Гадаю, маю повне моральне право розповісти про ситуацію, яка загрожує нашому технікуму, а заодно застерегти інші педагогічні колективи таких само закладів від можливого повторення ситуації. Кажу так, бо свого часу очолював технікум упродовж 16 років, а загалом віддав йому понад 40 років життя.
Недавно в Черкаському політехнічному технікумі відбулися вибори на посаду директора, в яких брали участь два кандидати: Дмитро Галат, який очолював навчальний заклад протягом останніх 11 років, та Руслан Красовський — викладач спеціальних дисциплін. Перший кандидат набрав 38,18% голосів, другий — 57,27%. Безпосередньо процедура голосування пройшла без жодних зауважень. Але розповісти хочеться про те, що передувало голосуванню, та про обстановку навколо.
Щоб досягнути бажаного результату, одна зі сторін розгорнула агітаційну кампанію, побудовану винятково на дискредитації нинішнього директора та всієї адміністрації. В колективі поширювали листівки з необґрунтованими звинуваченнями, неправдиву інформацію щодо роботи оргкомітету і виборчої комісії та закиди щодо підробки бюлетенів. Бруд виливали й у соціальних мережах. Градус напруги сягнув такої позначки, що звинувачувані змушені були звернутися із заявою до працівників правоохоронних органів (про це поінформовано й Міністерство освіти і науки). Питання про недопущення подібних дій розглядали на засіданні профспілкового комітету.
Я далекий від того, щоб вважати роботу Дмитра Володимировича ідеальною. Звичайно, і в його діяльності на посаді директора є певні недоліки. Але робота Дмитра Володимировича давала максимально ефективні результати в цих умовах. Протягом останніх п’яти років колектив технікуму щорічно одноголосно визнавав роботу Галата задовільною. В перехідний період реформування галузі директор доклав значних зусиль задля вирішення питань фінансування технікуму як самостійної юридичної особи, а також збереження рівня прийому на навчання студентів за регіональним замовленням, запровадження дуальної форми навчання. Залучені за попередні 5 років спонсорські кошти в сумі 3 мільйони 458 тис. грн спрямовано виключно на розвиток матеріально-технічної бази навчального закладу. Крім того, робота директора і досягнення колективу були належним чином оцінені на регіональному та всеукраїнському рівнях: Д.В. Галат — голова ради директорів закладів вищої освіти області, член правління всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації», учасник робочої групи МОН з розробки Закону України «Про фахову передвищу освіту», його нагороджено Подякою МОН за участь у підготовці цього документа.
Якими ж аргументами оперував кандидат, який набрав більше голосів? На мою думку, це те, що зараз називають популізмом, підтасовкою фактів, порожніми обіцянками. Тоді як одні забезпечували життєдіяльність і розвиток технікуму, інші чинили психологічний тиск на колектив, переконували людей у можливості отримувати вищі доходи за рахунок оренди державних будівель і створення платних гуртків для студентів. Та зрештою вони скористалися недоліками системи виборів директора закладу, яку з 1 січня наступного року змінять. Навколо керівництва технікуму свідомо створювали негативну атмосферу.
Одним із козирів кандидата, який не має досвіду адміністративної роботи, стала критика принципових вимог директора технікуму щодо сумлінного виконання викладачами та студентами їхніх безпосередніх обов’язків. Адже керівник не заплющував очі на проведення занять на низькому професійному рівні, невикористання наочних матеріалів, на те, що студентів безпідставно відпускали із занять серед навчального дня; критикував він за те, що не проявляють ініціативи щодо проведення позаурочних, виховних і наукових заходів для студентів, зрештою не допускав корупційних дій.
Сам себе запитую: можливо, ми, колишні директори, взяли занадто високу планку вимог до себе й до колег, відтак і якості навчального процесу?
Намагаючись передбачити подальший перебіг подій, песимістично прогнозую: все це може призвести до втрати досягнень, здобутих за 97 років існування технікуму, навіть паралізувати роботу навчального закладу у зв’язку з терміновим переоформленням та розробкою нових юридичних документів відповідно до Закону України «Про фахову передвищу освіту».
Занепокоєння розділяють батьки студентів, які обрали наш навчальний заклад завдяки створеному відповідальною частиною колективу позитивному іміджу, високому рівню вимогливості до навчання та виховання студентів, належним умовам для навчання, індивідуальному розвитку особистості студентів та проживанню в гуртожитку. Виникає загроза втратити налагоджену систему зв’язків з роботодавцями, спонсорами щодо профорієнтаційної роботи, працевлаштування випускників, модернізації та підтримання в робочому стані обладнання лабораторій і майстерень в умовах недостатнього державного фінансування. Існує і ймовірність призупинення розвитку програм, спрямованих на забезпечення належного кадрового й матеріально-технічного рівня підготовки фахівців із 10 виробничих спеціальностей. Та й колектив починає розуміти, що люди певною мірою стали заручниками особистих амбіцій переможця та його оточення.
Чи може досвід технікуму стати в пригоді іншим колективам у майбутньому? Зможе, якщо ті, хто бере участь у виборах керівника, добре аналізуватимуть передвиборні гасла кандидатів і можливість їхнього здійснення. Відрізнятимуть популізм та фейки від щоденної наполегливої роботи висококласних фахівців. Очевидно, не завадить і пильніша увага галузевого міністерства до того, що відбувається в навчальних закладах, а також удосконалення безпосередньо системи виборів керівника, аби на такі посади потрапляли люди високопрофесійні, адже у їхніх руках — долі дітей, як і зрештою навчальних закладів.
Геліодор БЛОНСЬКИЙ,
викладач,
директор Черкаського політехнічного технікуму (1992—2008 рр.),
для «Урядового кур’єра»