Десять років тому через закриття газети, в якій працював, потрапив на курси для безробітних районного центру зайнятості. Серед іншого послухав про можливість започаткувати власний бізнес. Ідея здалася привабливою. Зареєструватися як ФОП (фізична особа-підприємець) справді виявилося хоч і трохи клопітно, але не надто складно.
Проте вже перші запливи у ролі акули інформаційного бізнесу показали: море холодне і непривітне. Треба мати бухгалтерські навички, стежити за нескінченними змінами законів, постанов, наказів і розпоряджень. І мати постійних замовників, здоровий пофігізм та здорову печінку. А у мене ж — ні приятелів-олігархів, ні пофігізму-флегматизму (навпаки — нерви ні к чорту), ні дружби із циферією, ні грошей на найм бухгалтера, ні вміння випити літр без закуски.
Тож уже незабаром почав подумувати про закриття свого відкриття. А дзуськи! Як виявилося, це і дорого, і довго, і тягомотно. Простіше було час від часу (терміни головні збирачі податей щоразу змінювали) заповнювати з матюками «нулівки» (звіти про відсутність діяльності й прибутків) і завозити їх до податкової, щоразу гадаючи: чи вписався у нові забаганки чиновників, чи ні.
Наприкінці ж минулого року вирішив: усе, краще раз відмучусь і закрию той ФОП. Тим більше, що поширилися чутки про покращення. Запитав про це письмово Державну фіскальну службу. ДФС порадувала: полегшення таки є! Понад те, дала посилання на закон і навіть щедро зацитувала його мудрість. Кілька днів я цю мудрість перечитував, навіть під подушку клав. Ні, все одно мені ті виверти юридичної думки невтямки, сам не здужаю.
Довелося лізти у рятівний інтернет. І Святий Світовий Павук допоміг. Усе насправді просто. Експерти сайту РескьюГруп дохідливо втішають, що для закриття приватного підприємства (воно ж ФОП, воно ж СПД) тепер достатньо подати державному реєстраторові заяву на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця та оригінал свого паспорта.
Якщо усе ОК, то тут-таки отримаєте відповідне письмове повідомлення. І все! Теоретично можна встигнути за один день. А що було раніше і що мене так бісило? До середини 2014-го ця процедура тривала мінімум 2,5 місяця. Треба було опублікувати оголошення про ліквідацію, потім самостійно отримати довідки про відсутність заборгованості щодо сплати податків та єдиного соціального внеску. Ще щось казали про аудит, за який треба було платити грубі гроші, але з цим уже сил розбиратися не було зовсім.
Давноочікуване спрощення, за словами РескьюГруп, відбулося «з приходом законодавця до розуміння, що фізична особа-підприємець, на відміну від юридичної, нікуди «не пропадає», а залишається після завершення процедури закриття ФОП «просто» в статусі фізичної особи без приставки підприємець. Проте відповідальність за своїми зобов’язаннями, які виникли під час ведення такою особою підприємницької діяльності, залишається». Тобто візит до фіскальних органів можна залишити на потім, коли буде час, настрій і бажання. Або поки вони самі не захочуть з вами поспілкуватися. Щоправда, звіти (у моїй ситуації — вже згадані «нулівки») за останній звітний період усе одно треба подати. Але це будуть, знов-таки, останні звіти.
Ще трохи про «теоретично за один день». Моя практика з теорією не зрослася. На закриття ФОП за новим, хорошим й удосконаленим порядком, у мене в рідному Голосіївському районі Києва пішло десять хвилин і чотири дні.
Десять хвилин тривало безпосереднє спілкування з реєстратором — доки вона робила запис в електронному реєстрі й друкувала повідомлення для мене про цей запис. Ще хвилина пішла, щоб поставити в іншому кабінеті на цей папірець печатку. Краса!
А чотири дні — саме стільки я намагався з реєстратором зустрітися. Бо охочих отримати послугу значно більше за можливість реєстраційної служби району їх обслужити. Щоб гарантовано потрапити у число щасливчиків, треба встати поночі і встигнути серед перших трьох десятків записатися у список, який самі ж спраглі до адмінпослуг підприємці починають складати години із шостої ранку. Добре, хоч дирекція відчиняє вхід у коридори реєстраційного центру задовго до початку робочого дня, і відвідувачам не доводиться стирчати на вулиці (особливо це оцінили ті, хто приходив сюди у люті морози).
З початком офіційного робочого дня, звіряючись з отим паперовим списком, колеги допустять вас до термінала, і ви зможете отримати свій омріяний талончик електронної черги. Далі треба просто стежити, коли на моніторах під стелею висвітиться ваш номер, і піти до вказаного на тому-таки моніторі реєстраторського столу.
Щоправда, зрозуміти з того талончика, чи ви справді потрапляєте на прийом, чи ні, неможливо. Хоч на папірці вказано кількість людей у черзі та орієнтовний час очікування, це вам ніяк не допоможе. Бо цей термінал підключено до комп’ютера паралельно із таким самим терміналом, що розташований у сусідньому районному Центрі надання адмінпослуг, який обслуговує охочих отримати паспорти, свідоцтва, довідки тощо. Так-так, терміналів два, а комп — один. І електронна черга одна, хоч живих черг — дві, у двох різних, розділених стіною та з різними входами, приміщеннях.
У паперовому попередньому самопальному списку я був того дня, коли потрапив на прийом, сороковим, а термінал видав мені номерок із цифрою 224. Хто з 223 моїх попередників у якому з центрів хоче отримати послугу, невідомо. Після якого саме номера настане моя черга, невідомо. Чи є час, щоб збігати за ріг по булочку, невідомо.
Цікаво, хто підписував акти прийомки цієї чудернацької системи? І скільки грошей у неї вгатили? Сподіваюся почути відповіді від голови Голосіївської РДА та одноіменної прокуратури. А головне — хочу почути, коли цих електронних сіамських близнюків таки розділять.
Із плюсів: стільці в коридорі Голосіївського районного у м. Києві відділу держреєстрації є, туалет працює, заплатити за послуги можна через термінал у коридорі, є консультант, яка швидко і до ладу розкаже, що й до чого. Є навіть кавовий автомат.
А на стінах — роз’яснення й зразки заповнення бланків. Хоч краще б ці роз’яснення були в інтернеті на відповідній сторінці. Хоч як шукав, доки писав цю статтю, нічого про те, як закрити ФОП, на сайті Голосіївської РДА не знайшов.
Отож покращення є, але якесь недороблене.
У ТЕМУ
Реєстратора впіймали на хабарі
ОТАКОЇ! Один із державних реєстраторів Голосіївського району м. Києва (саме того, де я два місяці тому закривав своє підприємство. — Авт.) вимагав 13 тисяч гривень хабара. За отримані кошти посадовець обіцяв швидко зареєструвати громадян як суб’єктів господарювання.
За повідомленням прес-служби Національної поліції, 29 лютого під час отримання останнього траншу в сумі 9,4 тисячі гривень посадовця затримали працівники Управління захисту економіки Національної поліції, прокуратури та СБУ в місті Києві. Гроші вилучили.
Реєстраторові загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.
Від редакції. Про всяк випадок повідомляємо телефон довіри та адресу електронної пошти департаменту захисту економіки Національної поліції України: dze@police.gov.ua, 098-103-96-59
Леонід ОЛЬШЕВСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»