ОСОБИСТІСТЬ
Жоден із сучасних спортсменів не зміг побити його рекорд - 32 перемоги у Кубку імператора
За значний особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, розвиток українсько-японських гуманітарних відносин Президент Віктор Янукович своїм указом нагородив видатного борця сумо українського походження Кокі Ная (Тайхо) орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.
То хто ж він, найвідоміший японський борець сумо, майстер майстрів, легенда і національний герой Японії, про якого не припиняють складати перекази?
Виявляється, справжнє ім'я легендарного 48-разового володаря найпочеснішого пожиттєвого титулу йокодзума - Іван Боришко. Щоправда, ще років сім тому він і сам не знав про своє українське коріння, вважаючи себе наполовину росіянином. А від даного батьком імені змушений був відмовитись у дитинстві.
Тайхо Кокі народився 29 травня 1940 року на острові Сахалін у містечку Сісука префектури Карафуто в Японії. Мати хлопця, Ная Кійо, працювала у ткацькій крамниці. Через сварку з батьками вона виїхала на Сахалін, де й познайомилася з чудо-богатирем - майбутнім батьком Тайхо, Маркіяном Боришком, якого сучасники описують як дуже високого й широкоплечого. За словами краєзнавців, Маркіян Боришко народився у селі Рунівщина Полтавської губернії (нині цей населений пункт належить до Зачепилівського району Харківщини), згодом у пошуках кращої долі переселився на Далекий Схід, служив у царській армії, а революції не сприйняв, тому згодом перебрався до контрольованого японцями південного Сахаліну. У 1928 році Маркіян і Кійо побралися, а за рік заснували власну ферму з виготовлення молочних продуктів. У цьому шлюбі народилося троє дітей. Одному з них судилося прославити свій рід.
Під час Другої світової війни японський уряд став проводити жорстоку політику щодо іноземців, тому в 1943 році за підозрою в шпигунській діяльності японська поліція розлучила Маркіяна Боришка з сім'єю і помістила його в резервацію в селі Мікінай на острові Сахалін, де утримували вихідців з України і Польщі. Остаточно зв'язок з родиною було розірвано у 1945 році через окупацію острова СРСР. Радянська влада репресувала Маркіяна як колишнього білогвардійського офіцера.
Дружина з дітьми, як і більшість японців, мусила рятуватися втечею до сусіднього Хоккайдо. Коли ж вона повернулася додому, батьки відмовилися від неї як людини, що була заміжня за "шпигуном і росіянином". Через ці події малолітній Тайхо Кокі не запам'ятав батька, а мати ніколи не згадувала про нього, боячись за долю своїх дітей. Родина була змушена полишити материнську оселю і постійно мандрувати по Хоккайдо в пошуках заробітку.
Та богатирські батьківські гени швидко далися взнаки. Кокі, який на той час носив материне прізвище, бере собі прізвисько Тайхо, що означає Великий Птах, і вже у 1960 році переходить до вищого ешелону японської професійної ліги сумо - макіноуті. До речі, він єдиний, хто впродовж дванадцяти років щорічно перемагав у ній. Тоді ж у листопаді спортсмен виграв свій перший Імператорський кубок, а наступного став йокодзуною.
Закінчивши кар'єру в 1971 році, Тайхо одержав іменну ліцензію і очолив школу свого імені, одну з кращих у світі, а також на громадських засадах головує в Асоціації сумо Японії.
Нині він 70-річний мультимільйонер, якого вважають національним надбанням і не дуже охоче випускають за кордон, піклуючись про здоров'я одного з найважчих людей Японії. Та й сам чемпіон чемпіонів не надто прагне відриватися від улюбленої справи, тому нечасто виїздить навіть за межі своєї школи.
Тож сподівання, що нога Тайхо колись ступить на українську землю, майже марні, але кілька років тому українські активісти передали Великому Птахові часточку землі, взятої на ймовірній малій батьківщині його батька, який помер 1960 року в злиднях, так і не дізнавшись, що саме цього року його син здобув перший чемпіонський титул.