Історично технології завжди визначали форму та спосіб ведення війни, надаючи безперечну військову перевагу тій стороні, яка ними володіє. Навіть якщо ця сторона значно менша за супротивника. Зі створенням штучного інтелекту, дронів та автономних систем управління воєнні дії багато в чому змістилися безпосередньо з поля бою в технологічну площину. Тому нині розвиток військових технологій та нові інноваційні рішення для України, по суті, — питання виживання.

У Міністерстві цифрової трансформації це розуміють, і тому започаткували кластер Brave1 — масштабну платформу для розвитку військових інновацій. Детальніше про його роботу та різні аспекти використання технологій в боротьбі з ворогом в інтерв’ю Укрінформу розповів віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло ФЕДОРОВ.

Про технології, що допоможуть перемогти

— Розкажіть детальніше про особливості та завдання новоствореного Brave1.

— Brave1 — це міжгалузевий проєкт, спільна ініціатива Міністерства оборони, Генерального штабу ЗСУ, Ради національної безпеки і оборони, Мінцифри, Міністерства стратегічних галузей та Міністерства економіки. Його мета — стимулювання та підтримка розвитку компаній, які працюють у напрямі оборонних технологій. Це буде платформа для об’єднання державних та приватних ініціатив з розроблення інноваційних рішень в інтересах сил оборони й безпеки, що допоможе Україні здобути технологічну перевагу над ворогом і наблизить перемогу. Роботу над її створенням ми почали ще до повномасштабного вторгнення, але істотно наростили зусилля для запровадження протягом останніх шести — семи місяців. Ми проаналізували світовий досвід та знайшли потрібний нам варіант.

Для індустрії кластер пропонує організаційне й експертне супроводження розробок, а також доступ до акселераторів та інкубаторів. Ідеться про системну роботу над удосконаленням розробок, підвищення знань у питаннях масштабування бізнесу, формування цінності для інвесторів, менторство. Розробники матимуть доступ до науково-дослідного (R&D resource) центру, який допомагатиме з необхідними компонентами, випробуваннями, устаткуванням, інформацією.

— Які основні функції виконуватиме кластер?

— Умовно ми їх поділили на чотири: створення єдиної координаційної платформи в галузі військових технологій; надання підтримки підприємцям, що працюють у галузі оборонних технологій (defense tech); швидка доставка технологічних рішень замовникам; ефективна взаємодія з усіма командами та зацікавленими особами, що працюють в Україні й за кордоном. Загалом усе можна звести до однієї основної функції: створення для компаній, стартапів, наукових установ та інших організацій найоптимальніших умов для ефективного розроблення нових продуктів та рішень в галузі оборони. Ми хочемо, щоб розробники знали, куди можна звернутися, щоб протестувати продукт, як удосконалити технологію, масштабувати виробництво, знайти інвестиції або отримати необхідні консультації.

— Скільки проєктів та розробників у напрямі defense tech вже долучилися до проєкту?

— На початковому етапі йдеться про сотні партнерів та ще більше конкретних проєктів, які сприятимуть перемозі, подальшому відновленню держави й посиленню її обороноздатності. Наприклад, у сегменті безпілотних літальних апаратів маємо вже понад 80 компаній, з якими в нас буде взаємодія в межах Brave1. Нині спільно проводимо випробування нових продуктів, досліджуємо різні технологічні розробки, щоб у подальшому інтегрувати їх у державні замовлення. Нам вдалося побудувати певний прототип взаємодії в роботі з технічною спільнотою, що працює з БПЛА. Маємо позитивний результат. Тому цей досвід плануємо перекласти на інші напрями, з якими працюватимемо. 

— Заплановано максимальну взаємодію між розробниками й державними органами?

