Ветерани АТО/ООС обурюються безладом у місті Лисичанську через блокування депутатами міськради прийняття рішень, важливих дляжиттєзабезпечення міста. Варіантом розв’язання таких проблем вони вбачають введення в місті військово-цивільної адміністрації. Такі підсумки першої із запланованих зустрічей, що відбуваються в межах проєкту «Єдність ветеранів Луганщини — у дії».
У Луганській області близько 9 тисяч осіб, які брали участь в АТО/ООС, їх об’єднують 16 громадських організацій. У них майже однакові проблеми і спільне бажання брати активну участь у громадському житті рідного краю.
«Організації створено майже в кожному районі, а в містах Лисичанськ та Сєверодонецьк — по дві. Усі ці об’єднання мають активну громадянську позицію», — розповідає начальник відділу у Луганській області Міністерства у справах ветеранів України Сергій Копилов.
«Основні проблеми у ветеранській спільноті — боротьба за грошові виплати, пов’язані з компенсацією за житло, надання земельних ділянок, фінансові труднощі, порушення прав ветеранів на соціальні гарантії, проблеми із здоров’ям та бюрократія державних органів під час оформлення пільг», — уточнює Сергій Копилов.
На його думку, всі ці проблеми взаємопов’язані, тому виокремити головну дуже важко. Але до найактуальніших можна зарахувати працевлаштування. За І квартал цього року на обліку в обласній службі зайнятості зареєстровано 448 учасників АТО/ООС, професійне навчання пройшла 21 особа, 75 працевлаштовано. Але більшість ветеранів знову йдуть на військову службу за контрактом. І одне з пояснень цього феномену таке: у багатьох бійців, які повертаються із фронту, залишається певний емоційний відбиток тих подій. Найпоширеніша проблема ветеранів — адаптація до мирного життя.
Багато воїнів, які повертаються додому, мають посттравматичні стресові розлади, які так чи інакше впливають у подальшому на їхню психіку. Якщо людина пережила стрес щодо загрози втрати життя чи здоров’я, а майже всі, хто був на війні, це відчули, вона підсвідомо про це постійно пам’ятає. Найкраще рішення тут — реабілітація після повернення додому під наглядом психологів, психоневрологів, інших фахівців.
У Луганській області з 2018 року відкрито Центр відновлювального лікування та реабілітації ветеранів війни, де працюють психологи, які допомагають розв’язати психологічні проблеми ветеранів, надають фахову допомогу.
Але ветеранський загін Луганщини приростає новими побратимами і має на меті брати активну участь у громадському житті області.
Атовці цікавляться й безоплатною юридичною допомогою, місцем дляпроведення спільних заходів, зокрема пошуком приміщення для Veteran Hub у Лисичанську.
Тож на зустрічі з представниками місцевої влади прозвучала пропозиція про проведення конкурсу з підтримки (серед іншого фінансової) проєктів громадських ветеранських організацій. Адже в Луганській області 106 осіб мають статус членів сімей загиблих воїнів, вдів.
Їм усім потрібна всебічна допомога. «Відзначу і таку гарну ініціативу ветеранів, як створення музейних експозицій пам’яті про бойових побратимів. Такі музеї — це осередок історичної пам’яті про воєнні події в Україні, елементи патріотичного виховання молоді, формування позитивного образу ветерана-героя, який став на захист незалежності та суверенітету України.
У Рубіжному, крім музею, створеного на базі Рубіжанського індустріально-педагогічного коледжу з ініціативи учасника бойових дій Андрія Трощія, в міському музеї є сучасний зал з тимчасовою експозицією «Історія у фотографіях та експонатах із зони АТО 2014—2015 років поблизу міста Рубіжне», — розповідає начальник відділу в Луганській області Міністерства у справах ветеранів України.
До речі, наступна зустріч у межах проєкту «Єдність ветеранів Луганщини — у дії» відбулася саме в Рубіжному. На черзі Сєверодонецьк. І майже саме таким був бойовий шлях побратимів під час визволення української Луганщини у 2014 році.
Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»