Рік тому в місті енергетиків Новодністровську (Чернівецька область) керівники ПАТ «Укргідроенерго» представили проект будівництва на Верхньому Дністрі каскаду низьконапірних міні-ГЕС руслового та дериваційного типу. Адже Нижній Дністер усім своїм повноводдям уже давно працює на енергетичну міць держави, виробляючи електроенергію на трьох великих електростанціях, зокрема найбільшому в Європі гідроакумуляторі — Дністровській ГАЕС.
Будувати у нацпарку незаконно
Екологічні організації, представники туристичного бізнесу одразу сказали «ні» зведенню промислових об’єктів на території трьох національно-природних парків та регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон». Адже це будівництво безповоротно нищить екологічну систему однієї з наймальовничіших річок Європи, яка становить світову науково-пізнавальну цінність своїми пам’ятками природи та є візитівкою України на світових туристських маршрутах. До того ж це пряме порушення українського законодавства. З таким рівнем правового нігілізму годі сподіватися, що нам будуть раді у Європі.
Попри те що виступи громадськості проти зведення гідростанцій лунають дедалі гучніше, плани Укргідроенерго вбрати Дністер ще й у міні-ГЕС стають реальнішими. Їх навіть внесли як пріоритетні в галузеву Програму розвитку вітчизняної гідроенергетики до 2026 року.
Схоже, замість діалогу і конструктивних дискусій щодо долі Дністра енергетики обрали тактику цілковитого ігнорування думки громадськості та органів місцевої влади. Принаймні депутати обласних рад із зони енергетичного проекту — Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької — так і не почули аргументованих пояснень від державної гідроенергетичної компанії на свої звернення-застереження до Міністерства екології та природних ресурсів України не погоджувати розміщення ГЕС уздовж Дністра через величезні ризики непоправних екологічних наслідків запланованого будівництва. Депутати наголошують, що плани гідроенергетиків суперечать законодавству з охорони природно-заповідного та історико-культурного фонду держави, а також взятим Україною міжнародним зобов’язанням.
Кредити на руйнування?
Сумнівні й економічні зиски від роботи шести нових міні-ГЕС. «Чи варто заради генерації 390 МВт електроенергії, які можна взяти реконструкцією наявних енергетичних потужностей, влазити в ярмо міжнародного кредиту 20 мільярдів гривень, нівечити прибережні села і переселяти жителів, нищити тисячі гектарів родючих земель і рекреаційний потенціал Дністра з його унікальними природними, історичними, археологічними пам’ятками світового масштабу?» — запитують представники громадської організації «Клуб підприємців Буковини», детально проаналізувавши проект міні-ГЕС, зокрема в контексті Енергетичної стратегії України до 2035 року.
— Спорудження шести гребель з каскадом водосховищ підсумковим об’ємом 147 мільйонів кубометрів, дериваційні канали, які сховають 17 кілометрів річкового русла у трубах, змусять забути про розвиток зеленого туризму, рекреації, екологічного землеробства, чим завжди славився цей регіон, — каже голова Клубу підприємців Буковини Марина Кирилюк. — Тому приєднуємося до вимог громадськості дати Дністру спокій.
— Хвилювання передчасні, оскільки технічний проект будівництва шести міні-ГЕС на Верхньому Дністрі лише в стадії розроблення, — запевняє Василь Субота, директор філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПАТ «Укргідроенерго». — Техніко-економічне об∂рунтування, звичайно, передбачатиме під час реалізації нашого задуму необхідні екологічні, соціальні заходи.
Проте провідні науковці країни висловлюють стурбованість із приводу руйнації екосистеми Дністра. Звернення до вищих органів представницької й виконавчої влади країни з приводу призупинення планів будівництва міні-ГЕС, а також відкритий лист Президентові країни підписали 133 вчених різних наукових напрямів з Дніпропетровської, Полтавської, Запорізької, Херсонської, Київської, Івано-Франківської областей. Серед них Герої України, академіки, члени-кореспонденти НАНУ, лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки. Вони просять не допустити остаточного руйнування найважливішої компоненти унікального природного середовища держави — системи її річок.
ЦИФРИ і ФАКТИ
♦ На прибережній смузі Дністра завдовжки 6 км, запланованої до затоплення під час будівництва каскаду ГЕС, 14 давніх поселень, 5 городищ і 2 могильники, які представляють майже всі археологічні культури, відомі в Середній Наддніпрянщині, — від Трипільської до пізнього середньовіччя та козацької доби.
КОМПЕТЕНТНО
«Затоплювати пам’ятки — це дикість»
Людмила АРХІПОВА, завідувач кафедри туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу:
— Для реалізації задумів гідроенергетиків доведеться затопити основну частину Дністровського каньйону. Під воду підуть світові пам’ятки природи, історії, культури, приміром, травертинові скелі з печерами, де здавна люди облаштовували печерні храми і монастирі, комплекси осадових товщ аж до найдавніших — девонських і силурійських відкладів палеозойської ери. Вони становлять велику науково-пізнавальну цінність.
Дністровський каньйон — це ще й унікальна геологічна енциклопедія, що чітко зафіксувала еволюцію земної кори та еволюцію життя, яке було в морському й континентальному середовищах понад 400 мільйонів років тому. Скельні відслонення на Дністрі — пам’ятки природи, подібних до яких у світі немає.
Від будівництва каскаду ГЕС постраждає туристична галузь, яку визнано стратегічним напрямом розвитку Карпатського регіону, життєзабезпечення територіальних громад. Туризм набирає обертів: наповнює скарбниці міст і сіл, створює робочі місця. Івано-Франківщина, приміром, останнім часом приймає понад 2 мільйони туристів щороку. А енергетики зазіхнули на одну з найцінніших не лише в Україні, а й у Європі туристичних атракцій на найпривабливішому відрізку Дністра.
Науковці підтримують вимоги громадських екологічних організацій у тому, що проект будівництва міні-ГЕС на Дністрі має пройти не лише громадське обговорення, а й процедуру Стратегічної екологічної оцінки, передбачену ратифікованим Україною Протоколом до конвенції Еспо, а також чинним законодавством.