетська книга».
За словами київського письменника уродженця Сумщини Олександра Шугая, поезія і проза якого також увійшли в антологію, маємо справу з унікальним проєктом, значення якого виходить за межі Сумщини і становить загальноукраїнську цінність.
Як наголосив на презентації Дмитро Живицький, область може гордитися не тільки ініціативою, а й її практичним втіленням. Тож на часі підготовка нових тематичних видань, що доповнять і розширять культурно-мистецьку палітру краю.
Інформаційний проєкт «Я — сумчанин» започаткував чотири роки тому департамент комунікації та інформаційної політики Сумської міської ради. За словами його керівниці директорки департаменту Антоніни Кохан, мета проєкту — явити нинішнім і майбутнім читачам портрети сучасників — жителів міста над Пслом, чий внесок у розвиток обласного центру, України особливо зримий, гідний, знаковий. За цей час видрукувано чотири випуски, героями яких стали понад 40 сучасників: учасників АТО, волонтерів, медиків, освітян, спортсменів, артистів, письменників, громадських діячів, підприємців тощо.
Днями в центрі «Романтика» відбулася презентація четвертого випуску, до якого ввійшли журналістські розповіді про дев’ятьох городян: художника-оформлювача Єгора Авдєєнка, учасника АТО Олександра Бабченка, молодого науковця Андрія Безмена, медика-волонтерку Марину Білінську, спортивного тренера Світлану Макаєву, фермера Дмитра Юрченка та інших. Кожен з них — особистість, за кожним вагомі результати у громадській, господарській, спортивній та інших видах діяльності. Тож нинішній і майбутній читач повинен знати їх, брати приклад з тих, чия хата у місті не скраю.