Верховна Рада ухвалила в першому читанні три законопроекти, пов’язані з МВС: про органи внутрішніх справ, про Національну поліцію і про муніципальну варту. Правоохоронці будуть підзвітними не тільки уряду, а й громадськості. Крім того, народні обранці вирішили переформувати і роботу органів прокуратури.
Хуліганами займеться муніципальна варта
Як зазначив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Національна поліція складатиметься із кримінальної та патрульної поліції, поліції охорони, спеціальної поліції та поліції особистого призначення КОРТ (Корпус оперативно-раптового дії).
Основне завдання реформи — перетворити пострадянського закостенілого монстра з 300-тисячною армією співробітників на ефективну структуру, яка працюватиме за сучасними світовими стандартами. На верхівці нової піраміди, як і колись, політична фігура — міністр внутрішніх справ, який відповідає за формування політики громадської безпеки і порядку, нормативно-правове регулювання в цій сфері.
Боротьбу зі злочинністю покладено на Національну поліцію. Відповідно до закону, вона міститиме підрозділи кримінальної поліції, патрульної поліції, поліції охорони, спеціальної поліції та поліції особливого призначення. Керівника Національної поліції призначатиме і звільнятиме Кабінет Міністрів за поданням Прем’єра відповідно до пропозицій міністра внутрішніх справ.
Самих поліцейських призначатимуть на посади за результатами конкурсу. Право підбору надано так званим поліцейським комісіям. Наприклад, кадровим відсівом в апараті центрального органу управління Національної поліції займатиметься комісія із двох представників міністерства внутрішніх справ, одного експерта від глави Нацполіції, двох представників громадськості, рекомендованих Уповноваженим Верховної Ради з прав людини. На місцях до комісій входитимуть також представники місцевих рад.
Крім того, в містах вартуватиме муніципальна варта. Законопроект, за який також проголосували, визначає, що муніципальна варта — це «орган в системі місцевого самоврядування, який створюється з метою забезпечення на території, що перебуває під юрисдикцією відповідної ради, охорони громадського порядку, законності, прав, свобод і законних інтересів громадян і утримується за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету». Підкорятимуться варти місцевій владі.
По суті, варта — молодший брат поліції, хоч і не дублюватиме її функцій. Основне завдання муніципалів: охорона комунального майна, боротьба з незаконними парковками, забудовами, установкою МАФів, контроль за дотриманням вимог до розпивання алкогольних напоїв та куріння.
Муніципальні стражі не носитимуть зброї, не зможуть займатися оперативною або слідчою діяльністю. Згідно із проектом закону, оскільки їх фінансування відбувається за рахунок місцевих бюджетів, міська влада чекатиме взаємності: стягнення штрафів за всілякі правопорушення відображатиме ефективність їхньої роботи.
«У них не буде слідчих функцій, основна функція — підтримка громадського правопорядку відповідних громад. Вони матимуть певні обмежені повноваження щодо застосування адміністративних штрафів», — пояснив народний депутат Сергій Власенко. Він зазначив, що в законопроекті є багато суперечливих питань, тому ці закони не можна було підтримати відразу в другому читанні.
«Зокрема нам говорять, що ми деполітизуємо міліцію і водночас пропонують відповідним місцевим радам звільняти співробітників правоохоронних органів, аж до постового міліціонера. Тобто замість того, щоб займатися серйозною роботою, київська міська рада повинна буде звільняти постових міліціонерів», — сказав Сергій Власенко.
При цьому кожна громада сама вирішує, чи є у неї потреба і можливість утримувати стражів-муніципалів. Якщо грошей у міському бюджеті недостатньо, ганятиме курців на зупинках замість муніципальних стражників поліція.
.jpg)
До штрафів додали пеню
Одним з найбільш спірних законопроектів, ухвалених у першому читанні, стали зміни у сфері гарантування безпеки дорожнього руху. Проект передбачає повернення практики штрафів за порушення ПДР, зафіксовані системами фото- і відеофіксації. На останньому засіданні парламентського комітету із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності депутати розкритикували ідею передусім через норми про штрафування власника автомобіля незалежно від того, хто був за кермом під час порушення правил.
У документі передбачено, що якщо правопорушник протягом трьох днів оплатив 50% штрафу, постанова про стягнення вважається виконаною. Якщо ж штраф не буде сплачено протягом 30 днів, застосують пеню, яка становитиме подвійний розмір штрафу.
Якщо штрафу і пені не буде оплачено, правопорушника автоматично позбавлятимуть права керувати транспортними засобами на шість місяців. І це не звільнить його від обов’язку сплатити штраф і пеню.
Проте у запропонованому законопроекті закладено функції, які навряд чи допоможуть подолати хабарництво. Наприклад, повернення раніше скасованого техогляду. При цьому один із важливих законопроектів, який мали також розглядати цього дня, в зал засідань так і не винесли, відклавши принаймні на тиждень. Це законопроект «Про сервісні послуги і сервісні центри МВС», в якому депутати угледіли корупційні ризики. Відповідно до законопроекту, ці центри надаватимуть п’ять десятків послуг — від видачі довідок на носіння зброї, номерних знаків на автомобілі до друку водійських посвідчень.
Прокурорів підбиратимуть за конкурсом
У першому читанні ухвалено і пакет змін до Закону «Про прокуратуру», який дасть змогу оновити прокурорський корпус. Передбачено, що місцевих прокурорів призначатимуть за результатами тестування. При цьому чисельність співробітників місцевих прокуратур із нинішніх восьми тисяч скоротиться до п’яти тисяч. Водночас штат поповнять не менш ніж 1000 нових прокурорів, залучених ззовні.
За словами першого заступника голови Комітету ВР з питань правової політики і правосуддя Леоніда Ємця, прокуратуру повністю позбавляють державного нагляду, і тепер вона займатиметься супроводом справи в суді, а не розповідатиме місцевим органам влади, як їм ухвалювати нормативні акти.
Він також зазначив, що було запущено прозорі механізми конкурсів на посади працівників прокуратури. Відповідно до законопроекту, рядових прокурорів на місцях призначає начальник регіональної (обласної) прокуратури. А ось останніх визначатиме конкурсна комісія із представників Генпрокуратури і парламенту. «Можливо, конкурси будуть не такі прозорі, як би нам хотілося, але достатні, щоб говорити про можливість якісно змінити склад прокуратури», — сказав Леонід Ємець.
Не менш революційним виявився ще один проект закону — про створення Державного бюро розслідувань. Законопроект встановлює, що Державне бюро розслідувань — центральний орган виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність для запобігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів, зарахованих до його компетенції.
Державне бюро розслідувань зокрема вирішує завдання щодо запобігання організованій злочинній діяльності, терористичним та іншим особливо тяжким насильницьким злочинам для гарантування безпеки людини, суспільства і держави; виявлення, розкриття і розслідування: злочинів, пов’язаних з діяльністю злочинних організацій, злочинів, пов’язаних з тероризмом, особливо тяжких насильницьких злочинів, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, розкриття і розслідування військових, корупційних та пов’язаних з корупцією злочинів, скоєних співробітниками Національного антикорупційного бюро України та прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
«Ми хочемо створити щось на кшталт ФБР. Це буде незалежна структура, яка стане ключовою у правоохоронній системі, дасть змогу зробити так, щоб міліціонерів, прокурорів і чиновників, які скоїли правопорушення або злочини, притягти до відповідальності», — підкреслив народний депутат Павло Костенко. Депутати запевняють, що законопроекти буде підготовлено до другого читання в максимально стислі терміни і проголосовано вже за два тижні.