— Саме так. Вважаю, що найголовніше — перетворити державу, по суті, на венчурного інвестора. Потрібно більше ресурсної підтримки ідей та проєктів з потенціалом для захисту нашої країни. Держава має працювати на користь компаній, які функціонують у галузі військових технологій, а не створювати їм бар’єри. Будуть гранти, які можна отримати, експерти, з якими можна спілкуватись, а також спільноти, де можна знайти однодумців. Часто проводимо оборонні хакатони і бачимо, що вони створюють передумови для нових ідей і технологічних рішень.

На кожному етапі реалізації проєкту презентуватимемо конкретні цілі та відстежуватимемо, наскільки швидко реагуємо на запити розробників. Дуже важливо, що до цього процесу залучено Генштаб та Міністерство оборони як інституції, які зможуть поставити розробникам конкретні завдання. Кожен зможе працювати над тим, що вважає цікавим, і має власне бачення щодо продукту.

— Як далі відбуватиметься комунікація між військовими та розробниками?

— Створено спеціальний сайт, де розробники (окремі люди й компанії) зможуть зареєструватися та поділитись інформацією про власну ідею чи напрацювання. Після цього експерти оцінюють дані та вирішують про надання безповоротного гранту від Фонду розвитку інновацій та іншої ресурсної допомоги. Сюди зможуть звертатися розробники, які вже мають проєкти, але потребують, наприклад, експертизи чи відповідей на конкретні запитання. Усі вони одержать профільну підтримку.

До платформи матимуть доступ Міноборони, Генштаб, РНБО, Мінстратегпром та Мінекономіки. Ключові експерти зможуть підхоплювати важливі проєкти й допомагати з їх реалізацією, зокрема тестуванням на відповідних полігонах. Весь процес простежуватиметься. Це дасть нам змогу аналізувати ситуацію й удосконалювати механізм взаємодії. Відбуватимуться офлайн-конференції за участі військових представників, де буде нагода презентувати свої ідеї та розробки.

— Яке ваше бачення пріоритетних напрямів розробок?

— Це дуже широкий спектр. Від сучасних технологічних засобів розвідки, кібербезпеки, штучного інтелекту, засобів розмінування, систем автоматизованого управління, зв’язку та захисту інформації до ракетно-артилерійських засобів вогневого ураження, космічних технологій, систем РЕБ, БПЛА та медичного забезпечення. І це лише частина того, на чому зосередимо роботу. Платформа буде гнучкою, щоб забезпечити їй можливість реагувати на нові виклики та створювати різні інноваційні продукти.

— Чи допоможе кластер залучити іноземні компанії до впровадження технологічних рішень в Україні?

— Упевнений на 100%. В Україні вже працює багато закордонних фахівців, які допомагають нам боротись із загарбниками. Наприклад Palantir — компанія, яка розробляє програмне забезпечення для аналізу даних. Один із продуктів, побудований на базі штучного інтелекту, вже використовують на деяких ділянках фронту. Опрацьовують процеси, яких раніше не застосовували в інших країнах. Або компанія Clearview AI, розробник інтелектуальної платформи, яка працює на основі технології розпізнавання облич. ШІ допомагає ідентифікувати росіян, що скоювали злочини на території України. Це дасть змогу в майбутньому притягнути кожного до відповідальності.

У нас є ШІ, який використовують в БПЛА. Маємо розробки світових і вітчизняних компаній в цій галузі. Поки що це не масове явище, але напрям активно розвивається. В Україні тестують багато унікальних технологій, пов’язаних із ШІ, розпізнаванням об’єктів та супутниковим зв’язком Але про це розкажемо пізніше, після нашої перемоги. Тому вважаю, що Brave1 лише посилить цю співпрацю з партнерами.

— У межах кластера заплановано створення Advisory Board — спільноти впливових фахівців. Що це і навіщо?

— Переглянувши світову історію, ми надихнулися досвідом США під час Другої світової війни, які через створення відділу оборонних інновацій в Пентагоні (Defense Innovation Unit, DIU) запроваджували проєкти, що в подальшому змінювали розвиток військових технологій. Туди входили представники різних компаній та установ зі світовими іменами. Схожу консультативну раду хочемо створити для Brave1. Це будуть впливові фахівці, які мають досвід у галузях інновацій, технологій та озброєння на міжнародній арені. Вони стануть амбасадорами проєкту у світі.

