Засновуючи у 1920-30-х роках минулого століття на руїнах Османської імперії нову модерну світську державу, Мустафа Кемаль Ататюрк передбачав, що саме армія стане гарантом та флагманом її вестернізації та секуляризму — без релігії в основі функціонування країни.
Туреччина щонайменше чотири рази в своїй історії бачила, як військові повалили уряд. Найсвіжіший такий переворот стався в другій половині дев’яностих років минулого століття. Однак ніхто не чекав, що це станеться 15 липня, пише The Economist. Багато військових командирів висловлювали обурення дедалі авторитарнішим правлінням президента Реджепа Тайїпа Ердогана, який намагається переформатувати турецьке суспільство на ісламістський лад і приборкати військових. Однак мало хто з них мав причини думати, що спроба повалити його може бути успішною. Як написав на своїй сторінці в Twitter один із журналістів опозиційного, до речі, до президента Ердогана видання: «Найгірша подоба демократії краща, ніж переворот»…
У Стамбулі все спокійно
Озброєний заколот почався в Туреччині ввечері 15 липня. Найбільше подій відбувалося в Стамбулі та столиці республіки Анкарі. Були і бомбардування парламенту, і перекриті мости, і захоплення телеканалів. Група військових заявила, що бере управління країною в свої руки, аби забезпечити дотримання конституційних прав громадян. Натомість громадяни, дослухавшись закликів імамів через гучномовці з мінаретів, вийшли на вулиці з власною думкою. До ранку турецькому урядові на тлі масової демонстрації народної підтримки цивільного правління вдалося повністю відновити контроль над ситуацією в країні. На жаль, щонайменше 208 людей, згідно з офіційними повідомленнями, загинули. Кількість поранених оцінюється в півтори тисячі чоловік. За кілька наступних днів влада арештувала 7 з половиною тисяч заколотників, серед яких 103 генерали і адмірали. Із займаних посад звільнили губернаторів 30 провінцій і 47 керівників районів, велику кількість суддів й прокурорів, відсторонили від посади понад 8 тисяч поліцейських.
Учора єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Йоганнес Ган перед засіданням глав МЗС у Брюсселі несподівано заявив: численні арешти причетних до спроби військового перевороту в Туреччині свідчать про те, що списки для них готували заздалегідь.
«Це сприймається так, ніби щось було підготовлено. Списки доступні, а це вказує на те, що вони були підготовлені і їх мали використати на певному етапі. Я дуже стурбований. Це саме те, чого ми боялися», — цитує єврокомісара агентство Reuters.
Раніше опозиційний проповідник Фетхуллах Гюлен, якого влада Туреччини оголосила «ідейним натхненником» збройного перевороту, зазначив, що «є ймовірність того, що спроба перевороту в Туреччині могла бути зрежисованою».
«Схоже, що у них немає терпимості до будь-якого руху, будь-якої групи, будь-якої організації, яка не перебуває під їхнім повним контролем», — сказав Гюлен.
Справді, політичний шлях і сповідувані нинішнім першим всенародно обраним президентом Турецької Республіки Реджепом Тайїпом Ердоганом принципи останнім часом неодноразово піддавалися критиці прихильниками демократії. А його особиста неприязнь з колишнім найближчим соратником Фетхуллахом Гюленом давно набула широкого розголосу.
Світ вірить у справедливість
Утім, Держсекретар США Джон Керрі висловив надію, що президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган не скористається спробою перевороту для посилення своїх повноважень, оскільки це стане викликом для відносин Туреччини з Європою і НАТО.«Ми закликали їх не вдаватися до цього, оскільки вони змушують сумніватися в їхній прихильності до демократичного процесу», — заявив він.
Керрі висловив підтримку Вашингтона демократично обраному урядові Туреччини і зазначив, що «публічні інсинуації або заяви щодо ролі Сполучених Штатів у проваленій спробі перевороту абсолютно неправдиві й завдають шкоди двостороннім відносинам».
Союзники дуже обережно стежать за тим, до яких наслідків призвели події вночі 15 липня. При цьому, за його словами, занепокоєння викликають дії Анкари, які суперечать демократичним цінностям. Керрі розповів, що впродовж останніх днів тричі говорив з міністром закордонних справ Туреччини, і той запевнив його у турецькій прихильності до демократії. Разом з тим не може не викликати занепокоєння, що дуже багатьох людей заарештували дуже швидко.
Щодо заяв прем’єр-міністра Біналі Йилдирима про причетність до військового перевороту турецького клерика Фетхуллаха Гюлена, який проживає в Пенсильванії, то США не збираються передавати його Туреччині без доказів. «Поки ми не отримали жодних запитів щодо екстрадиції Гюлена. Звісно, були публічні заяви. Але я пояснив прем’єр-міністрові, що існує юридична процедура. Вони мають надіслати нам не обвинувачення, а докази для екстрадиції», — сказав Керрі.
Тим часом фінансові експерти стверджують, що після означених подій Турецька Республіка може зіткнутися з безпрецедентною економічною кризою. Адже в даний момент Туреччина більшу частину своїх операцій фінансує за допомогою іноземних інвестицій, і в цьому році дефіцит бюджету становитиме 4,5% ВВП.
Національна валюта вже встановила антирекорд, опустившись до показника восьмирічної давності.
На відміну від турецької ліри Реджеп Тайїп Ердоган вийшов з цієї ситуації ще сильнішим, ніж був. Принаймні його омріяна мета змінити конституцію і наділити президента абсолютною владою не видається недосяжною.