Ще чотири роки тому українці навіть не думали, що ветеранами вони називатимуть не учасників Другої світової війни із сивими скронями чи тих, кому довелося воювати в Афганістані, а сучасників. Нині ж, за даними Державної служби у справах ветеранів війни, станом на початок березня 2018 року статус учасників бойових дій отримали понад 329,5 тисячі військових учасників АТО, з яких понад 7 тисяч — жінки.
Віддавши частину себе захисту Батьківщини, вони повертаються в мирне життя, де потребують всебічної підтримки не лише рідних і близьких, а й держави. Саме про це йшлося на Міжнародній конференції «VETS: світові практики інтеграції ветеранів до мирного життя».
Захід ініціювали українські та американські громадські організації Combinet Arms, «Юридична Сотня» і «Побратим» за підтримки американського Фонду Маршалла, Міжнародного фонду «Відродження» й парламентського Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
«Держава в міру сил та фінансових можливостей допомагає нашим захисникам, які повернулися з передової. Нині вже понад тисячу поранених в АТО бійців забезпечено протезами та іншими високотехнічними засобами реабілітації», — навів статистику віце-прем’єр-міністр Павло Розенко.
Питання, яке перезріло
Ще в 2014 році починали з виплати 600 тисяч гривень сім’ям бійців, які загинули в АТО. Та у 2015-му були затримки до 6 місяців із перерахунком цих коштів. Нині, за словами урядовця, ситуацію значно поліпшено. Виплати зросли майже вдвічі — до 1,3 мільйона гривень, виплачують їх вчасно. Також встановлено статуси та одноразові виплати захисникам, які отримали інвалідність. Таку допомогу запровадили у 2014—2015 роках, а нині обсяги цих виплат проіндексовано. Так, поранений, якому встановили І групу інвалідності, отримує одноразово понад 700 тисяч гривень, ІІ групу — близько 530, ІІІ — до 440 тисяч гривень.
«Проте поки що не все ідеально у відносинах між владою і ветеранами. Саме тому нині гостро стоїть питання необхідності створення міністерства у справах ветеранів. Адже на сьогодні нерозв’язані проблеми — соціальні, побутові, економічні тощо — покладено на місцеві органи влади. І ситуація щодо їх розв’язання у регіонах різна. А понад 340 тисяч ветеранів, які нині беруть участь у різних державних програмах підтримки, — цифра не остаточна, адже агресія Росії проти нашої країни триває. Отже, зростатиме кількість учасників АТО, ветеранів, які потребуватимуть від держави всебічної підтримки», — наголосив посадовець.
І додав, що саме тому вже давно слід створити таке міністерство, адже питання це, за його словами, вже назріло й навіть перезріло. Павло Розенко наголосив, що потрібно створити відомство, куди буде заведено функціонал з усіх міністерств, які нині розпорошено намагаються допомогти нашим захисникам. Воно має не просто виконувати певні бюджетні програми, а опікуватися ветеранами в усіх площинах цього процесу: від надання соціальної допомоги до системи профорієнтації, надання психологічної допомоги тощо.
Викликів дедалі більшатиме
Погодилася з ним і представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко. Для скоординованої допомоги учасникам бойових дій потрібно створити міністерство, що реагуватиме на виклики, з якими зіткнулися наші громадяни.
«Не маючи поки що якісної допомоги, психологічної, медичної реабілітації, ці хлопці продовжують бойові дії у своїх головах, сім’ях, близькому оточенні. Вони вихлюпують їх на вулицю, тому суспільство не почувається захищеним, адже не захищенні хлопці, які захистили державу», — наголосила депутат.
Тому фахівці новоствореного міністерства повинні будуть реагувати на виклики, з якими зіткнулися наші громадяни і ще зіткнуться у подальшому.
А голова Комітету Верховної Ради у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО та людей з інвалідністю Олександр Третьяков наголосив, що нинішня війна докорінно відрізняється від тієї, яка була в Афганістані. Там застосовували переважно стрілецьку зброю, а на цій — артилерію. І більшість психологічних травм у військових пов’язано саме із цим, у багатьох контузії. Також, на жаль, є й ті, хто, за його словами, не впорався із ситуацією і добровільно вкоротив собі віку. І треба докласти всіх зусиль, аби запобігти цьому й адаптувати захисників до мирного життя. Як-от допомагати їм із працевлаштуванням і житлом.
«За ініціативи й наполягання нашого комітету на 2018 рік передбачено субвенцію обсягом 25 мільйонів гривень із держбюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації для купівлі житла внутрішньо переміщеним особам і тим, хто захищав незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України», — зазначив депутат. І додав, що за пропозицією комітету уряд уже затвердив порядок і умови надання такої субвенції.