Україна — досить технологічна країна з високими цифровими навичками. Ми дуже швидко навчаємося та обмінюємося досвідом із застосування нових технологій під час реальної війни, що дає нам унікальний досвід, якого немає в жодній країні. Така взаємодія зі світовими партнерами дасть змогу краще зрозуміти наші потреби. Це і про капіталізацію компаній, які нині працюють в defense tech. Упевнений, що найближчими роками в Україні в галузі оборонних технологій розвинуться потужні компанії, які коштуватимуть більш як мільярд доларів.

— Налагодження ефективної роботи Brave1 потребує фінансування. Із яких джерел воно надходитиме?

— Brave1 запроваджують на базі Фонду розвитку інновацій, який перейшов у сферу управління нашого міністерства. Початковий бюджет становить 50 мільйонів гривень на реалізацію проєкту. Цих коштів нам вистачить для першочергових грантів та розуміння того, як усе працюватиме. На моє переконання, після того як кластер запрацює, створюватимуть приватні фонди, які інвестуватимуть у проєкти, знайдені через Brave1.

Ми лише надаємо середовище для розроблення технологічних defense-продуктів. Далі справа за приватним сектором, який, до речі, найкраще започатковує бізнеси. Тобто наше завдання в тому, щоб не виконувати типові для держави функції. Можемо започаткувати власний акселератор, але він не буде настільки ефективним, як приватний. Кластер надає потужний сигнал для суспільства: «Приходьте сюди, ми допоможемо вам».

— На вашу думку, як робота Brave1 вплине на розвиток сегменту defense-tech в Україні?

— У нас немає переваги в чисельності військових та кількості зброї порівняно з росією. Однак можемо досягти успіху, максимально використовуючи технології та інновації. Наприклад, безпілотники можуть стати очима, які дадуть нам змогу бачити поле бою й реагувати на події в реальному часі, супутниковий зв’язок — оперативно інформувати про ситуацію. Технології допомагають зберегти життя наших військових та зробити артилерію і зброю точнішою й ефективнішою.

росіяни це також розуміють, тому ми повинні постійно розвиватися та протидіяти нашому ворогу і на технологічному полі бою. Це означає, що нам потрібно максимально фокусуватися на розвитку підприємств і компаній в оборонній промисловості. Інвестування в цей напрям стане дуже важливим. Нині більшу частину бюджету України витрачають на озброєння — ринок розширюється. Нам потрібно його розвивати, виготовляючи власні продукти.

Про вітчизняну безпілотну армію

— Щодо БПЛА. Яка нині ситуація із проєктом «Армія дронів»?

— Ми вже законтрактували понад 3800 комплексів БПЛА на понад 4,1 мільярда гривень, навчили більш ніж 7 тисяч операторів дронів. Наша мета — навчити 10 тисяч людей, тому рухаємося в цьому напрямі. Нині в Україні функціонують більш як 20 шкіл, де люди можуть опанувати навички керування дронами. Щомісяця кількість шкіл збільшується на одну-дві. Майже в кожного виробника дронів є своя школа. Напрям розвивається. 

Нещодавно спільно з партнерами ми укомплектували необхідним обладнанням бійців перших трьох ударних рот БПЛА, які успішно завершили навчання. Найближчим часом буде укомплектовано інші роти військових. За допомогою дронів вони виконуватимуть розвідувальні й ударні місії, зокрема координуватимуть артилерію. Автомобілі дадуть змогу здійснювати рейди мобільних груп у тил ворога, доставляти вантажі та евакуювати поранених.

— Як оцінюють потребу безпілотників на фронті?

— На фронті потрібні всі види безпілотників. Розуміємо, скільки їх необхідно для всіх сил оборони, які можливості в українських виробників і те, про яке фінансування йдеться. Однак ця інформація конфіденційна, оскільки може розкрити наші плани ворогам. Можу запевнити, що ми робимо все можливе, аби закрити цю потребу.

