У дитсадок — без черги, до школи — з радістю, у магістратуру — без корупції. Цьогоріч ґрунтовні зміни в системі освіти торкнуться кожного: від дошкільнят, учнів і студентів до вчителів, викладачів та науковців.
Нарешті не потрібно буде записувати малюка наступного дня після народження у нескінченну чергу до дитсадка й три роки чекати на омріяне місце. Навчання у школі стане цікавішим — у вересні всі першокласники потраплять в оновлене освітнє середовище. Поступово підходи змінять і для решти учнів. На випускників і бакалаврів чекає прозорий вступ, а молоді науковці отримають більше можливостей.
Фундамент для важливих новацій Міністерство освіти і науки заклало ще торік. Нещодавно там розповіли, як саме реалізовуватимуть амбітні плани 2018-го.
Навчаємось українською
Найголовнішою перемогою 2017 року стало ухвалення Закону «Про освіту». Саме цей документ закладає основу нової якості освіти усіх рівнів: дошкільної, середньої, професійної, вищої, наукової. Недарма документ охрестили «законом нових можливостей».
Не лише міністерству, а й усій Україні довелося витримати нелегку битву на міжнародній арені через неоднозначну реакцію деяких країн на мовну статтю закону, що передбачає запровадження навчання в усіх українських школах державною мовою. Підтримали позицію нашої країни й на засіданні Венеціанської комісії. На щастя, після обґрунтованих аргументів опоненти були змушені скласти політичну зброю й долучитися до конструктивного діалогу.
У МОН зазначають, що норми, передбачені законом, п’ять років тому були примарними. Тепер суспільство відчуває необхідність змін — документ підтримало багато фахівців і громадських діячів. Щоб закон запрацював, упродовж 2018 року необхідно ухвалити десятки постанов Кабміну та інших нормативно-правових актів. Утім, фундамент закладено. Щоб новації втілити в життя, потрібно мати фінансове підґрунтя. 2017-й став роком зростання фінансування освіти, що становило 6,5% ВВП. Цьогоріч уряд продовжуватиме позитивну тенденцію й спрямує на освіту 6,7% ВВП.
35 тисяч місць для дошкільнят
Найболючіша проблема дошкільної освіти — неабиякий дефіцит місць у дитсадках не лише у містах-мільйонниках, а й у невеличких містечках, навіть селах. Звісно, коли країна відчувала демографічний спад, значну частину приміщень дошкільних закладів продали або правдами-неправдами віддали іншим відомствам, сумнівним вишам тощо. Нині, коли маленьких українців, на щастя, щороку більшає, місць у дитсадках катастрофічно не вистачає. До садочка не потрапляють навіть діти, записані в чергу два-три роки тому.
«Торік вдалося створити понад 25 тисяч додаткових місць для дітей у дошкільних закладах, завдяки чому черга скоротилася на 40,3%, — розповідає міністр освіти і науки Лілія Гриневич. — Але проблема залишається, оскільки у черзі ще перебуває майже 47 тисяч дітей. Щоб її розв’язати, Кабінет Міністрів затвердив План подолання черги в дошкільних навчальних закладах до 2020 року. У 2018-му за підтримки місцевої влади плануємо створити майже 35 тисяч місць у дитсадках».
Місця для малечі знайдуть завдяки різним підходам: будівництву нових дитсадків, відкриттю приватних закладів, навально-практичних комплексів, відновленню дитсадків, які використовували не за призначенням.
Найбільші зміни чекають на школу
Шкільна реформа стане всеосяжною. Найпершими зміни відчують майбутні першокласники. Усі, хто 1 вересня цього року піде у перший клас 12-річної школи, потрапить у нове освітнє середовище зі зміненими у навчанні підходами. Для цього МОН розробило новий стандарт початкової освіти, який нині пілотують у 100 школах України. Відтепер у школі дітям не просто даватимуть готові знання й вимагатимуть їх зазубрювати, а перенавчені вчителі застосовуватимуть методи діяльнісного навчання, що неабияк мотивуватиме учнів. Тож здобуті знання школярі застосовуватимуть у житті.
Для учнів середніх і старших класів у МОН теж готують нові держстандарти, навчальні програми. Навчання у 12-річній школі буде іншим — оновленим, цікавим, корисним. Учнів спонукатимуть мислити, дискутувати, формувати й висловлювати власну думку. Для шкіл нацменшин у профільному відомстві запроваджують нові навчальні програми з вивчення української.
Серед новацій, які реалізують у 2018-му, — створення національної онлайн-платформи, розроблення новітніх електронних підручників — не pdf-версії, а справжніх з мультимедійними вставками. Важливо показати зразки відповідно обладнаних класів, де учні могли б користуватися цим електронним контентом. Тому буде зроблено такі модельні класи, а згодом місцева влада за бажанням зможе тиражувати новинку в своїх школах.
Одним з найбільших досягнень 2017 року в МОН називають підняття соціального статусу вчителя. Мовляв, усі розмови про реформу залишаться розмовами, якщо не змінюватиметься вчитель. А його треба мотивувати. Учителя просунули на два тарифні розряди по Єдиній тарифній сітці, збільшили зарплату на 50%. Одначе переконані, що цього замало. Новий закон про освіту ставить ще вищу планку, що вдасться реалізувати поетапно. Держава підвищуватиме соціальний статус учителя, мотивуючи його до прогресивних змін й підвищення кваліфікації.
