ФЕСТИВАЛЬ
У рейтингу найпопулярніших львівських імпрез прописався і наймолодший із фестивалів — «Свято сиру і вина»
Дарма що нині Львів не належить до загальновизнаних в Україні центрів виноробства та сироваріння, хоч кілька століть тому клімат у місті Лева був настільки теплим, що виноградники на його південних схилах давали місцевим виноробам щороку понад сотню бочок вина. Не витримали випробування ринковими умовами й сучасники, занедбавши загалом непоганий винзавод, що довгий час працював на Погулянці. Але в багатьох родинах галицького краю міцно бережуть традиції виноробства, і хоч напій виготовляють не сотнями діжок, але для власних потреб вистачає.
Колись Львівщина славилася і сирами власного виробництва. Тепер тваринництво занедбали (на щастя, не всі, бо добрі сорти сичужних сирів варять у Самборі та Жидачеві), лише нині потроху відроджується вівчарство, а окремі фермери зайнялися розведенням кіз. Не випадково найбільше відвідувачі цікавилися сирами, виготовленими з козячого молока за французькими та бельгійськими рецептами, що їх представив на фестивалі Бернард Вільям із Бельгії. На фермі бельгійського господаря поки що 600 кіз.
Там, де добре вино і смачний сир, веселощів не займати. Фото з сайту cheeseandwine.com.ua
— Цього, — розповідає фермер, — вистачає, аби щодня виготовляти 200 кілограмів вишуканого сиру семи сортів.
Хоч, додає, планує розширити господарство та виготовляти більше корисної продукції. А на Львівщині загалом, переконаний фермер, є чудові можливості для виробництва різних сортів сирної продукції.
Тож чим багаті, на те й гостей запросили. А ще львів’янам підсобили імениті виробники. Тому і сиру, і вина на фестивалі не бракувало. А що фестиваль змінив прописку, переїхавши на подвір’я Палацу Потоцьких, то одразу кількість дегустаторів зросла вдесятеро, тож жодної штовханини. Хіба що не вдалось уникнути тисняви під час частування традиційним львівським сирником, виготовленим за стародавнім рецептом, на яке запросили кондитери з кав’ярень «Світ Кави» та «Цукерня», — такого рекордсмена у Львові ще не подавали!
Заважив улюблений десерт 120 кг, а розійшовся за лічені хвилини. На виготовлення солодкого велетня пішло 80 кг домашнього сиру, 800 яєць та 20 кг масла. Присмачили його кондитери родзинками та цукатами. Хто скуштував — а дісталося по шматочку понад тисячі гостей, — кажуть: неперевершений був на смак львівський сирник.
Кому не дісталося фірмового, теж не журилися — скуштувати сирного десерту пропонували чимало інших виробників. І не лише скуштувати, а й додому принести. Втім, на святі не лише ласували від пуза, а й про культуру сироваріння та традиції виноробства у Львові гості багато нового почули, на ярмарку доброго сиру та хорошого вина купували, на майстер-класах відомих львівських рестораторів багато корисного почерпнули та новими рецептами запаслися. Бо сучасна кухня, як, зрештою, у всі часи, — справжнє мистецтво і ціла наука: що з чим поєднувати і до чого подавати.
Додало оптимізму свято і його організаторам. Андрій Сидор упевнений, що років за 5-10 фестиваль сиру і вина стане візитівкою Львова: гастрономічна імпреза припала до смаку львів’янам та гостям міста, а для виробників цієї продукції — буде додатковим аргументом, аби збільшувати та розширювати виробництво.