— Є інформація, скільки дронів знешкодили або пошкодили російські загарбники за час воєнних дій?

— У загальному орієнтуємося в тому, скільки в середньому живе кожен вид дронів. Підрахувати їхню точну кількість неможливо з різних причин. Ідеться про сотні. Буває, протягом одного тижня втрачаємо приблизно сотню, а буває й менше. Тому втрати тут є, і вони постійні.

— Раніше були певні проблеми із ввезенням дронів в Україну. Яка нині з цим ситуація?

— Ситуація змінюється на краще. У нас підписано два закони, які звільняють від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість операції із ввезення в Україну БПЛА. Працюємо, щоб звільнити від ПДВ ввезення комплектуючих для них, хочемо підтримати безпосередніх виробників. 

Ми врегулювали ситуацію з калькуляцією. Уряд ухвалив постанову, що фундаментально змінює підхід держави до самого мілтех-бізнесу. Раніше прибуток на іноземні комплектуючі був 1%, на власні товари та послуги — 30%. Така регуляція стримувала розвиток українських виробників, стимулювала їх до переїзду за кордон чи маніпуляцій з документами. Щоб стимулювати розвиток БПЛА в Україні й залучити більше компаній до виробництва, масштабування та підвищення рівня локалізації комплектуючих, держава підняла частку прибутку до 25%. Також триває робота над бронюванням інженерів компаній, які виробляють БПЛА.

— Як розвивається український ринок з виробництва безпілотників?

— На цьому ринку відбувається революція, яка сприяє його активному розвитку. Цього року буде значний прогрес. Більшість основних проблем, які гальмували ринок, розв’язано. Є бюджет для сталих виробників дронів. Його вистачить, щоб підтримати їх та надати можливості для максимального нарощування виробництва. Звичайно, є ще певні бюрократичні процеси, які заважають, але ми з ними боремося.

— Стосовно збору на перший у світі флот морських дронів. Як тут справи?

— Проєкт активно розвивається. Є багато розроблених інструментів, які тестують. Про деякі з них українці можуть чути, про інші — поки що ні. Але найголовніше попереду. Нам вдалося зібрати майже пів мільярда гривень. Один такий апарат коштує 10 мільйонів гривень. У вартість входить дрон, оснащений системою автопілотування, відеопідсистемами, зокрема нічного бачення, зв’язком, захищеним від впливу ворожих засобів РЕБ, резервними модулями зв’язку та бойовою частиною. У комплекті — наземна автономна станція управління, система транспортування і зберігання, центр обробки даних і кілька особливих сюрпризів для наших ворогів.

Про важливість штучного інтелекту та знання про нього

— Днями ви зробили короткий допис у телеграмі, після чого українці почали будувати навколо нього різні теорії: «Або ти розберешся зі штучним інтелектом, або він замінить тебе». Що насправді ви мали на увазі?

— Це порада самому собі та українцям зокрема. ШІ — безповоротний тренд, який краще очолити. Його можна боятися та ігнорувати або розібратись і використовувати для поліпшення власного життя. Доки розвиток цього сегменту лише набирає обертів, є нагода завчасно вивчити технології OpenAI, Google, Microsoft та інші. ШІ впливатиме на ринок праці, і до цього варто бути готовим.

Не менш важливе навчання дітей з перших класів до роботи із ШІ, щоб вони знали, як він працює і як ним користуватись. Вони зможуть застосовувати його як асистента для дослідження різних тем, порівняння інформації, автоматизації процесів та інших завдань. Але переконаний: дітей потрібно знайомити з технологією вже зараз.

— Уже є напрацювання в цьому напрямі?

— Є, але деталі буде оголошено пізніше. Наші діти повинні мати хороші знання про штучний інтелект. Ми внесемо відповідні зміни у шкільну програму. Це невід’ємна частина сучасних інноваційних навичок, які допоможуть їм у майбутньому. 