Місцева влада стає партнером
Торік вдалося значно поліпшити матеріально-технічну базу багатьох шкіл. «Тут важливу роль відіграла децентралізація, що стимулює місцеву владу інвестувати в систему освіти, — зазначає міністр. — Органи місцевого самоврядування збільшили свої надходження майже на 100 мільярдів гривень. Завдяки цьому можемо консолідувати кошти на освіту з державного бюджету на засадах, що місцеві бюджети їх додають. Приміром, торік держава спрямувала на шкільні автобуси 200 мільйонів гривень, а місцеві бюджети додали понад 260 мільйонів, тож на придбання шкільного транспорту витрачено 460 мільйонів гривень. В інклюзивній освіті держава надала цільову субвенцію понад 200 мільйонів, на місцях — майже 187 мільйонів гривень. Така кумуляція інвестицій в освіту дасть позитивні результати. Торік закуплено 391 шкільний автобус, 1915 природничих кабінетів, збудовано 29 шкіл, 16 дитсадків».
Істотним кроком стало створення мережі опорних закладів. «Важливо поліпшити якість навчання у сільських школах, — каже Лілія Гриневич. — Це дуже складно, однак тепер, коли люди переконалися, що в опорні заклади вкладаємо ресурси, ситуація змінилася. В Україні вже 450 опорних шкіл та 900 їхніх філій. Загалом щодня шкільні автобуси долають 15,5 тисячі кілометрів, щоб довезти учнів до навчальних закладів, щоправда, третина шляхів ще потребують ремонту. І тут важливо, що ми синхронізуємо ремонт доріг і відкриття опорних шкіл. Вагомо, що всі ці заклади інклюзивні, тобто мають змогу навчати дітей з особливими потребами. Інклюзивна освіта — один із пріоритетів міністерства. 2017го кількість учнів з особливими потребами, які навчаються у звичайних школах, зросла на 70%, а кількість додаткових ставок асистентів учителя — на понад 100%. Усе це можливо втілювати, оскільки в освітню інфраструктуру надходять інвестиції».
Робітничі професії — за сучасними підходами
У професійній освіті МОН теж оновлює стандарти, оскільки зміст навчання має бути сучасним. Чиновники розуміють: необхідно навчати молодь робітничих професій не для ринку праці 1990-х, а орієнтуватися на сучасні запити.
«У 49 професійно-технічних закладах запроваджено елементи дуальної освіти, пов’язаної з навчанням на виробництві, — зауважують у МОН. — Це вдалося реалізувати завдяки співпраці з новими працедавцями. Створено 28 навчально-практичних центрів із сучасним обладнанням, поєднуючи кошти держбюджету (50 мільйонів гривень) й інвестиції працедавців. Це приклад державно-приватного партнерства. Важливо збільшити фінансування проектів державно-приватного партнерства і створити Національне агентство професійних кваліфікацій, передбачене законом про освіту. Це буде містком між ринком праці й системою освіти».
Держава фінансуватиме найуспішніші університети
Торік у системі вищої освіти МОН вдалося запровадити принцип «гроші ходять за студентом», і нині найкращі абітурієнти обирають найкращі університети.
«Ми нарешті покінчили із залежністю від приватної особи, яка тримала в руках програмне забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти, — додає міністр. — Нині вона вже перебуває в державній власності. Також запровадили ЗНО під час вступу до магістратури з права. Це важливий крок, оскільки саме вступ саме на цю спеціальність було визнано найбільш корумпованим».
2018-й — рік змін у вищій освіті, очікують у МОН. Оскільки закон 2014 року вже застарів, планують внести до нього зміни.
«Ми розробляємо формульне фінансування вишів, що ґрунтуватиметься на їхніх досягненнях, — зауважує Лілія Гриневич. — Адже важливо державні фінанси сконцентрувати там, де пропонують найкращу якість вищої освіти. Поширюємо ЗНО на магістратуру з права, маємо затвердити 250 стандартів вищої освіти, орієнтовані на сучасні запити суспільства і ринку праці. Розпочнемо реформу регульованих професій. Першою буде реформа правничої освіти — нові підходи розробляємо спільно з Мін’юстом. Викликом стане початок роботи Національного агентства забезпечення якості вищої освіти».
Підтримка науковців
Торік вдалося вийти із ситуації драматичного фінансування науки. 2017-й став успішним у програмі «Горизонт-2020». Нині переможці — 90 консорціумів, у які входять 117 українських організацій-учасників. Фінансування, спрямоване на ці проекти, становить 17,2 мільйона євро.
У 2018 році буде збільшено фінансування Національної академії наук, яка святкуватиме 100-річчя, на 38%. Кошти на університетську науку (лише її курирує МОН) цьогоріч зросте на понад 12%. Затверджено нову програму: 500 мільйонів гривень зможуть отримати наукові установи, атестовані за високим рівнем. Для молодих науковців відкривається чимало можливостей, адже вони майбуття нашої країни.