Як журналістові мені часто доводиться бувати на залізничній станції Фастів. Щоразу звертаю увагу на петлюрівський вагон — музей на колесах, який стоїть у сквері за приміщенням нового вокзалу на спеціально змонтованій колії. Як стверджують історики, 1 грудня 1918 року саме в такому вагоні керівники Української Народної Республіки та Західно-Української народної республіки підписали так званий передвступний договір про об’єднання земель в єдину державу.

Жителі Фастова пишаються цим історичним фактом і за кожної нагоди намагаються всіх переконати, що ще понад 100 років тому їхнє місто «увінчало прагнення українців жити у своїй єдиній європейській державі».

Національна платформа

Цим прагненням до гуртування живе місцева громада й нині.

«Наша спільнота, — розповідає очільник Фастівської ОТГ Михайло Нетяжук, — відіграє велику роль у цьому процесі. Бо місто має власну платформу єднання. Ми намагаємося сформувати суспільно-культурний комплекс національної платформи, ідею якого було закладено під час відзначення 100-річчя Соборності України. У Фастові тоді мали пройти великі заходи державного масштабу, але у зв’язку із трагічними подіями в Керченській протоці й запровадженням в Україні надзвичайного стану реалізувати це не вдалося».

Нині фастівці хочуть зробити це до 30-ї річниці Незалежності України. 9 червня в місті відбудеться виїзне засідання всеукраїнської ради церков та релігійних організацій, а 28 червня, у 25-ту річницю ухвалення Конституції України, тут проведуть фестиваль кримськотатарської культури спільно з Меджлісом кримськотатарського народу та державним підприємством «Кримський дім».

«26 червня — День кримськотатарського прапора. Хочу запросити на це свято не лише жителів міста, Київської області, України, а й представників посольств інших держав, — голос Михайла Нетяжука звучить особливо піднесено. — До речі, на Соборній площі Фастова встановлено монумент Соборності України у формі стилізованого снопа пшениці, який вивершує гніздо лелек. Цей сильний птах нічого не боїться і несе добро людям. У монументі Соборності закладено землю з усіх 24 областей України, АР Крим, міст Києва та Севастополя. За погодженням з Меджлісом, на площі піднято прапор кримськотатарського народу, який майорить поряд із державним та прапором міста Фастова. Коли Крим повернеться до складу України, стяг перевезуть до Сімферополя».

Дві бюджетні зони

Із такого екскурсу в історію та приємних оголошень розпочалося моє знайомство з Фастівською ОТГ, яка об’єднала 17 населених пунктів (вісім сільських та селищна ради), де нині проживає майже 65 тисяч жителів.

«Наше місто було самодостатнім і сплачувало до державного бюджету щороку майже 7 мільйонів гривень. Приєднані ж села без дотацій 15 мільйонів гривень на рік жити не могли. Тепер нам доведеться вибудовувати нову структуру громади так, щоб зберегти фінансову стабільність у сільських населених пунктах і соціальні об’єкти та надання ними послуг населенню.

Для цього створили два окремі управління розпорядника бюджетних коштів, які допомагають старостам у старостинських округах розв’язувати проблеми на місцях. Ці управління відповідають за населені пункти у двох зонах. До першої увійшов так званий Борівський кущ (населені пункти Борова, Мотовилівка, Мотовилівська Слобідка та Оленівка), який міг бути самостійною об’єднаною територіальною громадою, але через певні політичні дискусії таким не став. Друге управління займається забезпеченням життєдіяльності сіл Бортники, Фастівець, Веприк, Мала та Велика Снітинки.

Можливо, у майбутньому вдасться створити окрему Боровську ОТГ. Тут закладено фундамент комунального підприємства, навколо якого буде сформовано інфраструктуру. Ми всіляко допомагаємо тамтешнім селянам це зробити. Адже будь-яка реформа — для зручності людей. Жителі Борової, як і господарський комплекс селища, зорієнтовані здебільшого на столицю, а не на Фастів. Тому мають право на самовизначення.

Сформовано загальний бюджет громади. Цього року він становить близько 450 мільйонів гривень. З нього сільські населені пункти отримали свою частку. Основні надходження — 250 мільйонів гривень очікуємо від ПДФО. По 50 мільйонів приблизно становитимуть податок на землю та єдиний податок».

В усіх старостинських округах старости уповноважені надавати адміністративні послуги. Тому їхати до центральної садиби із сіл, щоб отримати якусь довідку, не потрібно. Виняток поки що становлять архітектурні послуги. Але вирішувати це питання членам громади радять, звернувшись до архітектора через свого старосту.

