"Від оборони до подолання бідності"

22 березня 2019

Головною метою неформального міні-саміту Україна — Європейський Союз за участю Президента Петра Порошенка, президента Європейської ради Дональда Туска, президента Європейської комісії Жан-Клода Юнкера й президента Європейського парламенту Антоніо Таяні, ключових профільних членів Європейської комісії  стало узгодження підходів до розвитку відносин між Україною та ЄС на найближчу перспективу та координація спільної протидії сучасним світовим викликам.

Лідери ключових європейських інституцій Дональд Туск, Антоніо Таяні й Жан-Клод Юнкер домовилися координувати зусилля з протидії зовнішньому втручанню у виборчі процеси в Україні. Фото з сайту president.gov.ua56

Європейські лідери позитивно оцінили значний прогрес, досягнутий у поглибленні двосторонніх відносин із 2014 року, зокрема укладення й початок імплементації Угоди про асоціацію, успішне функціонування поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, запровадження безвізового режиму.

Керівництво ЄС наголосило на важливості незворотності курсу України на зближення з ЄС, закріпленого нещодавно в нашій Конституції. Особливу увагу воно звернуло на забезпечення вільних і чесних президентських виборів в Україні, підсумок яких має зберегти курс на інтеграцію до Європейського Союзу та впровадження всеосяжних реформ.

Петро Порошенко виклав бачення ключових пріоритетів розвитку нашої держави та її відносин з ЄС, в основі яких лежить досягнення Україною критеріїв членства в об’єднанні.

Лідери домовилися координувати зусилля з протидії зовнішньому втручанню у виборчі процеси як в Україні, так і в Європейському Союзі, зокрема у сфері кібербезпеки та запобігання дезінформації.

У контексті 5-ї річниці незаконної анексії Росією Криму глава держави підтвердив беззаперечну відданість політиці деокупації півострова та його повернення під український суверенітет політико-дипломатичними засобами. Він подякував ЄС за чітку позицію невизнання незаконної анексії Криму та збереження санкційного режиму проти Росії за брутальне порушення міжнародного права.

Президент України закликав Європейський Союз продовжити санкційний тиск на Росію для звільнення всіх українських моряків та інших заручників, а також повного визволення територій України від російської окупації.

З одного боку, Президент схвально поставився до нового «азовського пакета» санкцій ЄС за порушення свободи судноплавства та повзучу окупацію Росією Азовського моря та Керченської протоки, а з іншого — закликав посилити тиск на РФ щодо негайного звільнення українських військовополонених.

Окрему увагу приділили зміцненню енергетичної безпеки України у взаємодії з Європейським Союзом, зокрема забезпечення газового транзиту та запуску енергетичного мосту Україна — ЄС. Тож Петро Порошенко закликав лідерів ЄС припинити будівництво газопроводу «Північний потік-2», який загрожує енергобезпеці всього континенту.

Петро Порошенко наголосив, що цей саміт Україна — Європейський Союз був надзвичайно важливим і унікальним. «Ніколи раніше Україна не зустрічалася одночасно із президентами Європейської ради, Єврокомісії, Європейського парламенту, віце-президентом, членами Єврокомісії, — цитує слова глави держави департамент прес-служби АП. — Саміт унікальний, бо він відбувається за десять днів до виборів. І це абсолютно чіткий формат підтримки. Не просто підтримки Порошенка, а підтримки України і наших євроінтеграційних прагнень».

Україна потребує цієї підтримки, оскільки зараз визначальний для майбутнього України час: або ми продовжимо розвиток власним українським шляхом, продовжимо інтеграцію до ЄС і НАТО, досягатимемо відповідності критеріям майбутнього членства, або можливий розворот. І допустити цього аж ніяк не можна.

Президент подякував Єврокомісії за ухвалений додаток 27 до Угоди про асоціацію, який дає змогу синхронізувати енергетичні ринки. «Це пряма наша відповідь Російській Федерації, чому Єврокомісія, Європейський Союз має брати активну участь у переговорах з енергетичних питань зокрема щодо «Північного потоку-2», — наголосив Петро Порошенко.

Таке рішення становить частину секторальної інтеграції в енергетичний сектор, куди так прагне Україна і який починається з різних проектів: від недопущення «Північного потоку-2» і до будівництва енергомосту, яке обговорювали під час наради у Хмельницькому за участю Президента.

Єврокомісія підтримала нашу пропозицію щодо цифрового ринку. «Для звичайних українців це має дуже прості позиції, про які я говорив: не буде плати за роумінг під час подорожей. Це так званий цифровий безвіз. Думаю, що ця позиція також надзвичайно актуальна», — зазначив він.

Петро Порошенко звернув увагу на представницький склад української делегації, до якої входили перший віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, міністр фінансів, міністр закордонних справ. За їхньої участі обговорювали прогрес у плані макрофінансової допомоги.

«Ми дуже дякуємо за участь Єврокомісару з малого та середнього бізнесу, бо співпраця для поліпшення інвестиційного клімату, підтримки, зокрема інституційної й конкретної фінансової — це буде наш внесок у рішучі заходи в боротьбі з бідністю», — резюмував Президент.

Відділ новин«Урядового кур’єра»



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua