Нещодавно наші читачі надіслали в редакцію НІБИТО вирізку з газети «Урядовий кур’єр». В ній ТОВ «Укрборг» (колекторська компанія, яка займається врегулюванням проблемних боргів для клієнтів-кредиторів та позичальників) посилається на ДИВНЕ рекламне оголошення… в нашому виданні. Опубліковане воно під заголовком «Увага розшук» (насправді ми подібних оголошень не друкуємо). В ньому йдеться про те, що Подільський РУ ДУ МВС України в Києві за підозрою в скоєнні злочину розшукує трьох громадян (їхні прізвища названо), які оформили кредити і не виконують відповідні зобов’язання. Внизу припис: «Просимо всіх, кому відома будь-яка інформація про місцезнаходження підозрюваних у фінансовому шахрайстві, повідомити до найближчого відділення міліції за номером 102. Не будьте байдужими, адже ви можете стати їхніми наступними жертвами». Для уточнення інформації за даною справою надано інші телефони.
На прохання начальника відділу реклами «УК» зв’язатися з керівництвом «УкрБоргу», щоб прояснити ситуацію, у цій компанії кинули слухавку. Загалом ця компанія, хоча і є дійсним членом Асоціації учасників колекторського бізнесу України (АУКБУ) та Федерації європейських національних колекторських асоціацій, оповита певним ореолом таємності: імен її керівників на сайті не вказано і дізнатися телефоном ім’я очільника «УкрБоргу» для офіційного запиту «УК» неможливо…
Вибити борги
Утім, письмову відповідь із «УкрБоргу» нам таки надіслали. В ній ідеться про те, що ця компанія не має жодного стосунку до цього інциденту. Її ім’я використали з ганебною метою невідомі особи. Щодо вказаних її номерів телефонів, то вони є на корпоративному сайті, а також на інших інтернет-ресурсах, тому зовсім нескладно їх знайти. В «УкрБоргу» вважають такий стиль роботи недопустимим і таким, що «може мати репутаційні наслідки як для газети та банку, так і для самої компанії».
В «Альфа-Банку» стверджують, що договір між цією фінустановою та ТОВ «УкрБорг» від 25 січня 2012 року та видані на його підставі довіреності не чинні і жодних дій, спрямованих на стягнення проблемної заборгованості на підставі вищевказаного договору, на сьогодні не здійснюється.
То кому ж знадобилося задля вибивання боргів клієнтів-фізосіб прикриватися ім’ям нашого видання? Думаю, пошук відповіді на це запитання у компетенції відповідних правоохоронних органів.
«Це очевидне порушення прав громадянина, розповсюдження завідомо неправдивої інформації, підрив ділової репутації видання. Потрібно готувати відповідні позови», — вважає голова правління Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» Михайло Стрельніков.
«Використання колекторськими компаніями у своїй діяльності засобів масової інформації (газет, журналів тощо ) як способу стягнення боргів з громадян протиправне, оскільки поширення персональної інформації про боржника — це порушення його прав на особисте життя і таємницю, на повагу до його гідності, на недоторканність його ділової репутації тощо», — констатує старший юрист юридичної компанії (ЮК) FCLEX Євген Філоненко.
Чому загострюються пристрасті?
Згідно з даними НБУ, станом на 1 жовтня 2015 року всього кредитів фізособам видано на 138,1 мільярда гривень, із них проблемних — 27,5 мільярда. Частка простроченої заборгованості за кредитами у загальній сумі кредитів досягла 19,9%. Тобто кожен п’ятий кредит — проблемний. Але, за даними незалежних експертів, кількість проблемних кредитів у портфелях банків становить 50—60%. «Саме тому для нашої держави потрібна ефективна система стягнення проблемної заборгованості. Якщо людина бере кредит і не виплачує його, то банки змушені закладати ці ризики в процентну ставку. Дорогі кредити в магазинах та високі процентні ставки на розвиток бізнесу пояснюються тим, що вам доводиться оплачувати банку за тих, хто взяв кредит і не повернув його», — зазначає виконавчий директор Асоціації учасників колекторського бізнесу України Сергій Нікіфоров.
За даними Асоціації учасників колекторського бізнесу України, в структурі ринку проблемних боргів в Україні кредити під заставу становлять 30%, без застави — 70% (в Європі аналогічні показники становлять 80% і 20% відповідно). Тобто структура кредитних портфелів банків Європи та України суттєво відрізняється. Наприклад, у Європі банки видають більше довгострокових кредитів на придбання житла та засобів пересування. Це зумовлено доступом до так званих дешевих довгих грошей, коли фінустанови залучають гроші і видають їх під невеликий відсоток на тривалий термін. З-поміж факторів і стабільна економічна ситуація, повільний інфляційний процес, низька облікова ставка національних європейських банків. Споживчі, порівняно невеликі кредити, становлять меншу частку. В Україні банки готові видавати невеликі кредити на короткий термін, щоб перестрахувати свої можливі втрати через ризик неповернення. Кредитування іпотеки та авто більш ризиковане в нинішній економічній ситуації. І банки дуже вибірково підходять до видачі таких кредитів.
«Свою ефективність стягнення боргів з фізичних осіб колекторські компанії збільшують за допомогою психологічного тиску на самих боржників (їхніх родичів) та низького рівня правової культури останніх — вони елементарно не знають своїх законних прав і свобод, які надає їм та гарантує держава, і не можуть порушувати інші», — каже Євген Філоненко. Серед найпоширеніших методів «вибивання» колекторськими компаніями боргів з фізосіб — телефонні дзвінки боржнику і його близьким упродовж доби (особливо в ранній та нічний час), надсилання письмових листів та SMS-повідомлень з погрозами і залякуванням, повідомлення про наявність боргу та іншої особистої інформації за місцем роботи боржника. Колектори знайомляться з боржником та його родичами, тиснуть на них психологічно й морально. Тепер в арсеналі засобів їхнього «впливу» і нібито публікація оголошень у ЗМІ. Тому якщо читачі «УК» та їхні знайомі стикаються з фактом використання інформації про них у таких «газетних» оголошеннях, просимо інформувати про це правоохоронні органи та нашу редакцію.
За оцінкою Михайла Стрельнікова, з кожної тисячі гривень повернутого боргу колектори отримують 75%, і ця частка невпинно зростає. І хто знає, до чого завтра додумаються винахідливі представники цього бізнесу, якщо їх вчасно не зупинити.
PS Наша газета друкує оголошення про виклик до суду громадян, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме. Це офіційна інформація із суду з підписом судді, скріплена печаткою. А неперевірену інформацію, та ще й під рубрикою «Увага, розшук!» ми ніколи не друкували.
КОМПЕТЕНТНО
Віталій ШАПРАН,
головний аналітик рейтингового
агентства «Експерт-Рейтинг»:
— Ринок колекторських послуг, створений в Україні в 2008—2009 роках, регулюється Цивільним кодексом. Він більшою мірою належить до компетенції Міністерства внутрішніх справ, ніж фінансових регуляторів — Нацбанку та Нацкомфінпослуг. Цивілізованого ринку поганих боргів в Україні немає, він, швидше за все, скидається на гру на нервах і є ринком без правил. Колекторські компанії купують погані борги за 1—5% їхньої номінальної вартості, іпотечні — за 20—30% номіналу, а дохідність цього інструменту іноді перевищує 100% річних.
Ірина ЛАВРУК,
директор ТОВ «УкрБорг»:
— Комісійна винагорода колектора коливається залежно від первинної чи вторинної обробки боргу, а також «віку» заборгованості. Чим «молодший» борг, тим нижча агентська винагорода. За останні три роки процент комісійної винагороди дещо зріс, проте значно погіршилась і якість кредитних справ, які передаються на обслуговування. Колекторські компанії разом із традиційними методами (телефонні дзвінки, листування, візити до боржників та зустрічі в офісі компанії — переговорний процес) пропонують нові рішення, які спрощують боргове навантаження на позичальника. За оцінкою учасників колекторського ринку, в 2016 році ринок зросте на 20%, обсяг збільшиться на третину, а структура залишиться сталою.