Порозумілися з Укрзалізницею

Під час нашої розмови я, звісно ж, не міг не запитати в Михайла Нетяжука про конфлікт з Укрзалізницею, через який у місті навіть відбувалися страйки. Він пов’язаний з нібито заборгованістю Фастівської ОТГ залізничному монополісту за перевезення пасажирів пільгових категорій.

«Згідно зі статтею 9 Закону України «Про залізничний транспорт», збитки залізничного транспорту (цитую) «загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг». Пільги затверджувала Верховна Рада. Отже, держава й повинна проводити пільгові відшкодовування. Так було до 2016 року, доки народні обранці не внесли зміни до бюджетного кодексу і прибрали механізм надання коштів з держбюджету, нічого не запропонувавши натомість.

Європейська хартія місцевого самоврядування (стаття 7), Конституція України (стаття 142), — очільник ОТГ робить наголос на кожному слові, — стверджують, що органи місцевого самоврядування повинні забезпечувати фінансами за умови передачі їм якихось функцій. Укрзалізниця має право вимагати компенсацію за перевезення пільгових категорій пасажирів, але не з бюджету органів місцевого самоврядування, бо на це в них не передбачено коштів. Навіть якщо ОТГ знайде можливість відшкодувати збитки залізниці, це вважатимуть нецільовим використанням коштів, громаду жорстко карають.

До речі, в Законі України «Про залізничний транспорт» є стаття 10, яка дозволяє органам місцевого самоврядування співпрацювати із залізничниками в питанні оновлення рухомого складу приміських перевезень та поліпшення інфраструктури. Фастівська міськрада першою в Україні, за інформацією міського голови, ухвалила у травні 2021 року програму підтримки підприємств залізничного транспорту України, надавши в тестовому режимі цільові кошти — мільйон гривень — на ремонт приміських електричок. Керівництво ОТГ пішло на це після зустрічі з фінансистами та юристами Південно-Західної залізниці й наради в Київській ОДА».

Промисловий поступ

А ще, розглядаючи фінансові питання, говорили про проблеми перекриття розриву між доходами та витратами сільських населених пунктів. Фастівській ОТГ на це потрібно витратити цього року з бюджету як мінімум 25 мільйонів гривень. У такій ситуації на платників податків (насамперед великі підприємства) зростає навантаження. Ті, діяльність яких залежала від надання послуг російським компаніям, не в змозі впоратися з ним. Тож у Фастові вирішили переорієнтувати свій господарський комплекс на внутрішній ринок за рахунок реалізації інвестиційних проєктів.

«Місто долучилося до європейської ініціативи «Мери за економічне зростання», в межах якої було розроблено та погоджено з фахівцями Єврокомісії і Світового банку план місцевого економічного розвитку. Це створення промислово-логістичного кластеру, який ми вже навіть зареєстрували в Державному реєстрі індустріальних парків України. Індустріальний парк Фастова «Швидка промисловість» нині один із семи у країні, які вже здійснюють діяльність. У промзоні Завокзалля будують два підприємства: одне вироблятиме комбікорм, друге — тару для яєць.

Ми порахували, що повне облаштування парку (підведення мереж тощо) окупиться за рахунок створення робочих місць, доданої вартості, податків трохи більш ніж за два роки. Але робота парку матиме й інший ефект: нові працівники, отримуючи зарплати, зможуть оживити торгівлю громади, громадське харчування, пожвавити культурне життя.

Фастівці підвели до парку від населеного пункту Митниця на Одеській трасі дорогу з твердим покриттям. Роботи виконано в межах президентського проєкту «Велике будівництво». Цим приємно здивували закордонних інвесторів. Вони 2018 року вже були з ознайомчою поїздкою у Фастові. І їдучи старою дорогою по ямах на зустріч, як їх запевнили, до одного з найбільших залізничних вузлів в Україні, транспортного коридору від Чорного до Балтійського морів, вони не дуже вірили, що сюди можна буде вкласти кошти. Тепер настрій інвесторів змінився: вони побачили, що з фастівцями можна мати справу.

«Ми переконали їх, що серйозно налаштовані на співпрацю і не просто декларуємо свої наміри, а крок за кроком їх виконуємо. Уже проведено інвестиційний конкурс, внаслідок якого до Фастова прийшла компанія, готова будувати в місті логістичний контейнерний термінал, так званий сухий порт. Сюди на залізничних платформах надходитимуть вантажі, які перевантажуватимуть або у склади, або на автомобільний транспорт і вирушатимуть не лише по Україні, а й за кордон. До Уханя в Китаї, наприклад, контейнер може надійти з Фастова через 10 днів».

Можемо, якщо захочемо.

Фото Дениса ШЕСТОПАЛА