Що таке економічна реформа? За багатьма бюджетними новаціями міський голова Іллічівська Валерій Хмельнюк бачить просто намір залатати діри в державній скарбниці. Ще з радянських часів Валерій Якович обіймав серйозні управлінські посади, а портове містечко на Одещині він очолює вже 20 років поспіль — чи не рекордний для країни показник?
Те, що зараз хочуть зробити з податковою базою громад, він порівнює з сюжетом казки про вершки та корінці: «Держава свого часу віддала нам податок на доходи — тому що зарплати тоді не платили. Тепер нам намагаються повернути частину податку на прибуток (а чи є він на приватних підприємствах?) і забрати 25% податку на доходи».
Усвідомлюючи, що країна переживає нині найважчі за всю історію незалежності часи, Валерій Хмельнюк каже, що до таких кроків ставиться з розумінням. Тим більше, що бюджетне забезпечення Іллічівська має неабиякий запас міцності. Міський голова особливо підкреслює, що абсолютно неправильно було б вважати, що це приморське містечко з населенням у 75 тисяч городян живе виключно за рахунок порту: «це років 16—17 тому до 90% бюджетних надходжень місту давав порт, а зараз десь 16—17%». Сьогодні добробут міста тримається на успішній роботі десятків сучасних підприємств малого та середнього бізнесу — від харчопрому до машинобудування. «Деякі цифри мене самого шокують, — каже Валерій Хмельнюк, — де ви ще бачили, щоб у місті у ці часи за підсумками півріччя обсяги промислового виробництва були на рівні 173% від торішніх показників?».
Затьмарює радість від успіхів подальша доля отриманого зиску. Вона змушує навіть засумніватися: а чи варто так уже побиватися за ці самі бюджетні надходження? «А навіщо? — каже Валерій Хмельнюк. — Коли гроші є, а витратити їх неможливо: ми практично 13 місяців працюємо без системних платежів. У нас на рахунках 28 мільйонів гривень, що не проплачені через казначейство за вже виконані роботи. Це при тому, що зараз маємо на своїх рахунках 46 мільйонів вільних залишків коштів».
Мер уболіває за партнерів міста, бо на тих насідає податкова: чому не платите податки? Пояснення, що місто заборгувало, бо казначейство щось там затримало, — не приймають.
Інакше кажучи, місто має клопіт не стільки через брак нової системи формування бюджету, скільки через те, що стара працює непередбачувано. Неважко здогадатися, що хоч би яку гарну систему оподаткування у нас запропонували, від неї не буде жодної користі, коли прописані там правила регулярно даватимуть збій.
Явний песимізм у Валерія Хмельнюка викликає і така новація, як єдиний податок на нерухомість: «Це, можливо, спрацює в Одесі, трішки — в Іллічівську, Комінтернівському чи Білявці. А що він дасть у тому ж Ширяєвому (райцентр на північній околиці області. — «УК»)? Запровадиш там податок на нерухомість — то що, колгоспник його заплатить? Він і так ледве дихає».
Розуміючи, що території нашої країни розвинуті доволі нерівномірно, Валерій Хмельнюк не виявляє схильності до містечкового егоїзму: «Був час, ми віддавали 75% власних доходів. Зараз віддаємо 35 — і вже тішимося! Просто має бути система мотивації. Буде більше мотивації — більше зароблятимемо. Більше зароблятимемо — більше ділитимемося».
Містечко, приміром, дуже хотіло поділитися коштами зі структурами містобудування та архітектури. Однак важко вирішувати питання з чиновником, котрий навідується сюди раз на тиждень на дві години — бо так йому доручено. Місто готове фінансувати постійну роботу такого фахівця, аби, скажімо, оперативніше реагувати на кожну спробу незаконного будівництва. Є також намір дати грошей тій самій міліції. «Зробіть спільне підпорядкування, — пропонує міський голова Іллічівська, — не для того, щоб ми керували міліцією, а для того, щоб ми могли її дофінансувати, не порушуючи бюджетного кодексу».
Зараз у місті знайшли вихід, створивши муніципальну охоронну службу у кількості 200 осіб, — «ось вони охороняють місто доволі успішно». У планах — створення кінної міліції, що має стежити за громадським порядком на пляжах та в парках.
На щастя, у нашій країні вже є містечка, хоча це ще виняткові випадки, які не переймаються питанням, як звести кінці з кінцями у своєму бюджеті. На відміну від більшості громад, тут думають не стільки про те, де взяти кошти, скільки про те, як їх краще витратити. Тут уже зараз орієнтуються на розвиток, на перспективу, на нові стандарти життя. І не зле було б, напевне, коли б бюджетні новації дали змогу зберегти такі фінансові взірці, до яких варто підтягуватися й іншим українським поселенням.
А ТИМ ЧАСОМ
Казначейське обслуговування треба реформувати
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
Представники територіальних громад — члени Полтавського регіонального відділення Асоціації міст України на своєму засіданні у місті Карлівка обговорили питання децентралізації влади та проблеми місцевого самоврядування. Із низки невідкладних проблем, що гальмують процес децентралізації, голова правління РВ АМУ Комсомольський міський голова Сергій Супрун виокремив несвоєчасне казначейське обслуговування місцевих бюджетів, що порушує принцип їхньої самостійності. Члени правління вважають, що чинна система казначейського обслуговування потребує реформування. Як варіант пропонували розглянути можливість обслуговування місцевих бюджетів за вибором органу місцевого самоврядування: у Державній казначейській службі України або в банках.
Принагідно обговорили також питання податкової політики та встановлення заборони вносити зміни до Податкового кодексу протягом бюджетного року, що можуть призвести до зменшення надходжень у місцеві бюджети, під які вже заплановано видатки в поточному році. Сергій Супрун зазначив про необхідність передати повноваження, зокрема інспекції Держземагентства на місцевий рівень. Він запропонував прийняти закон про списання штрафних санкцій, нарахованих на заборгованість, що дорівнює сумам не отриманої різниці у тарифах; встановити довільний тимчасовий норматив відрахування коштів гарантованому постачальнику газу і на господарську діяльність ліцензіатів; сприяти на законодавчому рівні затвердженню тарифів на розрахункове обслуговування рахунків із спеціальним режимом використання в Ощадбанку на рівні інших банків; надати можливість підприємствам сформувати розміри тарифів на теплову енергію відповідно до постанови КМУ від 1 червня 2011 року №869.
Особливу увагу учасники засідання приділили також підготовці до нового опалювального періоду. Їх непокоїть брак фінансування з державного бюджету розвитку та вдосконалення системи цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.