ДРУГИЙ ХЛІБ
95 відсотків картоплі українці вирощують на власних городах
Хтось із мотикою чи лопатою, а хтось із сучасною технікою вийшов зараз на городи, дачні ділянки та поля. Настав час копання картоплі. Другий хліб — розгорнута метафора, яка якнайкраще засвідчує важливість і значимість для українців цієї представниці пасльонових. 95 відсотків (може, й трохи більше) картоплі наші співвітчизники вирощують саме на власних земельних ділянках.
Сучасна техніка на картопляному полі. Фото автора
Площі ті ж самі, вирощування дідівське
А це треба розуміти, що переміщення виробництва із суспільного сектору до приватного товаровиробника призвело до різкого зниження врожайності, якості та екологічної чистоти продукції.
Головним болем для картоплярів приватного сектору стає й оновлення посадкового матеріалу. Де придбати нові високопродуктивні сорти і за помірні ціни? — головне питання. Тут, виявляється, держава може подати руку допомоги. Начальник відділу організації виробництва та маркетингу сільськогосподарської продукції головного управління агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації Марія Дерманська каже, що маємо програму «Селекція в рослинництві», де можна передбачити кошти на забезпечення населення новими сортами картоплі й високими репродукціями.
Певну фінансову підмогу картоплярам варто було б закласти і в районних та обласному бюджетах. Організаторську роль у картопляній справі повинні проявити органи місцевого самоврядування. По-перше, через них можна провести державні дотації на закуплений насіннєвий матеріал картоплі. По-друге, сільські чи селищні ради мали б і самі потурбуватися, аби забезпечити своїх мешканців новими сортами.
На Тернопільщині розробили програму розвитку виробництва картоплі та овочів на 2012—2020 роки. І все заради забезпечення продовольчої потреби області екологічно чистою та якісною продукцією. Йдеться про збільшення посівних площ картоплі, нарощування обсягів її виробництва (до 1000,4 тис. тонн).
У Васильківцях Гусятинського району певну частину картоплі пакують у сітки для продажу
У барабольному королівстві
Героя України, голову наглядової ради компанії «Мрія Агрохолдинг» Івана Гуту на Тернопіллі вже давно називають картопляним королем. Власну фермерську справу він розпочав з 50 гектарів землі. На перших порах на них вирощував понад десяток сільськогосподарських культур. Та якось доля влаштувала йому зустріч із землеробом з Нідерландів. Дослухався до доброї поради іноземця і обрав для себе картоплярство як спеціалізацію. Спочатку вирощував бульби голландських сортів, отримував високі врожаї. Згодом на полях у рідних Васильківцях Гусятинського району взявся садити й картоплю вітчизняної селекції.
Нині «Мрія Агрохолдинг» розширила площі картоплі до 5 тис. га, досягла високого рівня в її вирощуванні та стала найбільшим виробником цієї продукції в Україні. У Васильківці приїжджають з усіх куточків країни, щоб поглибити знання у галузі картоплярства, запозичити досвід, технології, дізнатися про останні новинки. До речі, побував тут нещодавно й міністр агрополітики та продовольства країни Микола Присяжнюк. Він цікавився і процесом копання картоплі, і технологіями її зберігання та переробки.
Треба сказати, що компанія докладає чималих зусиль для розробки та постійного вдосконалення власних технологій. Тож у «Мрії» існує свій дослідницький центр, який має майже 400 га, де випробовують різні сорти та гібриди сільськогосподарських культур.
Є сучасне картоплесховище загальною потужністю 96 тис. тонн, що оснащене вентиляційним і холодильним обладнанням однієї з голландських фірм, завдяки якому місцеві картоплярі цілком контролюють мікроклімат у приміщеннях.
Попри навіть сучасні картоплесховища, значний споживчий ринок, все одно з певним часом чимало картоплі починає псуватися, гнити. Універсальним засобом тут виступає крохмальний завод. Саме сюди можна здати лишки вирощеного врожаю на переробку на крохмаль, який на складах можна зберігати і до 20 років.
Нині картоплярство цікаве як бізнесу, так і ринку. Але в цій галузі ще чимало вчорашнього, старого, якщо мовити і про сорти, і про методи вирощування, переробку та реалізацію. Образно кажучи, мотика ще переважає над картоплекопалкою. Державі, аграрним підприємствам, компаніям головне тепер приділити цьому більше уваги, щоб принести в картоплярство нові, сучасні технології, зайнятися насіннєвим матеріалом.
КОМПЕТЕНТНО
Микола ПРИСЯЖНЮК,
міністр агрополітики та продовольства України,
під час перебування на Тернопіллі зазначив:
— Науковці Національної академії аграрних наук разом з колегами з Нідерландів і Німеччини створили програму оновлення сортів картоплі, яку впровадять за 3—5 років. Посадка старих сортів цієї культури призводить до виродження, а врожайність при цьому зменшується. Сорти стають нестійкими до викликів природи та шкідників. Нововведення допоможуть розв’язувати ці проблеми. Сподіваюся, що до популяризації нових сортів серед населення дієво долучаться сільські голови.