— Для багатьох ШІ — інструмент розвитку, для інших — загроза. А яка ваша думка?

— Нині оцінюють можливості в регулюванні ШІ. Зрозуміло, що із часом буде створено відповідні правові засади і виникнуть нові взаємодії між різними корпораціями. Хтось використовуватиме штучний інтелект зі злочинною метою, але ми повинні бути досвідченими в цьому напрямі й застосовувати його на благо країни. Це може стати нашою конкретною перевагою.

Свого часу ми, можливо, пропустили кілька кроків у технологічному розвитку, але тепер можемо стати першими. Наприклад, в межах роботи з «Дією» активно розробляємо кілька продуктів, в яких буде використано штучний інтелект. Вивчаємо безпечні шляхи використання ШІ — це для нас пріоритет.

У нас є компанії, які використовують штучний інтелект для вдосконалення власної роботи. Намагаюся щотижня спілкуватися з їхніми представниками, щоб якомога більше розумітися на цій тематиці.

Бізнес розвивається дуже швидко, тому розглядаємо варіант створення навколо Мінцифри спільноти людей, які знаються на ШІ і використовують його в реальному житті. Щодня щось відбувається у цій царині, і нам потрібно швидко формувати політику, щоб адаптуватися до цього.

В Україні багато напрямів, у яких його можна використовувати. Наприклад, для структуризації інформації або аналізу українського законодавства. Це допоможе державі зекономити значні кошти.

Нині ми рухаємося до  Європейського Союзу. Необхідно змінювати тисячі законів. Щоб їх проаналізувати, потрібно багато людей. За допомогою ШІ можна виконати це значно швидше й автоматизувати роботу завдяки чіткому алгоритму його роботи.

— Яка нині ситуація з роботою Starlink в Україні?

— Усе працює стабільно. Ми на постійному зв’язку з компанією і оперативно на все реагуємо. Нині в Україні 42 тисячі терміналів Starlink, які забезпечують зв’язком енергетиків, медиків та військових. Держава не витратила на них жодної копійки — усе передали міжнародні партнери, які оплачують їх функціонування, звісно, на пільгових умовах. За це ми їм дуже вдячні!

— У мережі була інформація, що росіяни нібито випробовують новітню зброю, яка глушить Starlink. Чи було зафіксовано порушення зв’язку через це?

— Справді, росіяни намагаються використовувати свої технології, щоб порушити роботу супутникового зв’язку. Але їм не вдається досягти того результату, який заважав би нам користуватись Starlink. У нас є певні механізми протидії, які забезпечують, щоб цього не сталося.

— Як загалом оцінюються збитки телеком-галузі внаслідок воєнних дій?

— Усього пошкоджено 3000 мобільних базових станцій, а галузі завдано збитків орієнтовано на 2,5 мільярда доларів. Частину з них, які перебувають на деокупованих територіях, вдалося відновити, тож вони працюють нормально. Звісно, що ситуація з вежами складна на сході України, там Starlink — ключовий зв’язок. Нині оператори працюють над відновленням.

— Раніше міністерство активно працювало над упровадженням 5G. Робота триває?

— Є основна перепона — російське вторгнення. Складність ситуації полягає в тому, що частоти, потрібні для 5G, використовують військові. Але програма відновлення телеком-інфраструктури будується, звичайно, на впровадженні 5G. Робота триває.

— Рада ЄС підтримала рішення про приєднання України до вільного роумінгу з ЄС на постійній основі. Коли, на ваш погляд, буде ухвалено остаточне рішення?

— Ми завершили внесення змін до додатка 17-3 Угоди про асоціацію та зафіксували терміни й умови приєднання України. Тепер маємо впровадити акти ЄС щодо роумінгу до 24 квітня 2024 року. Працюємо над цим далі спільно з українськими операторами та НКЕК.

Валентин МАРЧУК,
Укрінформ,
Київ