РІШЕННЯ
Депутати обрали спікером парламенту Володимира Рибака та дали згоду на призначення Прем’єр-міністром Миколи Азарова
Ранкове засідання Верховної Ради почалося в атмосфері відчутного напруження. У той час, як єдиний кандидат на посаду спікера Володимир Рибак спробував з місця розпочати свій виступ, біля президії та трибуни сесійної зали розпочалася масова штовханина: депутати з протилежних таборів (дехто навіть зняв для зручності піджак) з ентузіазмом штурхали один одного. Володимир Рибак разом з керівником уряду Миколою Азаровим скептично дивилися на сутичку, а тимчасово головуючий Олександр Єфремов був змушений оголосити перерву.
Відтак кандидат на посаду голови парламенту знову розпочав свій виступ. Цього разу явних сутичок не було, проте представники опозиційних фракцій голосно висловлювали обурення присутністю в сесійній залі депутатів, яких звинувачують у тому, що вони не склали присяги і перетворилися на «тушок». Крім того, опозиція продовжувала вимагати додержання норми про персональне голосування, а також виступати виключно державною мовою.
Володимирові Рибаку було важко навіть через мікрофон подолати шумовий фон, але він таки завершив свій виступ.
Виконати зобов’язання
Основні тези досвідченого парламентарія зводилися до необхідності консолідації та об’єднання сил усіх депутатів для виконання своїх зобов’язань перед народом, розв’язання через законодавчі ініціативи економічних та соціальних проблем держави та створення умов, аби у Верховній Раді запанував дух здорової політичної змагальності.
Загалом процедура обрання спікера тривала близько години, і врешті-решт Верховна Рада обрала на цю посаду Володимира Рибака (Партія регіонів). Його підтримало 250 народних депутатів. Обрано і його заступників: першим віце-спікером став комуніст Ігор Калєтнік із 241 голосом підтримки, віце-спікером — «свободівець» Руслан Кошулинський, за якого проголосувало 305 парламентаріїв. Приблизно за півгодини на офіційному сайті глави держави з’явилося привітання новообраному керівництву парламенту. Президент Віктор Янукович побажав їм та всім народним депутатам конструктивної роботи на благо Українського народу.
Протистояння не на часі
Наступним кадровим рішенням стало надання Верховною Радою згоди на призначення Миколи Азарова Прем’єр-міністром. За відповідне рішення проголосувало 252 народних депутати.
Перед голосуванням Микола Азаров акцентував увагу на тому, що для зменшення впливу кризових явищ у світовій економіці на розвиток України новому уряду необхідно вирішувати нагальні питання, покладаючись на власні сили та на внутрішній потенціал. «Чого чекають від нас люди? Простих речей: стабільних цін, прогнозованого валютного курсу, збереження робочих місць, своєчасних виплат та підвищення заробітної плати, пенсій, стипендій», — наголосив глава уряду.
Він також заявив, що уряд не піде на скорочення соціальних видатків бюджету та збільшення податкового навантаження: «Заходи державної політики матимуть єдину мету: істотно підвищити рівень життя громадян України та соціальні гарантії держави для громадян. Цього можливо досягти лише на міцному економічному фундаменті. Найближчими роками ми повинні максимально мобілізувати весь внутрішній потенціал і забезпечити зростання національної економіки».
Для цього слід активно стимулювати галузі з високою доданою вартістю, впроваджувати політику імпортозаміщення, знижувати енергоємність виробництва. Прем’єр-міністр підкреслив, що зусилля буде сконцентровано на стимулюванні розвитку внутрішнього ринку; зменшенні залежності від зовнішньої економічної кон’юнктури; посиленні конкурентних переваг та підтримці вітчизняного експорту на зовнішніх ринках.
З огляду на це, пріоритетами діяльності нового уряду стануть розширення та зміцнення економічних свобод, прискорення роботи із створення умов для чесної та вільної конкуренції, а також захист прав власності, зміцнення справедливої судової системи, запровадження антикорупційних механізмів на всіх рівнях системи державного управління. Щоб досягти поставлених цілей, необхідна потужна законодавча підтримка, і, за словами глави уряду, вже визначено першочергові для ухвалення законопроекти.
«На нас лежить відповідальність за ефективність роботи влади. Країні потрібні дієздатний парламент і дієздатний уряд. Продовжувати протистояння в сьогоднішній ситуації — шлях у нікуди. Тому офіційно пропоную опозиції зібратися за столом переговорів і неупереджено, конструктивно, виходячи виключно з національних інтересів, проаналізувати всі питання, які є критичними для соціально-економічного розвитку держави», — заявив Микола Азаров.
Наступне засідання Верховної Ради заплановано на 18 грудня.
.jpg)
АЗАРОВ Микола Янович
Народився 17 грудня 1947 року в м. Калуга, Росія.
1971 року закінчив Московський державний університет імені Михайла Ломоносова. 1971-1984 роки — працював на підприємствах вугільної галузі у Підмосков’ї.
1984-1995 роки — заступник директора, директор Українського державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки та маркшейдерської справи.
1994-1998 роки — народний депутат ІІ скликання, голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, член Президії Верховної Ради України.
1996-2002 роки — голова Державної податкової адміністрації.
З листопада 2002 року до лютого 2005 року — перший віце-прем’єр-міністр, міністр фінансів.
З травня 2006 року — народний депутат V скликання.
З серпня 2006 до грудня 2007 року — перший віце-прем’єр-міністр, міністр фінансів.
2007—2010 роки — народний депутат.
11 березня 2010 — 3 грудня 2012 рр. — Прем’єр-міністр України.
13 грудня 2012 року знову призначений главою українського уряду.
РИБАК Володимир Васильович
Народився 3 жовтня 1946 р. у Донецьку.
1965 року закінчив Ясинуватський будівельний технікум, 1973-го — Донецький державний університет, де здобув фах економіста. 1982 року закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПУ.
1988—1992 рр. — голова райради та виконкому Київського району Донецька. До 2002 року працював головою обласної ради та облвиконкому Донецька. 1997—2002 рр. — лідер партії регіонального відродження України.
Серпень 2006 — травень 2007 р. — віце-прем’єр-міністр, міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства.
Народний депутат 3—6 скликань. Член депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України 7 скликання. Обраний у загальнодержавному багатомандатному окрузі. Порядковий номер у списку — 10.
13 грудня 2012 року обраний Головою Верховною Ради України.
Доктор економічних наук, професор, академік Академії будівництва, заслужений будівельник України, повний кавалер ордена «За заслуги».