Залучення щонайменше 50 мільярдів доларів США прямих іноземних інвестицій. Зростання ВВП країни на 40%. Створення понад мільйон робочих місць. Такі результати через п’ять років має забезпечити урядова економічна стратегія «Зростання через інвестиції». На цьому під час її презентації наголосив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

Мета єдина

Як зауважив міністр, дії різних міністерств пов’язані цілісною метою — перейти від економіки проїдання до економіки розвитку, створити політику, яка забезпечує збільшення чисельності робочих місць, підняття зарплат, формування клімату, в якому створюються нові компанії. «Середня зношеність основних засобів виробництва в Україні становить 60%. Щоб вийти на рівень 45—50%, потрібно майже 50 мільярдів доларів інвестицій в наступні 5—10 років. А якщо хочемо досягти показників 35—38% (рівень зношеності в Білорусі, Молдові, Словаччині тощо), то потрібні всі 100 мільярдів», — каже Тимофій Милованов.

Міністр розповідає про різницю, яка вражає, між Україною та її сусідками у рівні виробництва на одну зайняту людину. «В Україні на одного працюючого в цінах 1991-го виробництво становить 20 тисяч доларів на рік. У Молдові менше, а в усіх інших — 35—65 тисяч. Бо там економіки більш осучаснені. Відсоток високотехнологічних товарів та послуг в українському експорті — 17. Усе інше — сировина. У переробній промисловості відсоток високих технологій — 3. Наша економіка нині детехнологізована. Потрібно надолужувати втрачене, наздоганяти світ.

В Україні на людину припадає тисяча доларів інвестицій, у Польщі — 6 тисяч, у Словаччині — 10. Частка ВВП України у світовому — 0,3%, частка експорту у світовій торгівлі — 0,2%, частка експорту у ВВП — 45%. Це означає, що ми маленькі й відкриті, бо половина економіки — експорт. Ми повністю залежимо від світу. Ми маленькі, тому повинні бути гнучкими. А задля цього потрібно, щоб ефективно працювали ринки землі, капіталу, праці, а над ними має бути ринок технологій. Створення можливостей для залучення технологій в Україну — внесок у її конкурентоспроможність. Влада працює над усім цим», — підкреслив Тимофій Милованов.

Щодо рівня людського капіталу, то міністр каже, що, попри добру освіту, Україна не в першій, а в другій групі у світі за її рівнем. Тому треба фінансувати і освіту, і сучасні навички. До 2024 року Україна має перейти до топової групи індексу людського капіталу, а середня тривалість життя — вирости до 75 років.

Уряд має намір масштабувати позитивний досвід залучення інвестицій, який є в агропромисловому комплексі та IT-секторі. «Вони відрізняються від інших тим, що здатні вбудовуватися у глобальні економічні ланцюги. Тобто вони працюють зі світовими замовниками, постачальниками, а це конкуренція, навички і технології. Таке інвестування в людський капітал, основні засоби, інтеграцію у глобальні ринки потрібно вивести на рівень усієї країни», — уточнив Тимофій Милованов. Він додав, що все це треба підтримати сприятливим бізнес-кліматом. Ідеться про довіру до судів, ефективну митницю, антимонопольну політику, дерегуляцію, боротьбу з рейдерством.

Програма амбітна

Згідно з презентованою стратегією, для стрімкого нарощування інвестування зусилля концентруватимуть на трьох напрямах: створення ефективних ринків, інвестиційні ініціативи, забезпечення сприятливого бізнес-клімату.

Створення ефективних ринків як чинників виробництва (землі, капіталу, праці) і кінцевої продукції, зокрема на тих, де нині держава — монополіст. Уже демонополізовано ринок спирту. На черзі — створення конкурентних ринків вітчизняних університетів та медичних закладів. Далі — ринки вантажних і пасажирських залізничних перевезень та енергетики.

Інвестиційні ініціативи. По-перше, йдеться про державні інвестиції в інфраструктуру. Тут серед пріоритетів дороги, порти, розширення доступу залізниці до портів, розвиток річкового транспорту. Неможливо побудувати інфраструктуру лише державним коштом. Тому йдеться і про залучення приватних інвесторів у фінансування інфраструктурних об’єктів через механізм державно-приватного партнерства, зокрема концесій. Уряд уже провів успішні концесійні конкурси у двох чорноморських портах «Ольвія» і «Херсон». І це лише початок. На черзі інші порти, пілотні проєкти в аеропортах, дослідження залізничних станцій для впровадження концесійних пілотних проєктів.

Ще один напрям залучення приватних інвестицій — приватизація державних підприємств і банків. Уже протягом цього року уряд планує через Фонд державного майна продати більш як 300 об’єктів малої приватизації та п’ять великих підприємств. Для останніх інвесторам пропонують додаткові стимули: звільнення від податку на прибуток на п’ять років за умови інвестицій понад 10 мільйонів доларів. Але інвестор має виконати інвестиційні умови: зберегти профіль підприємств, які входять у ланцюги високотехнологічної доданої вартості. Для великих інвестиційних проєктів (понад 100 мільйонів доларів) буде запроваджено спеціальну програму з координації, супроводу та підтримки інвесторів. Може бути передбачено інвестиційні стимули — відведення земельних ділянок і забезпечення доступу до інфраструктури, податкові пільги тощо.

Розвиватимуться індустріальні парки. Є 43 парки, сім з яких створено за останній рік. Упродовж наступних п’яти років заплановано повне облаштування всіх парків (12) і залучення керуючих компаній та учасників. Амбітна ціль — тільки на основі цих парків залучити 5 мільярдів доларів інвестицій, що забезпечать створення 50—100 тисяч робочих місць.

Ще один напрям інвестиційних ініціатив — стимулювання банківського кредитування і страхування. Це й підтримка мікро- та малого бізнесу через програму «Доступні кредити 5—7—9%», і система страхування експортної діяльності, і програми запровадження іпотечного кредитування. Уже за програмою доступних кредитів бізнесу надано 27 мільйонів гривень. Задля просування експорту для малого та середнього бізнесу запрацює експортно-кредитне агентство.

Забезпечення сприятливого бізнес-клімату. Буде прискорено створення сприятливого середовища для ведення бізнесу. Ключову увагу приділятимуть посиленню верховенства права через налагодження механізмів верифікації через реєстри, створення системи комерційного арбітражу, зміцнення виконавської дисципліни за рішеннями суддів тощо. Окремим елементом забезпечення сприятливого бізнес-клімату має стати податкова система, де є потенціал зниження податків на інвестиції, активність та працю за рахунок додаткового навантаження на негативні ефекти (забруднення, алкоголь, тютюн).

Як резюмував міністр, щоб ця амбітна програма зростання економіки через інвестиції запрацювала, потрібно тримати темп. Президент, уряд, парламент та місцеві органи самоврядування мають працювати єдиною командою.